У статті виділені найбільш суперечливі питання, що стосуються проблеми метакогнітивної саморегуляції дітей старшого дошкільного віку. Існують метакогнітивні процеси, що відповідають за управління ходом поточної інтелектуальної діяльності. Розглядається роль метакогнітивних здібностей, які контролюють і регулюють діяльність пізнавальних процесів щодо переробки сприйнятої інформації і займають по відношенню до останньої більш високий рівень. Метакогнітивні здібності, що є основою інтелектуальної рефлексії, передбачають можливість довільного управління суб'єктом своїми когнітивними ресурсами. Увага акцентується на ролі рефлексії в метапізнанні, проблемах саморегуляції пізнавальною діяльністю, які обговорюються в основному в контексті навчання дітей. Звертається увага на те, що застосування в психології поняття «пізнавальна діяльність дошкільника» припускає, що її здійснює суб'єкт, який самостійно ініціює і контролює процес пізнання та результат цієї діяльності. Відповідно, метакогнітивні процеси починають розвиватися в дошкільному віці. Метапізнання проявляється у всіх формах активності дитини, де дошкільник цілеспрямоване пізнає навколишнє середовище: експериментування, спостереження, читання книг, бесіди з дорослими та інше. Аналіз літератури показує, що необхідні для довільної саморегуляції зачатки рефлексії розвиваються вже в дошкільному віці, що рефлексивні здібності можна констатувати в дітей 6-ти років. Це дає підстави стверджувати, що передумови рефлексії, які виробляються в дошкільному віці, достатньо для саморегуляції процесу пізнання.