Соціально вагомими кроками України в питанні європейської інтеграції є заходи щодо реформування законодавства з вищої освіти в контексті Болонського процесу, зокрема прийняття Національної рамки кваліфікацій (НРК) та нової редакції Закону України «Про вищу освіту». Національна рамка кваліфікацій передбачає «введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців». За формальними ознаками НРК є матрицею зі статичними опорними елементами – дескрипторами, що визначають вектор руху до певної мети. Нормативно-правовою основою для модернізації освітньої діяльності та стандартів вищої освіти стала нова редакція Закону України «Про вищу освіту». В публікації розглянуті питання, які, на думку авторів, доцільно прийняти на рівні держави, із врахуванням зарубіжного досвіду, що в цілому мають сприяти підвищенню якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти з метою підготовки високо­квалі­фікованого конкурентоспроможного фахівця на основі компетентнісного підходу через процедуру відкритого конкурентного вступу на навчання. Що вже зроблено? 1. В системі вищої медичної (фармацевтичної) освіти на даний час розроблені стандарти нового покоління на основі компетентнісного підходу практично для всіх освітніх рівнів спеціальностей галузі знань 22 «Охорона здоров’я». 2. З метою формування якісного контингенту абітурієнтів на рівні Міністерства освіти і науки (МОН) України встановлено прохідний бал з другого та третього предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на рівні 150 балів при вступі на спеціальності 221 «Стоматологія», 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Що ще необхідно зробити? 1. Одним із шляхів більш якісного відбору абітурієнтів пропонується все-таки запровадити в систему ЗНО поряд із предметним тестуванням ще й апробований тест загальної навчальної компетентності (здатності до навчання). 2. Є потреба у введенні персональних грантів. За результатами ЗНО абітурієнти будуть отримувати персональні гранти (чим вищий бал, тим більший розмір гранту). Гроші будуть безпосередньо прив’язані до реального студента, який матиме право вступити як до державного, так і приватного закладу вищої освіти (ЗВО), що, у свою чергу, спонукатиме вище керівництво ЗВО підвищувати якість та конкурентність освіти свого ЗВО, боротися за абітурієнтів з вищим конкурсним балом.

Мета роботи -обґрунтування переваг, проблем та перспектив ефективного використання інноваційних технологій для за-безпечення професійної підготовки студентів-медиків при вивченні клінічних дисциплін.Основна частина. Висвітлено питання перспектив та труднощів ефективного використання інноваційних технологій для забезпечення професійної підготовки студентів-медиків при вивченні клінічних дисциплін.Інтенсифікація інформаційних процесів вимагає розробки нової моделі освіти, що здатна забезпечити безперервний розвиток особистості, прагнення до професійності та самовдосконалення. Процес входження людства в нове інформаційне суспільство визначає й нові вимоги в системі освіти.Нагальною потребою є реалізація функціонування єдиного інформаційного простору і розробка навчально-методичного забезпечення, що висуває на перший план першочергове вирішення ефективної інтеграції комп'ютерних та традиційних засобів інформаційного забезпечення. Використання інноваційних технологій у навчальному процесі відкриває не тільки різнопланові можливості, але й дозволяє враховувати індивідуальні інтелектуальні та фізичні можливості студентів, стимулювати їх наукові дослідження і застосовувати їх на практиці навчального процесу професійної підготовки лікарів.Висновки. Ефективність використання інноваційних технологій на практичних кафедрах залежить від активного засто-сування нових методів і підходів в освітній діяльності, які не тільки б розвивали професійні навички студентів-медиків, а й мотивували до саморозвитку. Основні функції організаційно-методичної роботи ВНЗ повинні бути спрямовані на формування компетентного викладача, який повинен бути творчою особистістю, організатором пізнавальної діяльності студентів, та роз-робляти і впроваджувати інноваційні педагогічні технології в навчальний процес.Ключові слова: перспективи; інноваційні технології; навчання; студенти; клінічні дисципліни.The aim of the study -foundation of advantages, problems and prospects of the effective innovative technologies use for providing medical students professional training during clinical disciplines study.The main body. The issue of prospects and dif culties of the effective innovative technologies use for providing medical students professional training during clinical disciplines study is covered in the article.Intensi cation of information processes requires the development of a new model of education that can provide continuous personal development, commitment to professionalism and self-improvement. The process of new humanity into the information society entering de nes new requirements in education.The urgent need is to implement a common information space operation and development of methodological support, which highlights the priority addressing the effective integration of computer and traditional means of information provision. Using innovative technologies in educational process not only opens up diverse possibilities, but also takes into account individual intellectual and physical capabilities of students, encourages them to conduct resea...

