Постановка проблеми. У системі економічних понять і категорій, що характеризують безперервний виробничий процес як постійне відтворення циклів «виробництво-розподіл-обмін-споживання», інвестиції займають важливе місце, забезпечуючи функціонування та розвиток суб'єктів господарської діяльності (СГД). Інвестиційна політика держави (макрорівень) та інвестиційна активність підприємств (мікрорівень) по суті визначають пропорції накопичення і споживання, тобто потенціал СГД у поточний час та рівень його стійкості у майбутньому. У кожній суспільно-економічній формації (СЕФ) мали місце свої підходи до методів та механізмів забезпечення інвестиційної активності. Вони визначались цінностями суспільства, провідними економічними моделями розвитку, що використовувались на різних рівнях суб'єктів господарювання (макро-, мезо-, мікрорівнях) тієї чи іншої СЕФ. Стан економіки України кінця ХХ-початку ХХІ ст. свідчить про її нестабільність, пов'язану із переходом на ліберальну модель, яка вже була пройдена західними країнами, рекомендована для використання країнам з перехідною економікою. У результаті неспівпадання матеріально-технічної бази економіки України із системою виробничих відносин прийняття цієї моделі викликало стрімке падіння економіки, деградацію виробничих сил, руйнування виробничих зв'язків, цінностей, професіоналізму і т.п. Інвестиційна діяльність промислових підприємств України на сьогодні має суттєві вади, потребує певної перебудови. У цьому сенсі необхідним є обґрунтування і розробка нових підходів формування та реалізації сучасної моделі інвестиційної активності підприємств України. Огляд останніх досліджень і публікацій. Діяльність, яка забезпечувала розширене відтворення у капіталістичному суспільстві, носить назву інвестиційної та мала місце у всіх СЕФ. Але якщо у тради

No abstract

Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П., Іваненко Л. В. Модель управління фінансовим потенціалом підприємства: функціональний підхід Метою дослідження є обґрунтування моделі управління фінансовим потенціалом підприємства за функціональним підходом, напрямів та механізмів її реалізації з урахуванням особливостей діяльності вітчизняних підприємств реального сектора економіки. Обґрунтовано актуальність модифікації моделі управління фінансовим потенціалом підприємства для забезпечення розвитку та відновлення виробничого потенціалу. Встановлено характер і напрямки взаємозв'язків між складовими економічного потенціалу підприємства згідно з функціональним підходом до його структуризації: фінансовим, виробничим, маркетинговим та операційним. Для забезпечення можливості урахування наявних і перспективних можливостей фінансування операційної та інвестиційної діяльності доведено доцільність визначення фінансового потенціалу підприємства як здатності фінансової служби підприємства створювати достатній обсяг ресурсів для забезпечення своєї операційної та інвестиційної діяльності за принципом їх збалансованості, ефективного використання. Визначено протиріччя у використанні поширеного методу інтегральних коефіцієнтів для оцінювання фінансового потенціалу підприємства, пов'язані із: неузгодженістю цілей зовнішніх і внутрішніх суб'єктів аналізу; відсутністю деталізації взаємозв'язків між активними та пасивними статтями звітності про фінансовий стан підприємств; складністю обґрунтування нормативних показників; недосконалістю та роз'єднаністю економічного та бухгалтерського підходів до управління фінансовими потенціалом і ресурсами підприємства. Обґрунтовано теоретичну модель управління фінансовим потенціалом підприємства, яка передбачає врахування факторів формування та використання потенціалу підприємства, а також структури потенціалу; визначає індикатори його використання та включає ієрархічні та мережеві моделі управління, методи управління й оцінювання потенціалу. Використання моделі сприятиме активізації всіх функціонально взаємопов'язаних складових економічного потенціалу підприємства. Ключові слова: фінансовий потенціал підприємства, функціональний підхід у визначенні економічного потенціалу, управління фінансовим потенціалом, теоретична модель управління фінансовим потенціалом підприємства. Булєєв Іван Петрович -доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна) E-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7912-3649 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/C-4398-2018 SPIN: http://elibrary.ru/7600-3695 Іваненко Лілія Вікторівна -кандидат економічних наук, науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств, Інститут економіки промисловості НАН України (вул. Марії Капніст, 2, Київ, 03057, Україна) E-mail: Ivanenko_L@nas.gov.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5348-2635 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/B -9124-2018

