Highly porous biomaterials with a structure close to that of cancellous bone have been prepared using biogenic hydroxyapatite and glass of the SiO2-Na2O-CaO system by a replication of the polymer template structure. It has been established that during sintering of the samples the hydroxyapatite decomposes, which involves the formation of glass-ceramics containing phases of renanit NaCaPO4, calcium phosphate silicate Ca5(PO4)2SiO4, calcium pyrophosphate Ca2P2O7 and impurities of hydroxyapatite Ca5(PO4)3(OH). Structural characteristics and mechanical properties of the obtained materials are promising for the replacement of defective cancellous bone.

Today bone tissue engineering is one of the most used technologies for treat bones injure. Materials containing hydroxyapatite and graphene have received much attention recently. The aim of this study was preparation of biogenic hydroxyapatite bioceramics modified by graphene-like structures investigation effect of graphene on the structure and properties of material. Biogenic hydroxyapatite bioceramics modified by graphene-like structures were successfully prepared by chemical vapor deposition (CVD) method. Subsequently, microstructure, composition, specific surface area, skeleton density, resorption rate in physiological solution and cytotoxicity were evaluated. XRD, IR spectroscopy, micro-Raman spectroscopy and SEM proved graphene oxide’s formation on biogenic hydroxyapatite as well as on silica single crystal for comparison. Although the coating of graphene-like structures on biogenic hydroxyapatite bioceramics reduces the specific surface area, it allows to 4 times increase resorption rate of biogenic hydroxyapatite bioceramics in physiological solution and does not affect the overall assessment of the cytotoxicity. MTT assay established non-cytotoxic effect and indicated a high potential of biogenic hydroxyapatite bioceramics modified by graphene-like structures using CVD method for medical application.

No abstract

Magnetite powder (FeO·Fe2O3 or Fe3O4) is obtained by the chemical precipitation method, using FeCl3·6H2O and FeCl2·4H2O as a starting materials in the presence of hydrazine N2H4 at a temperature of 80 °C. X-ray diffraction analysis, infrared spectroscopy, and scanning electron microscopy are used for the study of the phase composition and morphology of the synthesized powder. Its specific surface area and magnetic properties such as, in particular, the specific saturation magnetization, coercive force and residual induction are investigated. It is established that the composition of the synthesized powder is represented by magnetite as the main phase with a small admixture of hematite. It is shown that the particles of the obtained magnetite have sizes of 33-84 nm and tend to the agglomeration. The prepared powder has superparamagnetic properties (specific magnetization — 35 A · m2/kg, coercive force — 0.24 kA/m, residual induction — 0.009 T) and is promising for the biocomposite creation.

Об'єктом дослідження є прозоре електропровідне покриття на основі допованого фтором оксиду олова, осадженого на силікатному флоат-склі піролітичним методом. Однак, як в процесі виготовлення такого покриття, так і в процесі його експлуатації, спостерігається деградація його електропровідних властивостей. Це може бути наслідком зміни структури покриття під дією впливу деяких технологічних та експлуатаційних факторів, а саме: температури процесу, часу витримки, газового середовища в процесі нанесення та експлуатації прозорого електропровідного покриття. Проведені дослідження підтвердили значне підвищення електропровідності. Вони також виявили незначне зниження світлопропускання прозорих оксидно-олов'яних плівок, отриманих з введенням фториду амонію у якості допанту при піролізі 1M спиртових розчинів хлоридів Sn 2+ та Sn 4+ , що широко застосовуються як прекурсори для тримання таких покриттів. Так, при співвідношенні Sn 4+ /F = 10 у робочих розчинах зафіксовано мінімум питомого поверхневого опору на рівні 32 Ом/м 2. При цьому, виявлено зниження значення усередненого коефіцієнту світлопропускання в оптичному діапазоні довжин хвиль 0,2-6,0 мкм на 51 %, а у його видимій частині (0,4-0,8 мкм) на 11 %. Показано, що суттєвим фактором збільшення значень електричного опору як в технологічному процесі, так і під час експлуатаційних впливів є термічна деградація покриття. Отримані результати свідчать, що повторне нагрівання до температур понад 450 °С призводить до появи явища термічної деструкції електропровідних властивостей покриття. Так, протягом 1-годинної витримки за температури 550 °С збільшення питомого поверхневого опору збільшується в 2 рази і фіксується на рівні 68 Ом/м 2 після повного охолодження. Повторні цикли нагріву з вказаними параметрами призводять до значно меншого впливу, що може свідчити про стабілізацію процесів, які мають місце при термічній деструкції електропровідного покриття. Ключові слова: прозорі електропровідні покриття, флоат-скло, оксид олова допований фтором, термічна стабільність.