No abstract

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць визначено й обґрунтовано теоретичні основи (гіпотези, закономірності, тенденцій, принцип) розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України. Запропоновано розвиток науково-педагогічного потенціалу здійснювати за рівнями (інституційний, особистісний) та компонентами (інтелектуальний, емоційний, духовний). Обґрунтовано інноваційні педагогічні технології (супервізія, теленаставництво, ситуативне навчання та ін.) розвитку науково-педагогічних працівників. Уточнено підходи до оцінювання наукової активності науково-педагогічних працівників відповідно до концепції бібліометрики та концепції досконалості у вищій освіті та дослідженнях. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Аналітичні матеріали (препринт) присвячено проблемі розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України в контексті розширення інституційної автономії. Авторами на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної практики розкрито вітчизняні здобутки і проблеми, також окреслено прогресивні ідеї зарубіжного досвіду в розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів. Упровадження аналітичних матеріалів (препринту) сприятиме залученню розробників освітньої політики, керівників закладів вищої освіти, науковців, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти до теоретичних основ розвитку науково-педагогічного потенціалу університетів України з метою розроблення стратегій розвитку університетів, підвищення їх рейтингу та конкурентоспроможності в Європейському просторі вищої освіти. Для розробників освітньої політики, науковців, керівників закладів вищої освіти, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.

Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України ІнСТиТуцІйнІ пОЛІТики упРАвЛІння кАР'єРниМ РОзвиТкОМ нАукОвО-педАгОгІчних пРАцІвникІв унІвеРСиТеТІв: зАРуБІжний дОСвІд Анотація. Управління кар'єрним розвитком науково-педагогічних працівників на інституційному рівні потребує ефективної роботи Центрів розвитку кар'єри. Зарубіжний досвід діяльності таких структурних підрозділів свідчить про сприяння особистісному, професійному, дослідницькому розвитку та реалізації потенціалу науково-педагогічних працівників університетів, удосконаленню компетентностей та лідерських навичок, формуванню гнучкості і мотивації до навчання впродовж всієї кар'єрної траєкторії. В статті обґрунтовано кращий зарубіжний досвід впровадження інституційних політик щодо розвитку кар'єри науково-педагогічних працівників, зокрема технологій наставництва, брендингу та кар'єрного коучингу. Зазначено, що кар'єра науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти вимагає, насамперед, усвідомлення цілей, мотивації і активних дій самого фахівця до професійного розвитку та кар'єрного росту. ключові слова: інституційні політики, брендинг, розвиток кар'єри, науково-педагогічний працівник, університет, лідерство, наставництво, кар'єрний коучинг. chornoivan hanna Institute of Higher Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine inSTiTuTionAL poLicieS oF cAReeR deveLopMenT MAnAgeMenT oF AcAdeMic STAFF oF The univeRSiTieS: FoReign expeRience Summary. The article substantiates the best foreign experience in the implementation of institutional policies for the career development of research and teaching staff, in particular mentoring, branding and career coaching technologies. Foreign experience of such structural units shows the promotion of personal, professional, research development and realization of the potential of university academic staff, improvement of competences, formation of flexibility and motivation to study throughout the career trajectory. Emphasis is placed on the implementation of a distributed leadership model in the management of research at the university, based on the willingness of employees to take the initiative and be responsible, which invariably accompanies the role of the leader. It is stated that distributed leadership makes it possible to carry out qualitative research based on the interaction, collaboration and activity of researchers. The success of career development of research and teaching staff depends on the active use of innovative technologies, the integration of teaching and research activities, as well as expertise. The parameters (style, standards, and competence) and personal brand tools that are realized through the growth of financial well-being, satisfaction with activity, achievement of authority and recognition in the professional field, creation and realization of educational projects, business cases, as well as promotion self-esteem and self-respect have been analyzed. Career development involves the study of the psychological and professional qualities of academi...

The German social philosopher Theodor Adorno, the representative of the critical theory of society, wrote this work as a speech in 1959, ten years after his return from exile in West Germany. In his characteristic manner of neo-Marxist criticism of the educational system of West Germany, Adorno critically noted the dynamics of the process of democratisation of higher education and universities in this country. According to the neo-Marxist philosopher, the principled enemy of the ideology of bourgeois society, the democratisation of universities in that country faces serious obstacles on its way. Namely: the limited access to university education for young people from workers' families, which means insufficient social openness of universities. The predominance of material interest in the educational work of some teachers, which is obviously caused by the priority of material values of the industrial society. There is an absolute lack in the educational process of the personal participation of such teachers, whose educational activity is determined by the strength of their individual spirit. The prevailing apoliticalness of the then West German society as post-totalitarian, as a result — passive refusal of students and university graduates to participate in public affairs. Having defined democracy as the active participation of the population in public affairs, Theodor Adorno also defined the task of an intellectual — an educated person who is involved in the educational process at a university. Such a task is an intellectual's knowledge of social conditions that lead to a shortage of an active spirit in the process of democratisation of universities, and reflection on the possibility of corresponding changes. The task of the universities of West Germany as a democratic country was called the educational activation of graduates of their individual spirit as a factor of activity, which is emancipated from the influence of the ideology of adaptation society. Higher education due to a means of upbringing should to strengthen its students' critical self-consciousness — an important condition for social democratisation.