The latest technologies for growing crops, including potatoes, are based on the use of modern mathematical models that can fairly accurately identify the impact of various factors of natural and technological nature on the object of study. Yield modeling makes it possible to adjust resource consumption indicators to obtain the maximum economic effect and minimize the negative impact on the environment. It was found that the lowest weediness of potato agrocenosis (24 pcs/m2) was formed by the complex application of Hezagard (4 L ha−1) and Panthera (1 L ha−1). The lowest level of actual weeds infestation had a positive effect on the yield of tubers – 27.6 t ha−1 (+26.6% to control) and was obtained in the variant of herbicide application. The results of correlations of potato tuber yield from factors such as weediness, density and productive moisture reserves in the arable soil layer are highlighted. It was found that the highest yield of 27.6 t ha−1 (+26.6% compared to the control) was obtained in the variant with the application of herbicides Hezagard (4 L ha−1) and Panthera (1 L ha−1). According to the results of multiple regression, it was found that the coefficient of multiple correlation is R = 0.9985, and the coefficient of determination is R = 0.997, i.e., the relationship between potato yield and experimental factors is quite close.

The biological activity of the soil was studied according to the indicators of the number of microflora on the dark gray podzolic soil of the western Forest-Steppe of Ukraine. The influence of the methods of tillage on the course of biological processes under Trifolium pratense is clarified. The relationship between the quantitative characteristics of the microbial grouping of soil agrocenosis of the culture, its biological activity and methods of tillage. It was found that the largest number of microorganisms was observed in the variants of combined tillage. Over the years of research, the highest yield of hay was obtained by the Combined tillage (124.5 c / ha), the lowest - by chisel tillage (106.5 c / ha), which is due to changes in microbiological activity of the soil.

Енергетика і автоматика", №1, 2018 р. 13 УДК 621.3.09 ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА БІОГАЗУ ВПЛИВОМ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА УЛЬТРАЗВУКУ М. М. Заблодський, доктор технічних наук, професор Національний університет біоресурсів і природокористування України. П. Б. Клендій, кандидат технічних наук, доцент Г. Я. Клендій, старший викладач ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» О.П. Дудар, інженер ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж» e-mail: pklen_@i.ua Анотація. Охарактеризовано режими роботи і необхідні технологічні параметри для досягнення високої ефективності роботи біореакторів та отримання максимальної кількості біогазу із одиниці об'єму біомаси. На інтенсивність процесу зброджування і, як наслідок, утворення біогазу впливають чотири групи факторів: біологічні, фізичні, хімічні та організаційнотехнологічні. Оскільки оптимізація тих чи інших факторів призводить до зростання енергозатрат і собівартість біогазу наближається до вартості природного, що може бути економічно недоцільним і не дають потрібного ефекту. Тому науковці шукають інших факторів на інтенсифікацію метаногенезу. Одним із таких факторів є електромагнітні поля та ультразвук. У роботі проаналізовано вплив електромагнітних полів та ультразвуку на вихід біогазу. Узагальнено інформацію отриману вітчизняними та зарубіжними вченими в результаті досліджень щодо обробки субстрату електромагнітними полями з різними параметрами та ультразвуком. На основі проведеного аналізу виявлено,що субстрати оброблені електромагнітними полями та ультразвуком збільшують вихід біогазу Ключові слова: біогаз, електромагнітне поле, субстрат, ультразвук Актуальність. Зростаючий дефіцит паливних ресурсів та збільшення вартості традиційних видів палива (вугілля, нафтопродукти,природний газ тощо), висуває на перший план гостру необхідність пошуку альтернативних

Дудар О., Дудар І., Корпіта Г. Ефективність інсектицидів у боротьбі з колорадським жуком Розглянуто динаміку основних стадій розвитку та вивчено шкідливість колорадського жука у 2018-2019 рр. на середньостиглому сорті картоплі Воля селекції Львівського національного аграрного університету. Зауважено, що однією з основних причин низьких врожаїв є недотримання науково обґрунтованих систем захисту рослин від шкідників. Найбільш небезпечним для картоплі є колорадський жук, який завдає величезної шкоди врожаю цієї культури. Зазначено, що кліматичні умови та необмежена кормова база Західного регіону України сприятливі для розвитку колорадського жука, тому чисельність його на рослинах картоплі залишається постійно високою. Відзначено актуальність системи захисту картоплі, що передбачає комплекс методів зниження чисельності шкідника, розробку доцільних заходів. Вказано, що найефективнішим сучасним захистом врожаю є хімічний метод регулювання чисельності колорадського жука, що ґрунтується на використанні спеціалізованих препаратів-інсектицидів. Визначено біологічну ефективність інсектицидів Моспілан 20 % р. п., Біскайя 24 % м. д., Когінор 20 % в. р. к. Найбільше зниження чисельності та заселення рослин картоплі личинками відзначено на варіанті застосування препарату Когінор за рекомендованої норми витрати 0,2 л/га. Обґрунтовано вплив обприскування інсектицидами для одержання високих і сталих врожаїв картоплі. Найвищу врожайність (302,1 ц/га) одержано на варіанті, де обприскування проводили препаратом Когінор, в нормі витрати препарату 0,2 л/га. Застосування інсектицидів зводить до мінімуму високу потенційну шкідливість колорадського жука. Відсутність хімічного захисту збільшує чисельність та агресивність фітофага та істотно знижує врожайність бульб картоплі.

Бомба М., Дудар І., Литвин О., Тучапський О., Потопляк О. Структура врожаю сортів ячменю ярого залежно від норми мінерального удобрення Описано результати досліджень впливу мінеральних добрив на структуру врожаю сортів ячменю ярого Галичанин та Взірець на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому в умовах Лісостепу Західного. Аналіз результатів досліджень показує, що у сорту Галичанин на фоні N 30 P 30 K 30 маса зерна становила 465 г/м 2. Збільшення норми мінерального живлення до N 45+45 P 50 K 70 та N 60+60 P 60 K 80 привело до істотного підвищення цього показника: відповідно до 595 та 647 г/м 2. У сорту Взірець маса зерна з одиниці площі була дещо нижчою, проте спостерігали подібну картину. Так, на фоні N 30 P 30 K 30 маса зерна в середньому за три роки становила 430 г/м 2. На варіантах, де норма мінеральних добрив була підвищена до N 45+45 P 50 K 70 та N 60+60 P 60 K 80 , маса зерна істотно зросла і становила відповідно 562 та 592 г/м 2. Аналіз урожайності ячменю ярого свідчить на користь роздільного внесення азотних добрив. Погодні умови, які складалися в роки досліджень упродовж вегетації ячменю ярого, мали не менш помітний вплив на продуктивність агрофітоценозу ячменю ярого, ніж деякі досліджувані чинники. Якщо частка впливу сорту на врожайність ячменю ярого становить 12%, то погодних умов-16 %. Найбільший вплив на формування врожаю мали мінеральні добрива-71 %. Встановлено, що високоінтенсивні сорти Галичанин та Взірець позитивно реагують на підвищені норми мінеральних добрив. Для створення сприятливого поживного режиму для агрофіценозів ячменю ярого на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому Лісостепу Західного норму мінеральних добрив доцільно збільшувати до N 120 P 60 K 80. Азотні добрива рекомендуємо вносити у два прийоми: 50 % у передпосівну культивацію та 50 % для підживлення у фазі кущіння ячменю ярого. Ключові слова: ячмінь ярий, сорт, мінеральні добрива, структура врожаю.