The author's research is dedicated to the enhancement of the level of the enterprise economic safety. This task involves developing the concept of an integrated system for early prevention of dangers and threats of business activity, substantiation of procedures for regulating the activities of the enterprise in accordance with the changing external and internal factors. Multiloop diagnostics model is proposed to identify causal relations of management dysfunction. It allows you to receive an adequate assessment of the basic parameters of activity of the enterprise and accurately identify its status. Researching problems of economic safety of the enterprise such diagnostic methods as economic and logical analysis, statistical monitoring and strategic management were applied. There was made a conclusion that a qualitative assessment is a key tool of the level assessment of the enterprise economic safety, its control, and monitoring. It allows you to get reliable information about the real possibilities of the enterprise at different stages of development, to monitor and evaluate the level of economic security, find effective solutions to transition to a higher level of economic safety of the enterprise.

О. М. Кучеренко кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ ОСОБЛИВОСТІ ПРОПОЗИЦІЇ УКЛАСТИ ДОГОВІР ОРЕНДИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ Стаття присвячена дослідженню особливостей пропозиції укладання договору оренди транспортних засобів шляхом аналізу принципу свободи договору та основних стадій укладання. Зазначено, що пропозиція укласти договір, як правило, є ініціативою майбутнього орендаря. Як свідчить практика, попит на транспортні засоби, що надаються в оренду, перевищує пропозицію. Враховуючи ці умови, власники транспортних засобів або уповноважені особи інколи самі виступають у ролі оферентів і пропонують укласти з ними договір оренди транспортних засобів. Наголошено, що власниками ж транспортних засобів здебільшого застосовується публічна оферта, тобто пропозиція про укладення договору, яка адресована до невизначеного кола осіб. Під час дослідження звернуто увагу на те, що автор публічної оферти, незалежно від того, чи це власник транспортного засобу, чи це особа, що бажає взяти його в оренду, не зможе в цьому випадку укласти договір з усіма, хто дасть згоду на укладення договору оренди транспортних засобів. Тобто на момент укладення договору інша сторона стає вже конкретною особою, тому справжнє призначення публічної оферти не реалізується. Зазначено, що істотні умови в договорі оренди, як і в будь-якому іншому договорі, є необхідним фактом для того, щоб угода вважалась дійсною. Істотні умови виявляють обов'язковий зміст договору. Визначено, що сьогодні виділяються три групи істотних умов договору: визнані істотними законом; такі, що визначаються характером договору; умови, щодо яких за заявою однієї зs сторін повинно бути досягнуто згоди. Відповідно, зміст договору утворюють його умови, за допомогою яких сторони визначають свої дії, порядок їх здійснення. Відсутність передбачених законодавством істотних умов у договорі оренди є підставою для визнання такої угоди недійсною. Автором запропоновано у законодавчому порядку більш чітко закріпити регулювання орендних відносин і визначити істотні умови договорів оренди з урахуванням особливостей якостей майна, завдяки чому сторони зможуть уникнути непорозумінь, зайвих збитків, а також спростити порядок розгляду справ із цих питань у судах. Ключові слова: договір оренди транспортних засобів, оферта, акцепт, свобода договору, істотні умови договору.

Одне з найважливіших рішень, яке підприємці та інвестори ухвалюють у процесі своєї діяльності, щоб отримати позитивний мікро- та макроекономічний результат, –  це розміщення грошових фондів у рангованих фінансових інструментах. Подібне рішення потребує розуміння інвестиційних особливостей і ризиків усіх класів активів. Особливої уваги заслуговують деривативи, оскільки їх використання, незважаючи на високу ефективність, в Україні не поширено.Мета роботи – надання теоретичної характеристики фінансово-організаційних передумов хеджування, а саме перешкод упровадження цієї технології, у тому числі в роботі з деривативами, в керування ризиками, формування концептуальних підходів до оцінки і подолання перешкод застосування ефективної стратегії хеджування.Охарактеризовано проблеми застосування технології хеджування у роботі з деривативами на вітчизняних підприємствах і фінансових ринках України. Обґрунтовано технологію хеджування як альтернативну за ефективністю методику в ризик-менеджменті. Охарактеризовано найпоширеніші серед фінансових технологій, до яких належать натуральний і синтетичний типи хеджування. Розкрито структуру фінансового ринку та класифіковано фінансові обігові інструменти – об’єкти застосування технології хеджування. Наведено систему учасників фондового ринку України.Викладено зміст технології та окремих методів хеджування. Виокремлено мікро- й макроекономічні перешкоди в застосуванні хеджування відносно деривативів: необґрунтована кількість бірж, слабкорозвинута законодавчо-нормативна база, недостатнє гарантування прав власності іноземним інвесторам, відсутність реальної поставки базового активу, низька інвестиційна привабливість України, відсутність єдиного регулятора з питань фінансового ринку,  відсутність хеджерів, незначні обсяги угод за всіма ф’ючерсами, низький рівень фінансової грамотності серед населення.Наукова новизна дослідження – окреслення аспектів практичного впровадження технології хеджування у ризик-менеджменті в роботі з деривативами.Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами  господарювання під час організації керування ризиками операційної та фінансової діяльності.Подальше дослідження зазначеної наукової проблеми можна спрямувати на урегулювання інноваційними й прогресивними методами і технологіями факторів прибуткової підприємницької діяльності

The author considers the mechanism of various types of profits generation and appropriation, bearing in mind interests of different groups of people, related in one or another way to the enterprise (stakeholders). Profit ratio is presented as well as a measure of profit gains spending efficiency from stakeholders’ standpoint.