For millennia, the traditional ancient, slave-owning, feudal economy was formed and developed at a slow pace, the basis of which was agricultural production, and handicraft (the predecessor of industry), services were insignificant in terms of their volumes, but their growth rates outstripped the growth rates of the agricultural sector, which reflects the Clarke model. In the industrial era, industry becomes the dominant sector of the economy, reaching a maximum in terms of its share in the economy of developed countries and the world by the middle of the 20th century as a result of predominantly extensive development, the I-II industrial revolutions, and the transformation of science into a direct productive force. In the II half of the twentieth century the development of industry goes on the path of intensive qualitative transformations (the third industrial revolution), and at the beginning of the twenty-first century developed countries entered the processes of the IV industrial (production) revolution, the development of scientific achievements, V, VI technological orders. The growth rates of the economy are accelerating, the share of industry in the economy is decreasing in relative terms, but in absolute terms, the growth of industry remains, despite the prevalence of the service sector in the modern economy (more than 60% in the world economy, more than 80% in the US economy). However, the basic industry, the dominant feature of the development of self-sufficient countries, remains industry, mechanical engineering, effectively mastering the scientific and technological achievements of IV IR, V, VI TO, ICT, digitalization. Research has proven the futility of the transition to a modern economy through the total destruction of industry, as is the case in post-socialist countries and in Ukraine. The expediency of restructuring the industry through the modernization of mechanical engineering is substantiated, which will ensure the restoration of the economy as a whole, its self-sufficiency, equal participation in the international division of labour and cooperation, entry and development as part of unions, associations of regional and international levels. Work on the development of the economy, the achievement of self-sufficiency of the state and society should be accompanied by an increase in the spirituality of a person as a spiritual-bio-social subject, collectives, civil society and its institutions.

2019 БУЛЕЕВ И. П., БРЮХОВЕЦКАЯ Н. Е. УДК 330.322 JEL: E22; H54 Булеев И. П., Брюховецкая Н. Е. Парадигма, модели и механизмы активизации инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования Исследовано состояние инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования Украины в условиях ограниченности источников финансирования. Обоснована парадигма активизации инвестиционной деятельности предприятий в условиях системного кризиса и падающих рынков, в которой выявлены факторы, сдерживающие развитие и капитализацию предприятий в современных условиях; обозначены предпосылки функционирования предприятий. Целью парадигмы выбрана развитая промышленность с Industry 4.0, а также концентрация внутренних источников и ресурсов развития. В методологии принята триалектика и концепция трех сил. Обоснованы концептуальные условия реализации парадигмы: построение в Украине современной, развитой индустриально-аграрной державы с кардинальным ростом инвестиций, внутренними источниками развития, преимущественно внутренним кредитом. Сформулированы принципы развития и капитализации предприятий. Предложены механизмы реализации парадигмы активизации инвестиционной деятельности предприятий. Рассмотрены преимущества и недостатки производственно-денежной и кредитно-эмиссионной моделей инвестиционной деятельности субъектов хозяйствования. Обоснована целесообразность использования кредитно-эмиссионной модели финансирования крупных инвестиционных проектов. Ключевые слова: парадигма активизации инвестиционной деятельности предприятий, падающие рынки, производственно-денежная модель инвестирования, кредитно-эмиссионная модель инвестирования, развитие субъектов хозяйствования. Булеев Иван Петрович -доктор экономических наук, профессор, главный научный сотрудник отдела проблем экономики предприятий, Институт экономики промышленности НАН Украины (ул. Марии Капнист, 2, Киев, 03057, Украина) E-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7912-3649 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/C-4398-2018 Spin: http://elibrary.ru/7600-3695 Брюховецкая Наталья Ефимовна -доктор экономических наук, профессор, заведующая отделом проблем экономики предприятий, Институт экономики промышленности НАН Украины (ул. Марии Капнист, 2, Киев, 03057, Украина) E-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6652-4523 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/C-4390-2018 Spin: http://elibrary.ru/6478-6653 УДК 330.322 JEL: E22; H54 Булєєв І. П., Брюховецька Н. Ю. Парадигма, моделі та механізми активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання Досліджено стан інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання України в умовах обмеженості джерел фінансування. Обґрунтовано парадигму активізації інвестиційної діяльності підприємств в умовах системної кризи та падаючих ринків, в якій виявлено чинники, що стримують розвиток і капіталізацію підприємств у сучасних умовах; позначено передумови функціонування підприємств. Метою парадигми обрано розвинену промисловість з Industry 4.0, а також концентрацію внутрішніх джерел і ...