The article presents the findings of a study of the psycho-semantic characteristics of the perception of promotional videos in the juvenile and adolescent age periods (as exemplified by the students of a lyceum and those of an institution of higher education in Ukraine). The modern advertising is seen as a societal and socio-psychological phenomenon that models not only the behavior but also the values, standards and mindsets of the younger generation. The scientific principles of the experimental psycho-semantics became the methodological basis for the empirical research in question. The purpose of the research was to reconstruct semantic spaces and an individual system of meanings, through the prism of which advertisements are perceived by juveniles and adolescents of both genders. The psycho-semantic research was carried out in three stages: scaling of advertising objects (on the basis of the semantic differential method), the construction of semantic spaces of promotional videos and the interpretation of the results obtained. Five promotional videos of different types were selected as the evaluation objects (an “Otrivin” animation video with computer graphics and special effects; a “Pantene” actor-supported voice-over music video; a “Hylak Forte” voice-over information-type video; a “Samsung” celebrity figure-supported video; a “Raiffeisenbank” storyline actor-supported voice-over music video). A comparative analysis of the psycho-semantic spaces of the above-mentioned objects was performed; the age and gender characteristics of their perception in the juvenile and adolescent age periods were determined. The following factors were identified as the main semantic axes of the psycho-semantic perception (as exemplified by the “Raiffeisenbank” promotional video): “Confidence in (distrust of) advertising” (SD indicators “true – false”, “informative – less informative”, “intelligent – stupid”); “Emotional attractiveness (unattractiveness) of advertising” (SD indicators “attractive – repulsive”, “joyful – sad”; “Tactfulness (obtrusiveness) of advertising” (SD indicators “relaxed – tense”, “modest – obtrusive”, “interesting – boring”).

No abstract

The article presents the theoretical study of the phenomenon "communicative act" from the point of view of psycholinguistics. The article describes different approaches to the phenomenon "communicative act" and provides a representative and analysis of the main structural components. The article proves the text to be the basic unit of communication, determines the universal characteristics of the text as the basic manifestation of the communicative act (there are 11). The purpose of the article is to present the communicative act theoretically in an optimally wide range of problems that are relevant to modern science in general, and psycholinguistics in particular, and also to represent the theoretical analysis of the universal characteristics of the text as a basic manifestation of the communicative act. In addition, the article presents the data from a psycholinguistics proper perspective and also incorporates perspectives from psychology, philosophy, and philology that are necessary from the point of view of the essence of the problem. It is determined that a speaking person acts as a subject of communication, appearing at each moment of his/her communication simultaneously in three parts, as a set of "personality" phenomena -as a personality 1) language, 2) speech, and 3) communicative. It is shown that communication can be structuralized. The basic unit of communication is a communicative act, understood as a functionally integral piece of communication, the core of which is a text (a monologue, a dialogue or a polylogue). In each communicative act, four components are distinguished and, therefore, four aspects 1) the extra-linguistic aspect; 2) the semantic aspect; 3) the cognitive aspect; 4) the proper linguistic aspect.

No abstract

У статті виділені найбільш суперечливі питання, що стосуються проблеми метакогнітивної саморегуляції дітей старшого дошкільного віку. Існують метакогнітивні процеси, що відповідають за управління ходом поточної інтелектуальної діяльності. Розглядається роль метакогнітивних здібностей, які контролюють і регулюють діяльність пізнавальних процесів щодо переробки сприйнятої інформації і займають по відношенню до останньої більш високий рівень. Метакогнітивні здібності, що є основою інтелектуальної рефлексії, передбачають можливість довільного управління суб'єктом своїми когнітивними ресурсами. Увага акцентується на ролі рефлексії в метапізнанні, проблемах саморегуляції пізнавальною діяльністю, які обговорюються в основному в контексті навчання дітей. Звертається увага на те, що застосування в психології поняття «пізнавальна діяльність дошкільника» припускає, що її здійснює суб'єкт, який самостійно ініціює і контролює процес пізнання та результат цієї діяльності. Відповідно, метакогнітивні процеси починають розвиватися в дошкільному віці. Метапізнання проявляється у всіх формах активності дитини, де дошкільник цілеспрямоване пізнає навколишнє середовище: експериментування, спостереження, читання книг, бесіди з дорослими та інше. Аналіз літератури показує, що необхідні для довільної саморегуляції зачатки рефлексії розвиваються вже в дошкільному віці, що рефлексивні здібності можна констатувати в дітей 6-ти років. Це дає підстави стверджувати, що передумови рефлексії, які виробляються в дошкільному віці, достатньо для саморегуляції процесу пізнання.