Кафедра ендоскопічної та серцево-судинної хірургії (зав. -проф. В.В. Петрушенко) Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЕЛЕКТРОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ЕХІНОКОКОВИХ КІСТ ПЕЧІНКИРезюме. Робота базується на результатах спостереження, лікування та опрацювання матеріалів 32 па-цієнтів із політравмою, які лікувалися у клініках хірургії протягом 2010 -2017 рр. Виявлені особливо-сті хірургічної тактики у потерпілих з політравмою залежно від значення показника індексу маси тіла. Використання тактики програмованих етапних релапаротомій було обов'язковим у процесі хірургіч-ного лікування політравми, особливо у людей із ІІ-ІІІ ступенем ожирінням. Отриманні результати до-слідження формують підґрунтя для диференційованого підходу у виборі тактики хірургічного ліку-вання потерпілих із політравмою залежно від значення індексу маси тіла. Ключові слова: ожиріння, програмовані релапаротомії, політравма.Кістозне ураження печінки становить особливий розділ гепатології і є однією з нозологічних форм, які найбільш часто трапляються в практичній дія-льності. Серед кістозних утворень печінки най-більш розповсюджені паразитарні кісти, а саме ехінококоз. Його частота коливається від 65% до 80% від загальної кількості кістозних уражень пе-чінки [1, 2].Сучасні тенденції до зменшення ушкоджень тканини печінки при оперативних втручаннях ви-магають впровадження у повсякденну практику малотравматичних методів здійснення гемостазу. На сьогодні термохірургічні технології є одними з найефективніших у здійсненні надійного гемос-тазу, а апарати, засновані на безконтактному кон-векційно-інфрачервоному впливі на тканину, до-датково до надійного гемостазу дозволяють здій-снити дезінфекцію ран [3][4][5][6].Мета дослідження: покращити результати лікування хворих з ехінококовими кістами печі-нки шляхом використання аргоноплазмової коа-гуляції. Результати дослідження та їх обговорення. У 36 (54,5%) випадках розмір кіст знаходився в межах від 5,0 до 10,0 см. Кісти розмірами менші за 5,0 см були діагностовані у 12 (18,2%) пацієн-тів. Ще у 18 (27,3%) пацієнтів кісти були розмі-рами більше за 10,0 см. Полікістоз мав місце у 9 (13,6%) пацієнтів (більшість таких пацієнтів у групі порівняння).У дослідні групі в 86,6% випадків виконува-лись оперативні втручання в об'ємі перицистекто-мія, а в 13,4% випадків виконувались резекційні оперативні втручанні. У групі порівняння перици-стектомія виконувалася у 71,4%, дренуючі опера-тивні втручання виконувались у 28,6% випадків (табл. 1).У ранньому післяопераційному періоді в до-слідній групі спостережено 2 випадки ускладнень (4,4%). В 1 випадку (2,2%) на тлі ДВЗ синдрому виникли рецидивні профузні кровотечі із ложа ви-даленої кісти. Ще в одному випадку (2,2%) розви-

Background. Despite constant progress in the study of the etiopathogenetic aspects of the disease, the development and implementation of new methods of treatment, the search for optimal pharmacotherapy regimens, the problem of occlusion disease of the peripheral arteries of the lower extremities continues to be extremely relevant. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of the “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb-III. Materials and methods. According to the aims and objectives, 45 patients with a confirmed diagnosis of peripheral arterial occlusive disease of the lower extremities and chronic arterial insufficiency IIb-III were included in the study. All patients from the study population were randomly divided into two groups. Patients from experimental group received “TRIO” pharmacotherapy (Latren, Rheosorbilact, Tivortin). Patients from comparison group received medical therapy with Rheosorbilact and Tivortin. Results. The duration of hospital stay was significantly shorter (p < 0.01) in the experimental group (7.9 ± 0.97 days) than in the comparison group (9.8 ± 1.63 days). After treatment painless walking distance and peripheral oxygen saturation were significantly greater (p < 0.01) in the experimental group (126.25 ± 72.16 m and 90.65 ± 5.07 %, respectively) than in the comparison group (54.20 ± 33.59 m and 79.48 ± 6.91 %, respectively). At the same time, the intensity of pain was significantly lower (p < 0.01) in the experimental group (3.25 ± 1.68 points) than in the comparison group (4.80 ± 1.53 points). The values of the ankle-brachial pressure index were not differing (p < 0.05) in both groups (0.49 ± 0.16 and 0.51 ± 0.17 for the experimental group and comparison group, respectively). Conclusions. “TRIO” pharmacotherapy regimen in patients with chronic arterial insufficiency IIb–III allows to improve the basic indicators of the functional state of the microvasculature of the lower extremities.

Резюме. У статті наведено результати клінічного дослідження по вивченню впливу плазми збагаченої тромбоцитами на загоєння хронічних виразок шлунка. Було продемонстровано, що однократна локальна стимуляція репараторних процесів стінки шлунка шляхом ендоскопічної ін'єкції плазми збагаченої тромбоцитами дозволяє вірогідно (p<0,01, t-критерій Стьюдента) зменшити площу виразкових дефектів великих розмірів та досягти 100% загоєння виразкових дефектів середніх розмірів. Ключові слова: хронічна виразка шлунка, ендоскопічна ін'єкція, плазма збагачена тромбоцитами.

дослідження було оцінити ефективність різних методів ендоскопічного гемостазу у пацієнтів з високим ризиком рецидиву гастродуоденальних кровотеч виразкового ґенезу. Проаналізовано карти стаціонарних хворих 139 пацієнтів, які госпіталізовані в центр шлунково-кишкових кровотеч у стані геморагічного шоку. Усі пацієнти мали високий ризик рецидиву кровотечі, який оцінювався за допомогою прогностичної шкали Rockall. Пацієнтів розподілено на групи (статистичний аналіз проводився у два етапи: першу групу становили 40 пацієнтів, яким проведено ендоскопічний гемостаз; до другої групи було включено 99 пацієнтів, які отримували консервативну противиразкову терапію; група 3 містила 30 пацієнтів, яким з приводу профузної кровотечі або її рецидиву було проведено оперативне лікування. Критеріями порівняння були частота рецидиву кровотечі, результат лікування, а також його тривалість. Ключові слова: виразкова кровотеча, геморагічний шок, ендоскопічний гемостаз.

Резюме. У статті наведено результати клінічного дослідження по вивченню якості життя у пацієнтів із варикозною хворобою нижніх кінцівок в стадії C2-4 за CEAP після використання радіочастотної абляції та ендовенозної лазерної коагуляції. Було продемонстровано більш високий рівень якості життя у осіб, що лікувалися РЧА за рахунок відсутності больового синдрому та гарного естетичного ефекту. Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок, радіочастотна абляція, ендовенозна лазерна облітерація, якість життя.