The article explains the contradictions in the Ukrainian system for developing creative abilities in preschoolers. It theoretically analyzes neuropedagogical and methodical aspects of developing creative abilities in preschoolers in painting classes. Besides, the article shows how they enhance professional training of fine arts teachers in Ukraine. It also presents and justifies the author’s set of competencies and recommendations for fine arts teachers working with preschoolers in the context of neuropedagogy and psychology of creativity. The article determines neuropedagogical and neuropsychological factors in the artistic creativity of preschoolers. It states that fine arts in preschool age act as a powerful tool for developing the child’s personality, shaping the self-concept and subjective self-identity. The international relevance of the article lies in the need: a) to disclose both destructive and transitional trends in primary school education in Ukraine to enhance its effectiveness; b) to reform the traditional system-centred education in the post-Soviet countries towards a subject-centred one.

The modeling of the purpose of education and upbringing of a future physical culture teacher is reflected in the qualification characteristic that determines the requirements for the level of training of a specialist. They are determined by the nature of professional and social functions and tasks that graduates of higher educational institutions must solve. In the process of learning, it is necessary to strive for the pedagogical activity to acquire social significance in the student’s mind and become a personal value for him. The improvement of vocational pedagogical training of future physical culture teachers provides purposeful and systematic work on the formation of properties and qualities of the personality, knowledge, abilities, skills corresponding to the nature of requirements to the pedagogical activity. The study of achievements in the pedagogical theory and practice made it possible to develop a model for the development of pedagogical skills of future physical culture teachers in vocational training. The model provides for the formation of the pedagogical skills development of future physical culture teachers in three consecutive stages: motivational, activity, and reflexive. The developed model contains the following main components: purpose, methodological approaches, principles, content, forms, methods, educational technologies, pedagogical conditions of formation, criteria, indicators, levels, and diagnostics of future physical culture teachers.

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки Запорізького національного університету Г. В. Чорна викладач кафедри соціальної педагогіки Запорізького національного університету ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У статті розкрито організаційно-методичні аспекти професійної підготовки майбутніх фахівців з дошкільної освіти до екологічної діяльності. Розглянуто сучасні тенденції екологічної освіти дітей дошкільного віку, зарубіжний досвід. Пріоритетними в системі екологічного виховання дітей у зарубіжних країнах визначені такі напрями: оздоровчий, економічний, емоційно-ціннісний, соціальний. Виявлений світовий досвід з екологічної освіти є ключовим у вітчизняному освітньому просторі. Він ще потребує активної апробації та широкого впровадження, удосконалення системи екологічної освіти в Україні.Акцент зроблено на важливості застосування основних напрямів у професійній підготовці студентів закладу вищої освіти до екологічної діяльності: формування нагальної потреби в накопиченні знань кращих традицій українського народу у взаємовідносинах із довкіллям; розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, уміння організовувати діяльність людей на вирішення екологічних завдань; організація навчально-дослідницької, природоохоронної та просвітницької діяльності; дослідження студентами досвіду природоохоронної роботи, оволодіння знаннями про екологічну ситуацію в Україні, знаннями про охорону рослин та тварин певної місцевості.Зроблено висновки, що на завершальному етапі вузівської підготовки фахівців дошкільної освіти необхідно ввести спеціальну дисципліну екологічного змісту, яка забезпечить можливість інтегрувати різні аспекти екологічних знань і реалізувати комплексне розкриття проблем екології. Такий підхід щодо професійної підготовки майбутніх спеціалістів до екологічної діяльності сприятиме впровадженню неперервної екологічної освіти, формуванню наукового світогляду та активізує участь сучасної молоді у природоохоронному русі. Випускники закладу вищої освіти повинні оволодіти вміннями приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, володіти нормами екологічно грамотної поведінки.Ключові слова: професійна підготовка майбутніх фахівців з дошкільної освіти, екологічна діяльність , екологічна освіта дітей дошкільного віку.

У статті розглядаються характерні особливості сучасної молоді відповідно до орієнтації на певні цінності, визначено чотири типологічні групи молодих людей. З'ясовано, що у різних країнах процес формування національних ціннісних орієнтацій студентів закладів вищої освіти відбувається по-різному, залежно від втручання держави в даний процес. Так, розглянуто основні засади виховання національних цінностей у таких країнах, як США, країни Європи, Японія, Казахстан, Узбекистан, Грузія. На основі аналізу зроблено висновок, що досвід Японії є найбільш цінним та доцільним для імплементації на території нашої країни, оскільки ґрунтується на пріоритетності виховання національних ціннісних орієнтацій у підготовці студентів до самостійного життя.

У статті здійснено дефінітивний аналіз та виокремлено сутнісні характеристики проблеми національних ціннісних орієнтацій студентів закладів вищої освіти. Встановлено, що позитивні перетворення у всіх сферах функціонування сучасного соціуму, докорінна перебудова економічних і соціальних умов життя ставлять педагогічну думку перед нагальною необхідністю побудови нової і особистісно орієнтованої освітньої парадигми. Узагальнено, що нині наша держава перебуває в стані духовно-моральної кризи, що супроводжується катастрофою суспільно-духовних і моральних ідеалів. Внаслідок цього система ціннісних установок, властивих масовій свідомості, багато в чому є деструктивною з точки зору розвитку особистості. Констатовано своєрідний національний парадокс, що виражається, з одного боку, в певній популярності загальнолюдських цінностей, глобального менталітету, а з іншого-у вибуху етнічності, національної свідомості, інтересу до національних традицій і культури. Встановлено, що важливим компонентом структури цінностей особистості є її духовність, яка регулює вчинки людини і є компонентом гуманістичного напряму її життєдіяльності. Доводиться, що в процесі соціалізації індивіда в період навчання у ЗВО ключове значення мають ціннісні орієнтації, які актуалізуються у свідомості студентства. Розглядається співвідношення понять «цінності», «ціннісні орієнтації», «ціннісні уявлення», дається філософське, психологічне, соціологічне трактування даних понять, висвітлюється ціннісний підхід до досліджуваної проблеми. Простежено роль вищої освіти у процесі формування особистих цінностей молоді. Визначено, що сучасне суспільство в умовах відсутності чітко визначених ціннісних орієнтирів переживає духовну кризу, яка позначається на стані моральної свідомості молоді. Відзначено роль традицій в сучасному житті як універсального механізму, який відбирає, накопичує життєвий досвід, дозволяє досягти стабільності і стійкості.