Аналітична хімія належить до базових дисциплін у фармацевтичній освіті. Вона є підґрунтям для подальшого вивчення таких дисциплін, як фармацевтична хімія, токсикологічна та судова хімія, стандартизація лікарських засобів тощо, та передбачає формування умінь застосування одержаних знань для вивчення спеціальних дисциплін та у професійній діяльності. Навички виконання якісного та кількісного аналізу хімічними й інструментальними методами вкрай необхідні для подальшого успішного засвоєння фізичної та колоїдної, органічної, біологічної, фармацевтичної, токсикологічної та судової хімії, технології ліків й інших спеціальних дисциплін. У рамках проєкту “New and innovative teaching methods in pharmacy” доценти Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (ТНМУ) М. М. Михалків, І. Б. Івануса та Г. Я. Загричук відвідали Uniwersytet Medyczny w Lublinie. Ми мали можливість відвідати кафедри, на яких навчаються студенти фармацевтичного факультету, та поспілкуватися із професорсько-викладацьким складом цих кафедр щодо методик викладання дисциплін, у тому числі й аналітичної хімії, та познайомитися із напрямками їх наукових досліджень. В Україні, відповідно до навчального плану підготовки здобувачів вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоровʼя», спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» (другий (магістерський) рівень вищої освіти), кваліфікації «Магістр фармації», аналітична хімія належить до нормативних навчальних дисциплін, а саме до циклу загальної підготовки. Дану дисципліну студенти вивчають на другому курсі навчання (3 та 4 семестри). У Польщі, а саме в Люблінському медичному університеті до 2019 р. аналітичну хімію на фармацевтичному факультеті (спеціальність «Фармація») студенти вивчали також на другому курсі навчання (3 та 4 семестри), тоді як з 2019–2020 навчального року студенти вивчатимуть аналітичну хімію на першому курсі (2 семестр). Спільні підходи та відмінності у викладанні аналітичної хімії в Україні та Польщі наведено в даній статті.

Вступ. Динаміка розвитку сучасного ринку пра-ці, що обумовлена сучасними процесами в еко-номіці, суттєво вплинула на специфіку вимог, що пред'являються до висококваліфікованих фахівців, в тому числі на фармацевтичному ринку. Праце-давці дедалі активніше акцентують свою увагу на здібності провізорів і фармацевтів до практичного рішення завдань, що виникають у процесі профе-сійної діяльності, розвитку не тільки базових знань та умінь, але і загальних компетентностей випуск-ника [1, 2]. Проте традиційні методи навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) не завжди до-зволяють сформувати достатній рівень підготовки і випускника ВНЗ, і фахівця.Тому в університеті важливим фактором підго-товки, що сприяє формуванню вміння застосовува-ти набуті теоретичні знання у практичній діяльнос-ті, а відповідно набуттю студентами спеціальних (фахових) компетентностей, є практична підготовка як у процесі навчання, так і на робочому місці [3]. Забезпечити першу частину може правильно орга-нізована практична частина заняття, під час якого студенти виконують заплановані дослідження, здій-снюють спостереження, узагальнення, висновки У статті розглянуто організацію практичної підготовки студентів фармацевтичного факультету в дВНЗ "Тернопіль-ський державний медичний університет імені і. я. горбачевського МОЗ України" при вивченні органічної хімії. Звернуто увагу на формування загальних компетентностей, зокрема: здатності застосовувати практичні знання у критичних ситуаціях, здатності до адаптації та дій у новій ситуації і здатності до абстрактного мислення, здатності проводити до-слідження на сучасному науковому рівні, аналізу та синтезу, вчитися й бути сучасно навченим.The article describes how organize practical training in organic chemistry for students of the Pharmaceutical Faculty at SHEI "Ternopil State Medical University by I.Ya. Horbachevsky of MPH of Ukraine". Attention is paid to the general competencies, including: the ability to apply practical knowledge in critical situations, the ability to adapt and action in the new situation and the capacity for abstract thinking, the ability to conduct research on modern scientific analysis and synthesis, learn and be trained modern.[4]. Практичну підготовку студентів на робочому місці мають забезпечити навчальні та виробничі практики і стажування [5,6].Метою даної роботи є висвітлення особливостей практичної підготовки студентів-провізорів при ви-вченні органічної хімії на кафедрі загальної хімії в ДВНЗ "Тернопільський державний медичний уні-верситет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України".Основна частина. Відповідно до типового на-вчального плану [7] вивчення органічної хімії для студентів спеціальності "Фармація" здійснюється на другому курсі в обсязі 270 год (9 кредитів), у тому числі 30 год лекційних, 116 год практичних занять та 124 год самостійної роботи студентів. Відповідно до робочої програми з органічної хімії передбачено 29 лабораторно-практичних занять, зокрема 14 занять І семестру з тем розділу "Осно-ви будови органічних сполук. Вуглеводні (алкани, циклоалкани, алкени, алк...