У статті висвітлюються результати рятівних робіт на пошкодженій пам’ятці археології на території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області, на північ від села Прогресівка. Розкривається історія археологічних робіт на Березанщині. Дається коротка характеристика поховань та попередня ідентифікація. Розглянуті три поховання, одне з яких – парне. Два поховання відносяться до бабинської історико-культурної спільноти кінця першої – початку другої чверті ІІ тисячоліття до Р.Х. а одне, з великою вірогідністю, до рубежу ер (сарматський час).

The main results of a study of two semi-dugouts found during the excavations of a residential block to the west of temenos of Berezan settlement in 2020 are analyzed in the paper. Special attention is paid to the description of the layout and construction features of the complexes, and the analysis of the remains of material culture from their filling. The chronology of buildings and their relationship with the evolution of the architectural character of archaic Borysthenes are determined. Both half-dugouts are found in the courtyard area of one of the blocks of Berezan settlement dated to the third quarter of the 6th century BCE and, despite the earlier creation, they fully correspond to the spatial orientation of the constructions of this block and the entire street network of this area. Stratigraphic and planigraphic observations, as well as a detailed analysis of the ceramic complex from the filling of half-dugouts, allow us to link their origin with the arrival in Borysthenes of the ‘second’ wave of colonists around 540 BCE, for whom they served as temporary constructions until construction of permanent dwellings. However, in contrast to most similar complexes, the described half-dugouts continued to exist next to ground-based constructions and for a long time (probably until the end of the 6th century BCE) were apparently used as utility rooms.

аспірант кафедри державного управління і місцевого самоврядування Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПУБЛІЧНО-ГАЛУЗЕВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ РЕГІОНІВ Охарактеризовано проблеми розвитку галузево-промислового комплексу України на регіональному рівні. Зазначено, що в розроблених стратегіях і концепціях розвитку України увага до галузевого аспекту промислових комплексів регіонів вкрай недостатня, що не відповідає потребам формування економіки знань і інформаційного суспільства в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Доведено необхідність системного реформування кожної галузі промислового комплексу в контексті подальшого спільного розвитку з іншими галузями. Для об'єднання галузей промисловості регіонів в об'єкт спільного регіонального галузевого управління запропоновано використовувати єдиний підхід, єдине науково-методичне забезпечення, типові алгоритми розрахунку під безпосереднім контролем і за обов'язкової участі органів публічного управління на рівні регіонів. Підкреслено, що важливою умовою удосконалення публічно-галузевого управління промисловим комплексом регіонів є створення інтегрованого механізму управління просторово-галузевим комплексом. Розроблено алгоритм побудови наукового обґрунтування комплексної стратегії публічно-галузевого управління розвитком промислового комплексу регіонів. Визначено етапи цілісної концепції розвитку і господарювання галузей промисловості і надана їх змістовна сутність. Запропоновано галузевий регіональний етап розвитку управління промисловим комплексом галузей із боку державної влади в умовах децентралізації і розширення повноважень територій і розгляд його як нового етапу розвитку публічного управління розвитком галузей на цьому рівні з метою підвищення ефективності публічного управління. Визначено напрям подальших досліджень можливостей розвитку промисловості та її інфраструктури в регіонах за безпосередньою участю управлінських впливів держави.

У статті подається опис конструктивних особливостей зольника № 2, який входить до системи культових споруд античного святилища Вікторівка-І. Розглядаються планіграфія та стратиграфія об’єкту, описується структура котловану. Подано короткі кількісно-якісні статистичні дані щодо решток матеріальної культури, зафіксованих при розкопках зольнику. Наведений аналіз культурних решток дозволяє віднести досліджений об’єкт до ранньоелліністичного часу й інтерпретувати як жертовник прикордонного святилища Ольвійського поліса.

ArticlesABASHYNA N. S. In Search of the Origins of the Slavs. To the 100 th Anniversary of the Birth of Ye. V. Maksymov PETRAUSKAS O. V. Cherniakhiv Culture and the Huns (Based on Archaeological Resources of Ukraine) HOPKALO O. V. Garments Offerings in the Cherniakhiv-Sîntana-de-Mureş Culture Inhumations ZHAROV H. V., TERPYLOVSKYI R. V. Weapons of the Mutyn Cemetery BASHKATOV Yu. Yu., BITKOVSKA T. V. Ivkivtsi -a New Late Zarubyntsi Culture Type of Sites at the Middle Dnieper RUDYCH T. O., KOZAK O. D. Population of Kyiv Podil in Ancient Rus Period Publication of Archaeological Material RYZHOV S. M., SHUMOVA V. O. The Results of Archaeological Investigations Near Moshuriv Village in Cherkasy Region MOHYLOV O. D. The Second Mykhailivka Barrow, the 5 th Century BC Monument in the Tiasmyn River Region