Acute cholecystitis ranks second in the incidence of urgent surgical diseases in hospitals in Ukraine. Despite a marked improvement in the treatment results, the lethality after emergency operations (9,4-37%) for acute cholecystitis complicated by peritonitis remains several times higher than with routine surgical interventions. Objectives — development of rational surgical tactics and evaluation of the effectiveness of treatment of acute cholecystitis and its complications in patients of different age groups, with different pathomorphological forms of acute cholecystitis. The result of treatment of 203 patients was presented: 75 (37,5%) were operated on an emergency basis, 73 (36,5%) urgently, and 52 (26%) in a deferred period. 173 (86.5%) patients were operated using laparoscopic technologies. Intraoperative cholangiography was performed in 16 (9,3%) patients during laparoscopic interventions. In 17 (8,5%) patients, “open” operations were performed. All patients underwent drainage of the abdominal cavity with one or more drains in view of the presence of peritonitis. The average duration of the preoperative period was 1.5 days, the total duration of treatment with LC was 4.5 days, and the total duration of treatment with OC was 10.8 days. So, in the early stages of the development of acute cholecystitis, laparoscopic cholecystectomy is effective. The use of lifting systems for laparoscopic cholecystectomy is advisable in elderly and senile patients, with concomitant diseases of the heart and lungs.

Ключевые слова: симультанная лапароскопия; безгазовая лапароскопия; лапаролифтингДля корреспонденции: Колодий Валентин Валентинович, кандидат медицинских наук, доцент кафедры хирургии № 2, Одесский националь-ный медицинский университет, Валиховский переулок, 2, г. Одесса, 65082, Украина;

The problem of improving the results of surgical care for patients with mechanical jaundice syndrome as a complication of pancreaticobiliary cancer and chronic pseudotumor pancreatitis is still being discussed. Purpose - to improve the results of radical surgical care for patients with pancreaticobiliary cancer and chronic pseudotumour pancreatitis complicated by mechanical jaundice syndrome. Materials and methods. The results of surgical treatment of 272 patients with mechanical jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients who were treated with our own developed prognostic and therapeutic algorithm. The comparison group included 160 patients who underwent preoperative preparation outside this algorithm. Results. Almost all the patients in the main group had single nucleotide genetic mutations in the PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) and CFTR (Phe508del) genes. In patients of the main group, according to ultrasound elastography, the density of pathological focus for pancreatic cancer was 7.5±0.8 units, and for chronic pseudotumour pancreatitis - 5.6±0.5 units (p<0.05). The most significant differences were observed in the frequency of pancreaticodigestive anastomosis failure (2=6.95; p=0.008) and in the frequency of bleeding in the postoperative period (2=4.29; p=0.004). The amount of life-threatening postoperative complications was 42 (37.5%) cases in the main group and 102 (63.8%) cases in the comparison group (2=18.22; df=1; p<0.0001). In the main group 7 (6.3%) patients died, in the comparison group - 19 (11.9%). Conclusions. Prevention of the development of immediate postoperative complications in patients with focal pathology of the pancreatobiliary zone against the background of mechanical jaundice is achieved by combining molecular genetic studies with the determination of the patient's phenotype, ultrasound fibroelastography and mathematical modelling of patient status. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Вступ. Висока частота гриж живота зумовлює актуальність питання вдосконалення результатів їх хірургічного лікування. Матеріали і методи. Експериментально вивчено вплив перорального застосування препарату колагену на формування сполучнотканинних структур у зоні розташування поліпропіленового імплантата у дорослих самців щурів лінії Wistar. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду і результати лікування 57 хворих, яким застосовували препарат колаген після алогерніопластики з приводу гриж живота. Результати. Встановлено, що у щурів, яким давали препарат колаген, поля фіброзу були менші, новоутворені волокна колагену мали впорядковану структуру, більшу щільність. Еластичні волокна спостерігали у більшій кількості не лише по периферії сполучної тканини, а й у центральних ділянках. За допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) встановлено збільшення товщини сполучнотканинного компонента у зоні поліпропіленового протеза в післяопераційному періоді у разі вживання колагену. Висновок. Застосування колагену стимулює неоангіогенез, оптимізує утворення достатньої кількості зрілої сполучної тканини у периімплантаційній зоні, позитивно впливає на товщину сполучнотканинного компонента у зоні розташування поліпропіленового протеза в ранньому післяопераційному періоді.

ВведениеСиндром Мириззи (СМ) является одним из наи-менее изученных понятий в хирургии желчных прото-ков и относится к редким и трудно диагностируемым осложнениям желчнокаменной болезни (ЖКБ). Встре-чается указанное заболевание, по данным литературы, от 0,5 до 5 % среди всех пациентов, оперированных по поводу ЖКБ [1][2][3]. В связи с прогрессом хирургии желчных путей, увеличением заболеваемости ЖКБ в последние годы возрастает интерес к данной проблеме.Однако до настоящего времени нет единого мнения по поводу диагностики и тактики хирургического лечения [1, 2, 5]. СМ нередко диагностируется только во время операции, что повышает процент конверсии доступа и риск травмы холедоха [5, 6]. До оперативного вмеша-тельства он правильно диагностируется с использова-нием всего комплекса современных методов лишь в 12,5-22 % случаев [3, 4, 6]. Неудовлетворительными остаются и отдаленные результаты: 12-20 % больных нуждаются в повторной операции по поводу рубцовых 616.366-003.7-06-07-08 DOI: 10.22141/1997616.366-003.7-06-07-08 DOI: 10.22141/ -2938616.366-003.7-06-07-08 DOI: 10.22141/ .4.35.2017 Запорожченко