The study is devoted to the peculiarities of the competitiveness of small and medium-sized enterprises under Industry 4.0 conditions. The article generalizes the scientific approaches to the definition of factors of enterprises' competitiveness. The paper summarizes the main trends and challenges for enhancing the competitiveness of an enterprise in terms of Industry 4.0. Authors clarify the key components and factors of competitiveness of small and medium-sized enterprises in Industry 4.0 environment, among which there are highlighted an ability to involve, use and develop informational resources, an ability to improve the available technology, to change or develop the main technology of production, to use new methods for automated quality control, implementing Internet of Things concept. The article summarizes that the key factor of the strong competitive position of small and medium-sized enterprises is their readiness to change or develop quickly the main production processes by using new methods of management and new information and production technologies.

The article is devoted to the study of the possibilities of manufacturing enterprises to intensify export activity and ensure international competitiveness through such a tool as standardization. The problem of increasing the international competitiveness of domestic manufacturing enterprises in various industries is of particular importance. Increased attention of scientists and practitioners to this issue is due to a few reasons. First, in the face of growing uncertainty due to the global Covid-19 pandemic, companies must adapt to the new requirements for their activities by foreign partners. Secondly, today the increase in the capacity of the national economy of Ukraine is possible largely due to its openness and scientific and technical cooperation with other countries, for which it is necessary to ensure the highly competitive potential of Ukrainian industrial enterprises. The article provides an analysis of the dynamics of industrial production in Ukraine in recent years. By comparative analysis of the dynamics of the number of economic entities and the volume of manufactured and sold industrial products in Ukraine, the authors conclude about the possible recovery of domestic industry and its development. The authors give examples of obtaining additional opportunities for export by specific domestic manufacturing enterprises through their implementation of international standards. The authors argue about the relationship between standardization and the process of increasing the international competitiveness of manufacturing enterprises and schematically summarize this relationship. A promising area of further research is to assess the level of economic efficiency of standardization as a tool to increase the international competitiveness of manufacturing enterprises in the recovery of the world economy after the Covid-19 pandemic.

Ключові слова: інноваційна активність, макроекономічна інфраструктура, економічна свобода, поліноміальна залежність, сталий розвиток. DOI: 10.21272/mmi.2017.4-27 Вступ. Сучасний етап розвитку соціально-економічних відносин характеризується структурними зрушеннями у кон'юнктурі світового ринку товарів та послуг. Спостерігається фундаментальна зміна розподілу обсягів створюваної доданої вартості за видами матеріальних та нематеріальних благ, при чому роль останніх помітно посилюється з кожною декадою. Пріоритетними напрямами наукових розробок та практичної діяльності суб'єктів господарювання стає формування інтелектуального капіталу, підвищення інноваційної активності та дотримання положень концепції сталого розвитку. Проте світова фінансова криза останніх років призвела до поглиблення турбулентності глобального економічного простору, зниження рівня інноваційної активності та інвестиційної привабливості багатьох країн світу. Зазначене обумовлює актуальність обраної теми дослідження та визначає необхідність подальших наукових пошуків причинно-наслідкових зв'язків у соціально-економічних явищах та процесах, котрі за своєю природою є системоутворюючими факторами інноваційного розвитку національної економіки.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інноваційний розвиток країн світу став предметом дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців. Значення інновацій для забезпечення стійкого економічного зростання досліджено у роботах [2, 6, 7, 10, 13, 14, 16, 17, 18,21]. Так, С.М. Ілляшенком розроблено методологічні та теоретико-методичні засади управління знаннями в системі інноваційного розвитку на національному, регіональному, галузевому рівнях та рівні окремого [8,11, 15, 19, 20]. Зокрема, визначені методологічні та практичні аспекти формування стратегії інноваційного розвитку підприємств з врахуванням конкретних економічних, екологічних, правових та інших умов [8].Виділення невирішених раніше питань. Наявні наукові та аналітичні доробки мають теоретичне та прикладне значення, висвітлюють актуальні проблеми інноваційного розвитку світової економіки. Разом з тим, залишаються такими, що потребують подальшого дослідження, проблеми моделювання інноваційного розвитку економіки, пошуку залежності між ступенем розвитку макроекономічної інфраструктури, рівнем економічної свободи й інноваційною активністю з урахуванням економічного укладу та географічної локалізації.Постановка завдання. Метою дослідження є визначення залежностей між рівнем економічного розвитку країн світу та рівнем їх інноваційної активності. Досягнення мети забезпечується вирішенням наступного завдання: визначити особливості впливу зміни економічного розвитку країн світу на рівень їх інноваційної активності з урахуванням економічного укладу та географічної локалізації.Результати дослідження. Для виконання поставленого завдання дослідження обрано декілька найбільш показових економік світу та розподілено їх за такими групами: група країн Скандинавії; група країн Західної Європи; група країн Азії; група постсоціалістичних країн. Критеріями обранн...

The article considers the need to introduce various levers of economic influence and elements of sustainable production in the work of Ukrainian industrial complex as an important condition for economic growth of the company, the preservation of ecological balance and sustainable development of our State. The purpose of the article is to analyze the ways of economic harmonization of industrial companies and the search for opportunities of rational use of resources to improve their efficiency and implementation of global standards of sustainable production. Having studied the achievements of domestic scientists, certain normative acts and directions of sustainable development of the country, the authors came to the conclusion that application of economic instruments, among which tax benefits and subsidies, investment attraction, governmental support of eco-projects, financing of modernization of production process, establishment of material responsibility, stimulates industrial entrepreneurs to function on the basis of sustainable production, covering rational environmental management, regulation of ecological safety norms and indicators, the polluter pays principle, increase of energy efficiency, etc.. Such measures are encouraged at the State level by providing comprehensive support to the industrial segment of the market, but the authors emphasize that companies should be directly interested in this, because economic harmonization on the basis of sustainable production provides the economic welfare of the enterprise, allows it to become more profitable and at the same time reduce the environmental pollution caused by it. In turn, this positively affects the solution of a number of problems of economic and environmental nature, the solution of which will contribute to the sustainable development of Ukraine, in particular. The prospect of further research is the continuation of the analysis of economic harmonization as the key to positive changes in industry through the optimization of enterprises, taking into account the generally recognized standards of sustainable production to ensure sustainable development of our State.