У роботі представлені результати історико-педагогічного дослідження, метою якого було визначення основних ознак процесу створення граматик корінних мов у Новій Іспанії XVI століття. Ці граматики служили для вивчення зазначених мов з ціллю євангелізації корінних народів. Результати дослідження були отримані шляхом документально-бібліографічного дослідження та за підтримки постулатів місіонерської лінгвістики. Автори виявили, що всебічний аналіз американських мов починається з прибуттям іспанців у Новий Світ. Наприкінці XVI ст. вже існували граматики всіх загальних мов колонії, включаючи кілька граматик мови нагуатль. Процес створення перших словни-ків, граматик та інших текстів на американських мовах, а також їх детальне вивчення розпочинається в обставинах наукової обробки європейських діалек-тів (так званих «вульгарних» мов). Народження посібників з нагуатля, отомі, сапотека тощо збігається з появою граматик тосканської, іспанської, арагон-ської, французької мов, а також мови санскриту, турецької, китайської, япон-ської, арабської та багатьох інших мов. Автори виділяють такі ознаки проце-су створення граматик американських мов: застосування доктринальної моде-лі аналізу мов іспанського лінгвіста Антоніо де Небріхи; спирання на попередні дослідження; використання іспанської мови як метамови; створення не існую-чих раніше граматичних та лексичних форм; розробка місіонерської версії мови нагуатль; використання контрастивного методу із уведенням інших мов (так званих довідкових мов: латинської, іспанської, івриту, грецької).   Ключові слова: лінгвістична освіта в Новій Іспанії XVI століття; вивчення мов корінних народів; перші граматики мови нагуатль; аналіз американських мов католицькими місіонерами; місіонерська лінгвістика.

This article presents the results of the historical-pedagogical study, which goal was to inquire about the previous knowledge and ways of learning of the missionaries who worked in New Spain in the first half of the XVI century (in particular, the Franciscans), to understand the process of their appropriation of Nahuatl and creation of religious texts in this language. The authors found through the documentary-bibliographic study that the Franciscan friars, who travelled to the American missions, undoubtedly belonged to the educated elite of the moment and were carriers of innovative linguistic ideas and well ahead of their time (perception of the language as the object of the study, creation of the grammar Universalis). Candidates should be intellectually prepared and experienced in missionary practice with infidels that represented to have the openness and ease to learn the languages and customs of the conquered peoples, such as great courage to face sacrifice and even death. Likewise, the analysis carried out showed that the first Franciscan missionaries, who arrived in the New World, were trained in European religious, educational institutions. At the end of their studies, the friars were individuals, who held a broad spectrum of knowledge in rhetoric, philosophy, theology, as well as the mastery of several languages. This formation helped them acquire Amerindian languages, in particular, their studies of rhetoric and Latin directly served them to learn indigenous languages (notably, Nahuatl). It is also important to note that although the structure of Latin is different from the structure of Nahuatl, knowledge of rhetoric was supportive for missionaries in creating Nahuatl grammars.