Este trabajo es el resultado de una investigación científico-sociológica dedicada al tema de la inclusión de los niños con diferentes capacidades físicas o psíquicas en las escuelas regulares en México. La autora concluye que, aunque las acciones de la integración de los niños con necesidades educativas especiales (en adelante, NEE) en las aulas regulares en México se llevan a cabo gracias a la política educativa nacional con respecto a esta inclusión, que comenzó a implementarse hace varias décadas, la calidad de la atención a los estudiantes con barreras para el aprendizaje y la participación, dejan mucho que desear. Según el estudio realizado, esto se debe a las deficiencias en la formación de los docentes; la ausencia de colaboración entre maestros de educación básica, especialistas de la Unidad de Servicios de Apoyo a la Educación Regular (en adelante, USAER), padres, directores de escuelas, personal de apoyo, sociedad en general para promover la integración de los estudiantes con NEE; así como falta de información en los establecimientos educativos para los padres de familia y la sociedad en general, sobre las necesidades educativas especiales; escaso fomento de una cultura de respeto a la diversidad, reconocimiento y apreciación de las diferencias.

This paper presents the results of scientific, pedagogical research, which goal was to reveal the main features and the role of virtual tutoring in computer-assisted learning for marginalized population analyzing the Mexican Care Program for Demand of Adult Education and its instruments: Meeting Points and Community Places. Author founds that the virtual tutoring in Mexican computer-assisted learning for marginalized population tutoring is an essential component of the educational process, is completely free, accessible and flexible. The users of the Mexican Care Program for Demand of Adult Education can have virtual tutoring not only in Spanish, but also in 63 languages of the indigenous ethnic groups. The virtual tutoring as part of the computer-assisted learning for the marginalized population is relatively recent tutoring modality and has had rapid development. It is a system of online academic activities planned, scheduled, registered, evaluated and followed up. The virtual tutor in the education for the marginalized population in Mexico acquires not only the general skills of e-moderating but also masters the specific psycho-pedagogical and psychosocial skills for mentoring a marginalized adult.

This article presents the results of a pedagogical research, which objective was to find out through a documentary-bibliographic study how education for peace in Latin American research space is currently conceptualized. The authors found that there exist two main lines in the approach to peace education: realist-pragmatic-positivist and idealist-critical. The representatives of the first line (Vera-Poseck, Carbelo-Baquero, Vecina-Jiménez, 2006; Landazábal-Cuervo, Cardona, Ruiz-Manzanares, 2009; Cajigal-Molina, 2017; Caldera-Montes, Aceves, Reynoso-González, 2016, among others) choose to promote the peace culture through different academic and cultural events (courses, workshops, forums, conferences, colloquiums, seminars, festivals, exhibitions, cultural weeks, talks, etc.), which purpose is basically to explain to the population the negative effects of conflict, violence and the benefits of “living in peace and harmony”. They conceptualize peace education from the positivist position, pragmatic pedagogy, educational technology, resilience pedagogy, among others. Educational researchers who are supporters of the second line (Freire, 2012, Jares, 2001, Pérez-Viramontes, 2018, Quiroga-Trigo, 2012, Savater, 1997, among others) operate from the categories of dialectical philosophy and neo-Marxism, the historical-cultural approach, the critical theory, the radical or critical pedagogy and theories of cultural reproduction, the resistance pedagogy, the pedagogy of the oppressed, the border pedagogy, the complex thinking and pedagogy in complexities, the intercultural pedagogy and cultural relativism. They seek for man to build his own systems of ideas, knowledge, theories, to be a subject from his real perspective, a concrete and contextualized ecosocial minimum (microsystem) related to the whole through intercultural communication and logical pluralism. They consider that the conflict is natural, it is not negative in itself and it has an enormous possibility for development; that violence is not an evil phenomenon but an element of the human condition that needs to be reasonably attenuated by the use of no less natural impulses of cooperation, harmony and peaceful order; that insubordination is a sign of vitality and intelligence, which should be channeled towards social creativity and not towards violence.

The article presents the results of a historical and architectural research, which aimed to reveal the main features of the architecture of Spanish monasteries in the sixteenth century, in particular to highlight elements of the ideology of the Spanish crown and the Catholic Church, promoted through architectural structures. The authors established the components of the architectural program and styles of the New Spanish monasteries of the 16th century, highlighted how the process of creative thinking of the future building and its construction took place, what materials were used.

У роботі представлені результати історико-педагогічного дослідження, метою якого було визначення основних ознак процесу створення граматик корінних мов у Новій Іспанії XVI століття. Ці граматики служили для вивчення зазначених мов з ціллю євангелізації корінних народів. Результати дослідження були отримані шляхом документально-бібліографічного дослідження та за підтримки постулатів місіонерської лінгвістики. Автори виявили, що всебічний аналіз американських мов починається з прибуттям іспанців у Новий Світ. Наприкінці XVI ст. вже існували граматики всіх загальних мов колонії, включаючи кілька граматик мови нагуатль. Процес створення перших словни-ків, граматик та інших текстів на американських мовах, а також їх детальне вивчення розпочинається в обставинах наукової обробки європейських діалек-тів (так званих «вульгарних» мов). Народження посібників з нагуатля, отомі, сапотека тощо збігається з появою граматик тосканської, іспанської, арагон-ської, французької мов, а також мови санскриту, турецької, китайської, япон-ської, арабської та багатьох інших мов. Автори виділяють такі ознаки проце-су створення граматик американських мов: застосування доктринальної моде-лі аналізу мов іспанського лінгвіста Антоніо де Небріхи; спирання на попередні дослідження; використання іспанської мови як метамови; створення не існую-чих раніше граматичних та лексичних форм; розробка місіонерської версії мови нагуатль; використання контрастивного методу із уведенням інших мов (так званих довідкових мов: латинської, іспанської, івриту, грецької).   Ключові слова: лінгвістична освіта в Новій Іспанії XVI століття; вивчення мов корінних народів; перші граматики мови нагуатль; аналіз американських мов католицькими місіонерами; місіонерська лінгвістика.