The article analyzes the interaction between creator and audience that occurs in the new modes of art practices. Within this field, experimenting with technology is accompanied by emergence of new art forms and genres. Thus, it seems appropriate to view technologies as a mediator in the dynamic process of communication between the creator and viewer. In this context, a number of innovative projects were considered that emerged in the art practices of the recent decades. The choice of the projects is determined by the specific expressive means and by the features of interaction of these means on the basis of contemporary technologies. Creation of these projects resulted from the ideas and achievements of the 1970s–1990s. At first, it was "pure" experimentation, aimed at expanding the range of new expressive components and testing them. Afterwards, modern art products created within this direction are mature and complete. To evoke the interest of the audience, the use of multimedia and installations based on interactive technologies are employed. Technologies stimulate further evolution of art, i.e. they contribute to forming the new genres, and trends. It was concluded that technologies constitute a toolkit that de facto serves as a catalyst enabling practical realization of the artistic polylogue within the creative process: from the point when the idea is conceived, through its fulfillment in the creator’s design and up to its presentation when its communicative models of influence aimed at the art communities are activated.

The article presents artistic projects in which the issue of gender is actualized. The above was carried out from the position of post-humanist ideas through the study of the impact of the development of technologies on modern socio-cultural processes. Thus, the projects created in different genres were analyzed, including post-cinema (“Night Walk for Edinburgh”, “A Total Jizzfest”) aimed at changing gender perceptions in society, Ellen Pearlman’s opera “Emotionally intelligent” Artificially Intelligent Brainwave Opera” (AIBO), in which, thanks to the involvement of artificial intelligence as an actor, gender opposition is reinforced. The Female Laptop Orchestra (FLO) project is dedicated to the support of female creativity, which, thanks to the involvement of information and communication tools, combines music creation with research in its activity. An important aspect of the considered projects is defined as interactivity, which is implemented by involving the viewer in the process of their creation. It was found that, on the one hand, the digital virtual space made it possible to reduce the importance of social roles or gender affiliation, thereby leveling the stereotype of the opposition between the author’s masculinity and femininity. On the other hand, with the development of machine learning technologies, a new opposition between the human author and the artificial intelligence in the same capacity is gradually emerging.

Асматі Чібалашвілі кандидат мистецтвознавства МУЗИКА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ-ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ Концептуальність як ознака часу Анотація: У статті здійснена спроба дослідити основні аспекти концептуалізму. Визначено специфіку його проявів в музичному мистецтві. Проаналізовано варіанти їх втілення у творах сучасних українських композиторів. Ключові слова: концептуалізм, сучасна музика, композитор, музичний твір, концепт. Постановка проблеми. У другій половині ХХ століття відбулися важливі зрушення в основі механізмів творчого процесу. Так, у музичному мистецтві цього періоду ідея твору стала головною у визначенні таких параметрів твору, як його структура, склад інструментів, засоби музичної виражальності тощо. Найімовірніше, ці зміни пов'язані з напрямом концептуалізму, який виник у середині ХХ століття. Спробуємо детально розглянути ці взаємозв'язки. Аналіз досліджень і публікацій. Досліджень, присвячених концептуалізму у сфері музичного мистецтва, вкрай мало. Г. Горбенко у статті «Музичний аспект концептуального мистецтва» виділяє специфічні особливості концептуалізму в музичному мистецтві на прикладі творів І. Юсупової. Н. Гуляницька у розділі монографії розглядає творчість композиторів спільноти «Московський музичний пост концептуалізм». Ознаками концептуальності І. Юсупової дослідниця вважає орієнтацію композитора на взаємодію мистецтв. В. Мартинова Н. Гуляницька вважає втіленням розуміння теоретиками концептуалізму як «синтезування філософії та власне мистецтва в його новому розумінні» [6, c. 94]. В. Мартинов визначає музику періоду 70-х років терміном opus posth-музика. Вона, на його думку, прийшла на зміну композиторській opus-музиці, що вже померла. В українському мистецтвознавстві розкриті лише окремі аспекти цього художнього напряму. Так, А. Мерхель розглядає процес формування акціонізму в сучасній українській музиці. Стаття К. Станіславської присвячена іншому прояву концептуалізму-перформансу. Теоретичне обґрунтування концептуалізму як напряму мистецтва дають К. Бобринська, Дж. Кошут та С. Левітт, а естетика митців московського концептуалізмупредмет статей А. Апресяна і Б. Гройса. Мета статті: дослідивши основні аспекти концептуалізму, визначити специфіку його проявів у музичному мистецтві, зокрема на прикладі творів сучасних українських композиторів. Основна частина. Виникнувши в 60-х роках ХХ століття, концептуалізм отримав розвиток насамперед у пластичних мистецтвах і літературі завдяки творчості членів об'єднання «Мистецтво та мова». До нього входили: Т. Аткінсон, Д. Байнбрідж, М. Балдуін, Х. Харрелл, Дж. Кошут, Л. Вейнер, Р. Берри та Д. Х'юблер. Згодом цей напрям проявився й в інших видах мистецтва. Він продовжує функціонувати в художніх практиках й нині, хоча явища, пов'язані з концептуалізмом після 1960-1970 років, дослідники назвали неоконцептуалізмом чи постконцептуалізмом. Асмати Александровна Чибалашвили Музыка второй половины ХХ-начала ХХІ ст. Концептуальность как атрибут времени В статье осуществлена попытка исследовать основные аспекты концептуализма. Определена специфика его проявлений в му...

The active process of transformation of music genres began at the beginning of the twentieth century. The changes were primarily associated with attempts to overcome the traditions of late romanticism at all structural levels of the work. The article discusses the main signs of genre updating and identifies factors that influenced the process of genre modifications: innovative interpretation of traditional genres; combination of different genres; inclusion of elements from other forms of art in the musical work and involvement of new technologies. It is proved that the festival “Two days and two nights of new music”, thanks to its unique format, contributed to the process of emergence of new genre invariants in the works of contemporary composers. Due to its focus on the interaction of various types of art and its unique format with conceptual and dramatic structure, the festival “Two days and two nights of new music” contributes to emergence and development of modern forms of artistic communication and representation of works

Digitalization, virtualization, commercialization, loss of integrity, polystylistics, liberation from any norms are the latest trends that determine the development of contemporary art. They influence the functioning of modern communication models that evolve in accordance with the achievements of technology and acquire mobility, variability and interactivity. Interaction between social processes and scientific and technological achievements is increasing, the essence of communication in the space of modern culture is being rethought, particularly, the boundary between the types of art is being levelled. The latter phenomenon leads to the emergence of new instruments and methods of artistic creativity and expands the possibilities of artistic self-expression. One of the promising areas of artistic exploration is the creation of sound interactive installations. This paper proposes a classification of communication models that are based on the analysis of interactive sound installations. The classification is based on determining the degree to which audiences actions influence the final sound result of the creative action. The paper claims that the parameters of the exhibition space are important components of the installation’s structure and form. A dialogue with nature by way of incorporating sounds of nature, their imitations, and interpretations in art objects is found to be a current trend in interactive sound installations.