Introduction. Secondary education system in the post-soviet countries experience a significant crisis -traditional methods of education lose their significance under the influence of information society development and globalization. The courses, trainings, distance learning and other forms of informal education is starting to spread instead. Therefore, research of the informal education influence on its participants` mental health is particularly relevant.

The most important reserve for improving the efficiency of any institution or organization is to improve the quality of timely management decisions. The conditions of existence of societies (organizations and individuals) in the modern world are constantly and rapidly changing, that makes special demands on the individual decision maker. In the current situation of the global economic crisis, which is accompanied by changes in resource, environmental, political, legislative, industrial, living conditions, management issues become especially relevant and require improvement of their scientific basis. In connection with the above, the purpose of the work is to present the features of the development of socio-psychological traits identified in the empirical study, depending on the level of management occupied by the person, to optimize its functioning.

Колодич Дар'я Михайлівна Анотація. Метою статті є порівняльний аналіз розвитку «Я-концепції» дітей молодшого та середнього шкільного віку, які залучені до інформальної освіти у вигляді курсів англійської мови в Україні та В'єтнамі. У дослідженні брали участь 25 українських та 18 в'єтнамських школярів (це їхня загальна чисельність на даній освітній програмі). Діти були у віці від 7 до 12 років. Нами було використано наступні методики-«Самооцінка за Дембо-Рубінштейн», тест Куна-Макпартленда «Хто Я?» та проективний малюнок «Я на курсах англійської мови». Заняття на курсах в Україні відбувалися у малих групах, по 4-8 осіб, у В'єтнамі-так само. Крім вивчення англійської мови на курсах, всі школярі відвідували загальноосвітні школи у своїх містах. Виявлено достовірні розбіжності за критерієм Мана-Уїтні (на рівні 0,05) за шкалами компетенцій («Вміння малювати» та «Вміння розмовляти англійською») та за шкалою «Рівень щастя». Показники індивідуальних характеристик, таких як «Краса», «Розум», «Доброта» не мають достовірних відмінностей. Ймовірно, що більша особистісна залученість українських дітей до інформальної освіти та суб'єктивна значущість навичок, отриманих під час навчання у гуртках позитивно впливає на оцінку дітьми своїх навичок. Незважаючи на те, що українські діти позитивно оцінюють свої вміння, вони в цілому нижче оцінюють свої індивідні характеристики та рівень щастя.

No abstract