The article reflects the results of one of the stages of the study, which is connected with determining the characteristics of the influence of various factors on the effective test scores. In particular, the connection between the respondents' emotionally-estimated attitude to various forms of responses to test tasks and the results of their implementation is examined. The proposed study was conducted with using of the authors' tests in the field of Ukrainian language. To determine the generalized students' assessment of the forms of answers, proposed in these tests, we used questionnaire, developed according to the method of semantic differential, which allowed to build a profile of the characteristics of the test in accordance with the semantic cognitive space of the sample. The results of respondents' assessment of response forms are generally correlated with test results and can be an additional explanatory element of their analysis and a prognostic element in the process of further designing and applying the tests. The use of factor analysis of the research results allowed: 1) to draw conclusions about the influence of the response forms offered in the test on the respondents' general perception of test tasks regardless of its content; 2) to justify the assumption that the form of test tasks and answers, as an externally organized test constructs, are a sensory afferent stimulus of the operational imagination of the activity, which, in particular, is expressed in the formation of interest and motivation to doing an assignment. An analysis of the respondents' generalized perception of the separate forms of answers showed the need for combining various forms of test tasks and the forms of answers they defined, both for the formation of positive attitudes and the motivational optimum in the process of their implementation, and for verification and refinement the test results.

Ук р а ї н с ь к и й п е д а го г і ч н и й ж у р н а л . 2 0 2 1 . № 2 Антоніна Гривкокандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу моніторингу та оцінювання якості загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна. Коло наукових інтересів: теорія і методика оцінювання результатів навчання, моніторинг якості освіти, тестові технології оцінювання, медійно-інформаційна грамотність. Автор понад 55 наукових, науково-методичних праць.

У статті за результатами огляду наукових праць із питань проєктування навчальної діяльності учнів засобами шкільних підручників розглянуто основні рамкові підходи до створення компетентнісно орієнтованої системи вправ і завдань навчальної книги. Виокремлено проблемно-­орієнтований, інтегративний («вбудовування» завдань на розвиток навичок сталого розвитку), метакогнітивний, таксономічний, критеріально-­орієнтований підходи; висвітлено провідні ідеї, покладені в основу кожного з підходів; та проаналізовано проблемні питання реалізації їх концептуальних засад у шкільних підручниках із проєкцією на цілі й потреби базової середньої освіти України відповідно до сучасної освітньої парадигми.

У статті розглянуто питання потенціалу смартфону як сучасного освітнього інструменту і засобу навчання. Метою висвітленого суб’єктно орієнтованого дослідження було вивчення особистісних та гендерних особливостей уявлень учнів про можливості формування та розвитку наскрізних умінь за допомогою смартфону як найпоширенішого засобу самостійного/дистанційного навчання. Для досягнення мети дослідження застосовано метод опитування з використанням авторської анкети, яка містила 23 пункти (дескриптори наскрізних умінь), що оцінювались за ступенем згоди із запропонованим твердженням за порядковою шкалою Лікерта. Результати опитування (N=156) проаналізовано за гендерною ознакою із застосуванням методів дескриптивного та факторного аналізу. Новизна дослідження полягає в застосуванні інструментального та диференційованого підходів до вивчення питань формування наскрізних умінь як спільних для всіх предметів результатів навчання, визначенні кластерів значущих для учнів чоловічої і жіночої статей складників наскрізних умінь у площині можливостей, які виникають завдяки використанню смартфонів. За результатами аналізу індивідуальних і узагальнених за відповідними ознаками матриць рангів визначено вміння, розвитку яких, на думку респондентів, сприяє використання смартфонів, та вміння, розвиток яких учні піддають сумніву. За результатами факторного аналізу побудовано чотирифакторні моделі значущих для респондентів наскрізних умінь. Порівняння характеристик об’єктів оцінювання у відповідних факторних просторах дало змогу визначити гендерні відмінності в особистісних уявленнях учнів про вплив смартфонів на результати навчальної діяльності. За виявленими перевагами і недоліками використання смартфонів для оволодіння учнями наскрізними вміннями запропоновано практикоорієнтовані висновки, які можуть бути використані при розробленні методичних рекомендацій щодо ефективних методів, інструментів і засобів формування й оцінювання наскрізних умінь.

The article features a methodology for systematization of research on ICT use in secondary education. Making important decisions about improving school education, including through the introduction of certain information and communication technologies into the educational process, is based on the study of relevant experience and relevant research results. The large number of diversified scientific works that make up the theoretical, practical, and methodological basis of the ICT use in school education necessitates the generalization, ordering, and determination of their typological features. The author singles out the following groups of studies related to the ICT use in school: generalizing theoretical-analytical (documentary), empirical and complex. Each of the groups is characterized by a variable set of typological features in terms of scale and independence of their conduct. They allow distinguishing their main types (10 types of research are considered in the article, for example, empirical/international large-scale/contextual studies or complex/local/separate studies, etc.). The author determined the structural and methodological criteria for the analysis of different research types (thematic, targeted, sampling, organizational, methodological, analytical, resultant) and carried out a selective analysis of the studies on the proposed typological features, structural and methodological criteria, the results of which were systematized in the matrix of methodological analysis of different research types on the ICT use in school education. According to the results of the works review, topical thematic areas of the analyzed research were identified, typical methods of data collection and analysis were singled out and the format of results reporting was highlighted for each selected research group. The approach to systematizing research on the use of ICT in secondary education institutions, presented in the proposed article, can be applied during the review of scientific achievements, the analysis of pedagogical research in the field of ICT, or to design individual research. Filling in the proposed analysis matrix will allow it to be further used as a database of relevant research papers, facilitate the search and selection of those that meet the objectives of a specific scientific search.