The results of the study of migration risks of labor migrants from Ukraine are presented in this article. The purpose of the study is to find out the differences in the perception of obstacles and risks that arise in the process of work abroad among experienced and potential labour migrants from Ukraine within the cognitive, behavioural, and emotional components of their intercultural competence. The study has been implemented from the standpoint of a set of analytical tools, including: the concept of the advantages of replacing the “risk/reliability” scheme with the “risk/hazard” scheme; views of risk and chance as interrelated variables that motivate people to try to explore the world and overcome obstacles; the concept of “triple individualization” in a risk society. It has been found that social risks are hidden in the imbalance of intercultural competence of experienced labor migrants and are not realized by potential labor migrants. It has been proven that the greatest social danger for labor migrants from Ukraine is the loss of components of competence and initiative. It has been established that the key points of the comparative analysis of social risks faced by labor migrants from Ukraine open up prospects for improving the methodology for studying social (and socio-cultural, in particular) risks.

Стаття розкриває сутність авторської концепції формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників -здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти зі спеціальності 231 Соціальна робота галузі знань 23 Соціальна робота в освітньому процесі закладу вищої освіти в єдності чотирьох взаємопов'язаних концептів (методологічний, теоретичний, методичний, технологічний). Концепцію розглянуто як цілісну систему поглядів, яка допомагає створити належні умови для фахової підготовки майбутніх соціальних працівників та на основі якої відбувається формування в них соціальної компетентності загалом та її складників зокрема. Провідний концептуальний задум полягає в реалізації ідей гармонійного розвитку особистості в соціальній та професійній сферах, формування компетенцій для навчання (освіти) протягом життя, самоосвіти й саморозвитку, здатностей ефективно взаємодіяти із соціумом та продуктивно реалізовувати соціальні ролі, функції в межах компетенції соціального працівника; інтеграції формальної, неформальної, інформальної освіти; формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки із забезпеченням безперервного процесу вдосконалення, самовдосконалення, саморозвитку; здійснення модернізації освітнього процесу закладу вищої освіти на засадах компетентнісного підходу. У статті окреслено мету, завдання, подано основні характеристики концепції формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки. Підґрунтям формування соціальної компетентності майбутніх соціальних працівників визначено компетентнісний, системний, синергетичний, діяльнісний, студентоцентрований, середовищний, акмеологічний підходи та принципи (загальнонаукові та специфічні).Ключові слова: концепція, методологічний концепт, теоретичний концепт, методичний концепт, технологічний концепт, фахова підготовка, майбутні соціальні працівники, соціальна компетентність, заклад вищої освіти.

У статті представлено правописну компетентність майбутніх учителів початкової школи як складник комунікативної компетентності. Визначено стан окресленої проблеми на сучасному етапі модернізації закладів вищої освіти. Зазначено, що одним з перспективних напрямів підвищення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи є застосування інноваційних технологій навчання, зокрема інтелект-карт. Описано основні принципи та етапи створення інтелекткарт. Презентовано інтелекткарту правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка містить графічну, орфографічну та пунктуаційну компетентності. Висвітлено основні причини низького рівня правописної грамотності студентів педагогічних вишів, зокрема причини загального характеру, соціокультурні та лінгводидактичні. Автори статті вважають, що для ефективного формування правописної компетентності в майбутніх учителів початкової школи потрібно враховувати такі лінгводидактичні умови, як принципи графіки, орфографії та пунктуації, рівень мовного та мовленнєвого розвитку студентів і рівень розвитку уваги, пам’яті, мислення в майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано шляхи ефективного формування правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Доцільність та результативність застосування інтелекткарт у процесі формування й удосконалення правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи перевірено за допомогою педагогічного експерименту шляхом зіставлення рівнів навченості студентів експериментальних і контрольних груп за критерієм Стьюдента. Підкреслено актуальність і необхідність застосування інтелекткарт у процесі лінгвістичної та лінгводидактичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в період реформування мовної освіти та в умовах становлення Нової української школи.

In this article's scientific space, one can observe the differentiation of the definition of the terms 'value', 'value orientations' because it does not yet have a clear standard definition. Many researchers have dealt with this topic, researched, analyzed, observed, and made conclusions. However, there is still a rich scope for research of such phenomena of personal structure as value orientations. Outstanding psychologists-researchers who, in their scientific, practical, and theoretical works, dealt with the topic of values and value orientations and came to the general conclusion that values are a structural component of a personality, with the help of which a person achieves a goal, sets this goal, and characterizes position in life. The article saw the relationship between values and the basic structures of the personality, including value orientations—considered in values a system of orientation and personality attitudes.

У статті подано, що найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення людини є її здатність знаходити особливий сенс в професійній праці, самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місце роботи. Ці проблеми постають перед особистістю на протязі всього її життя. Перед людиною весь час виникають проблеми, що вимагають від неї визначення свого ставлення до професії, іноді аналізу і рефлексії власних професійних досягнень, ухвалення рішень про вибір професії або її заміну. Даний комплекс проблем в професіознавстві пояснюють поняттям професійне самовизначення. Варто звернути увагу, що професійне самовизначення відбувається протягом всього життя особистості, зокрема протягом фахового навчання.