Мета дослідження-вивчити можливі ефекти малих доз іонізуючого випромінювання на когнітивні функції до рослих і опромінених внутрішньоутробно. Матеріали і методи. Проведено дослідження когнітивних тестів, довжини теломер і експресії генів, що регу люють функцію теломер в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА), опромінених у дозі менше 500 мЗв (n = 326) та осіб, опромінених внутрішньоутробно в перші дні після аварії у м. При'пяті (n = 104). Нейрокогнітивна оцінка включала основні когнітивні функції: пам'ять увагу, мову, виконавчі функції та візуально просторове сприйняття. У молодих дорослих після пренатального опромінення аналізували зв'язок між когнітивними функціями і дозою опромінення на плід, мозок та щитоподібну залозу. Аналіз психо неврологічних тестів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та осіб, опромінених внутрішньоутробно, з різним рівнем когнітивних порушень проводили в порівнянні з внутрішнім контролем: групою учасників ліквідації аварії на ЧАЕС опромінених в межах до 20 мЗв, та групи осіб відповідного віку з радіоактивно забруднених територій для внутрішньоутробно опромінених. Результати. Когнітивні функції УЛНА після опромінення в дорослому віці, характеризувалися симптомами помірного когнітивного дефіциту за індексами MMSE (середній груповий індекс 25,58 ± 2,95) та достовірно ви щим дозозалежним рівнем психічних порушень за шкалою BPRS. В УЛНА після опромінення в дозах > 500 мЗв визначається більш виражений когнітивний дефіцит, порівняно з групами опромінених до 500 мЗв та, особли во, неопромінених пацієнтів. У суб'єктів, опромінених in utero, при обстеженні у віці 25-27 років діагностували захворювання автономної нервової системи (ICD 10: G90) та домінування неврологічної мікросимптоматики, невротичних, пов'язаних зі стресом та соматофорних порушень (F40-F48). Встановлено зв'язок між експресією генів TERT, TERF1, TERF2, відносною довжиної теломер (RTL), когнітивним дефіцитом, цереброваскулярною пато логією, дозою опромінення та віком. Відносна довжина теломер у загальній когорті учасників ліквідації аварії на ЧАЕС знижувалась після 50 років (6,1 %) з найбільш суттєвим зниженням після 70 років (11,7 %). Негативну кореляцію встановлено між RTL та когнітивним дефіцитом (MMSE), між віком та ступенем когнітивного дефіци ту. У суб'єктів з когнітивним дефіцитом RTL була достовірно зниженою відносно групи порівняння. В інтервалі малих доз скорочення RTL пов'язано з гіперекспресією гена TERT2 при низькій експресії TERT. При дозах вище 250-500 мЗв продемонстровано гіперекспресію генів TERF1, TERT та зниження експресії гена TERF2, асоційовані з когнітивними розладами та деменцією. Встановлено негативний кореляційний зв'язок між експресією гена TERF2 та експресією проапоптотичного маркера CD95. Висновки. Встановлено залежність когнітивного дефіциту у віддаленому періоді після опромінення від дози, віку на момент опромінення та генної регуляції функції теломер.
Мета: оцінити радіаційні ризики раку щитоподібної залози (ЩЗ) впродовж періоду 1986-2012 рр. (за більш ніж 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС): надлишковий абсолютний (EAR), надлишковий відносний (ERR) та атрибутивний (AR) ризики в українській когорті 150813 ліквідаторів чоловічої статі з України. Матеріали та методи. Досліджувана когорта чисельністю 150 813 осіб громадян України, чоловічої статі, які в період 1986-1990 рр. брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА на ЧАЕС, «ліквіда торів»), сформована на базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи (ДРУ). Ідентифікація випадків захворювання на рак ЩЗ (216 випадків) здійснювалась шляхом зіставлення (лінкіджу) баз даних ДРУ та Національного канцер реєстру України. На основі порівняння показ ників захворюваності на рак ЩЗ в досліджуваній когорті з національними показниками частоти цієї патології було розраховано стандартизовані рівні захворюваності. Показники надлишкового абсолютного ризику на 10 4 людино років Грей (EAR/10 4 PY Gy), надлишкового відносного ризику на 1 Грей опромінення (ERR/Gy) та атри бутивної частки ризику на 1 Грей опромінення (AR/ Gy) були визначені з урахуванням ймовірної дози оп ромінення на ЩЗ. За основу взяті офіційні оцінки доз зовнішнього опромінення УЛНА на ЧАЕС, опубліковані в доповіді UNSCEAR 2008, та результати реконструкції дози на червоний кістковий мозок для когортної вибірки методом RADRUE. Для розрахунку радіаційних ризиків ці значення доз зведені до ймовірної дози зовнішнього опромінення ЩЗ. Результати. Представлені результати довгострокового етапу дослідження (1986-2012 рр.) частоти та радіаційних ризиків раку ЩЗ в досліджуваній когорті (150 813) ліквідаторів чоловічої статі. В когорті за досліджуваний період 1986-2012 рр. було ідентифіковано 216 випадків раку ЩЗ із загальним показником зах ворюваності-SIR 3,35 (95 % довірчий інтервал (CI): 2,51-3,80). Упродовж усіх років спостереження у досліджуваній когорті мали місце суттєво підвищені показники захворюваності в порівнянні з національними. Дослідження внеску зовнішнього опромінення показали підвищені показники ризику раку ЩЗ в цій численній групі населення для обох дозових оцінок-EAR/10 4
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.