The main results of the study are the analysis of the source base from the standpoint of scientific approaches to various fields of knowledge (economics, sociology, psychology, pedagogy, management, culturology, etc.), which made it possible to identify a modern interpretation of "education management". The determinants of educational management as a component of social in the context of intangible, spiritual resource of education have been revealed. The similar and different characteristics of the managerial activity of the education manager and the pedagogical worker have been outlined. The essence, origin, structure, types and directions of functioning of communicative culture of the manager of education have been determined.

It is proved that the education of a healthy lifestyle of junior schoolchildren took place through information, training and actually educational activities aimed at the formation of sanitary and hygienic culture, healthy lifestyle, development good habits (adherence to the daily routine, proper diet, physical activity) and prevention of harmful habits (smoking, alcohol consumption, etc.). The aim of the article is to identify educational traditions of healthy lifestyle of primary school children; the analysis of the content of school textbooks used in Transcarpathian public schools during the interwar period for the content of materials on support and promotion of health. The main results of the study are to outline the possibilities of education of healthy lifestyle in primary education contents and their reflection in the subject “Citizenship Science and Education” (Civics). It has been established that the realization of the tasks took place according to the following scheme: stage 1 – educational activity aimed at the formation of hygienic culture, healthy lifestyle; 2 – acquaintance with the technologies of protection, preservation and promotion of health (rules of hygiene and sanitation, regime of the day, nutrition), aimed at forming the resistance of the organism to adverse environmental factors; 3 – physical activity as a health advantage, for children it includes games, sports, exercise, hiking, competitions, dancing, recreation or work, etc .; 4 – fight against bad habits.

No abstract

Стаття присвячена з'ясуванню ролі греко-католицької церкви у формуванні національної самосвідомості населення Закарпаття у період між 1771 та 1867 роками. Встановлено, що греко-католицька церква завдяки невтомній культурно-освітній та організаційнопедагогічній діяльності єпископів Мукачівської єпархії виконувала націєтворчу функцію. Ключові слова: освіта, греко-католицька церква, національна самосвідомість, Закарпаття. Постановка проблеми. Євроінтеграційні процеси сприяють поширенню в українському суспільстві чужих ідеологічних конфесій, поряд із меркантильно-прагматичними аксіологічними пріоритетами. Підростає нове покоління українців, для яких основними цінностями в житті є: матеріальна вигода, технологічні тренди, психотропні речовини тощо. При цьому все більшим стає розрив із духовними традиціями української нації. В сучасних реаліях цікавим є історичний досвід діяльності грекокатолицької церкви на Закарпатті, що була впродовж століть провідником духовних, національних, моральних, культурних цінностей, увиразненням національної самоідентифікації українців. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що різнобічна діяльність греко-католицької церкви на Закарпатті вимагає міждисциплінарного дослідження.Історичні розвідки зарубіжних та вітчизняних науковців А. Годинки, Ф. Молнара, І. Удварі, В. Фенича, А. Штефана дають можливість зрозуміти етногенез українців Закарпаття в історичній ретроспективі. Богословські студії дослідників О. Барана, М. Лелекача, А. Пекаря відтворюють процес єрархічного оформлення греко-католицької церкви на Закарпатті. Однак, роль церкви у формуванні національної самосвідомості українців залишається недостатньо розкритою і потребує об'єктивного дослідження. Мета статті: дослідити роль греко-католицької церкви у формуванні національної самосвідомості населення Закарпаття у період між 1771 та 1867 роками. Відповідно до мети визначено завдання: охарактеризувати вплив суспільно-історичних умов становлення греко-католицької церкви на Закарпатті у контексті націєтворення; проаналізувати культурно-освітню та організаційнопедагогічну діяльність Мукачівських греко-католицьких єпископів. Результати дослідження. Ієрархічне оформлення грекокатолицької церкви Закарпаття увиразнилось створенням Мукачівської греко-католицької єпархії згіднобулли Папи Климента ХІV «Eximia Regalium Principium» від 19 вересня 1771 року [6, c. 70]. Першим канонічним єпископом Мукачівської єпархії став І. Брадач (1768-1772), який продовжив справу свого попередника єпископа М. Ольшавського щодо розбудови Мукачівської богословської школи. За часів єпископства І. Брадача навчання в школі продовжилося до чотирьох років, а її академічний рівень значно зріс завдяки залученню до викладання чотирьох професорів-теологів [7, с. 137]. І. Брадач особисто розробив правила внутрішнього порядку школи [3, с. 16]. Підкреслимо, що ці правила були написані тогочасною руською (українською) мовою та перекладені латиною. Деякі історики вважають єпископа Брадача автором «Букваря» та «Сборника церковних моленїй», виданих у 1770 році у віденс...

 The training of future specialists for innovation activity is a leading trend of modern higher pedagogical education, which is due to the integration of Ukraine into the European educational space. The article actualizes the problem of future teachers’ professional readiness formation for innovation activity using digital technologies. General science, synthesis, comparison, analysis, generalization and systematization of studies of domestic and foreign scientists are employed. Based on the results, the essence of the concept “professional preparedness of future teachers for innovation” has been revealed. It has been found that the professional readiness of future teachers for innovation is the outcome of integrative personal education, and professional training, featured via a blend of cognitive (knowledge regarding the concept of the innovation and profession), motivational (incentives for interests and innovation), reflexive (capability of analyzing results), innovative activity and praxeological (innovation competence actualization) elements that permit conducting professional tasks of innovative nature. It has been concluded that a modern teacher can’t conduct educational actions with no utilizing advanced digital technologies, and the education informatization comprises enhancing the future teachers’ training in the information educational environment of higher education institutions.