No abstract

The article examines the transition of modern science to multidisciplinary discourse, which makes it necessary to conceptualize and possibly operationalize methods of psycholinguistics. The conceptualization of new areas in a psycholinguistic context, presupposes a certain mental experience that includes, in addition to the processes of creating new concepts and contextual knowledge, also defining the role of interests, intentions, emotions in human activity.

Мета. У статті розглядаються психологічні засади підготовки молодших бакалаврів з дошкільної освіти в педагогічних закладах передвищої освіти. Така підготовка має бути спрямована на формування в студентів здатності психологічно компетентно вирішувати завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти. Це передбачає застосування знань із загальних психолого-педагогічних теорій та їх врахування в методиках дошкільної освіти, що характеризуються складністю та невизначеністю умов. Підготовка молодших бакалаврів в процесі передвищої освіти має бути спрямована на професійне володіння вихователями ЗДО методами та засобами психологічної діяльності та практичної роботи з дітьми. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження викoристoвувaлися метoди теoретичного аналізу, конкретизації окремих концептуальних положень, конструювання, моделювання і систематизації. Результати. З метою створення спеціальних умов для прояву студентами психологічної готовності до роботи з дітьми дошкільного віку нами розроблена психолого-педагогічна модель підготовки молодших бакалаврів дошкільної освіти. У статті презентується структура цієї моделі за етапами її реалізації. Основними структурними компонентами психолого-педагогічної моделі підготовки молодших бакалаврів є мотиваційний, професійно-практичний, особистісно-професійний. Модель побудована з урахуванням, того, що дошкільна освіта є ключовою в освітній системі України. У дітей дошкільного віку відбуваються численні зміни в їх фізичній, психологічній і соціально-культурній сферах. Вони перебувають на початковому етапі когнітивного розвитку, протягом якого прагнуть до психічної стабілізації, та мають активний інтерес до навколишньої дійсності й набуття нових навичок. З огляду на це модель передбачає, що майбутній працівник ЗДО має знати, що в психофізичному розвитку дітей особливе значення має не тільки освітня діяльність, а й особистісний вплив вихователя на них в умовах дошкільного закладу, що його увага має бути зосереджена на турботі про освіту та інтелектуальний розвиток дітей до початку навчання їх в школі, адже завдяки початковим успіхам діти можуть зміцнити свою самооцінку, набути віри у власні сили та охоче відвідувати школу. Висновки. На основі результатів дослідження робиться висновок, що молодші бакалаври мають усвідомлювати: серед багатьох соціопсихологічних факторів, які впливають на освіту дітей дошкільного віку, є передусім їхня психологічна підготовленість до роботи з урахуванням їхніх психологічних особливостей, спільна участь батьків і вихователів ЗДО та своєчасне створення «раннього» освітнього середовища ЗДО.

Статистические данные и прогнозы указывают на рост числа пожилых людей в европейских обществах. Важное место в процессе планирования “хорошой старости” занимает профилактика успешного старения, называемая геронтологической профилактикой. Эти виды деятельности относятся, в первую очередь, к процессам, способствующим физической и культурной активности, утверждению жизни, развитию качества и количества межличностных контактов. Как на индивидуальном, так и на социальном уровне, такая демографическая ситуация имеет экономические и социальные последствия - в отношении здравоохранения, социальной поддержки и т. д. Поэтому все большего значения приобретает проблема “успешного старения’’.