Дудар О., Дудар І., Корпіта Г. Ефективність інсектицидів у боротьбі з колорадським жуком Розглянуто динаміку основних стадій розвитку та вивчено шкідливість колорадського жука у 2018-2019 рр. на середньостиглому сорті картоплі Воля селекції Львівського національного аграрного університету. Зауважено, що однією з основних причин низьких врожаїв є недотримання науково обґрунтованих систем захисту рослин від шкідників. Найбільш небезпечним для картоплі є колорадський жук, який завдає величезної шкоди врожаю цієї культури. Зазначено, що кліматичні умови та необмежена кормова база Західного регіону України сприятливі для розвитку колорадського жука, тому чисельність його на рослинах картоплі залишається постійно високою. Відзначено актуальність системи захисту картоплі, що передбачає комплекс методів зниження чисельності шкідника, розробку доцільних заходів. Вказано, що найефективнішим сучасним захистом врожаю є хімічний метод регулювання чисельності колорадського жука, що ґрунтується на використанні спеціалізованих препаратів-інсектицидів. Визначено біологічну ефективність інсектицидів Моспілан 20 % р. п., Біскайя 24 % м. д., Когінор 20 % в. р. к. Найбільше зниження чисельності та заселення рослин картоплі личинками відзначено на варіанті застосування препарату Когінор за рекомендованої норми витрати 0,2 л/га. Обґрунтовано вплив обприскування інсектицидами для одержання високих і сталих врожаїв картоплі. Найвищу врожайність (302,1 ц/га) одержано на варіанті, де обприскування проводили препаратом Когінор, в нормі витрати препарату 0,2 л/га. Застосування інсектицидів зводить до мінімуму високу потенційну шкідливість колорадського жука. Відсутність хімічного захисту збільшує чисельність та агресивність фітофага та істотно знижує врожайність бульб картоплі.

Подано результати досліджень впливу згодовування коровам у першу фазу лактації подрібненого насіння ріпаку на молочну продуктивність, органолептичні та фізико-хімічні показники молока, йогурту та сиру кисломолочного. У першу фазу лактації у корів спостерігали негативний енергетичний баланс. Це призводить до інтенсивного використання поживних речовин організму для синтезу молока, що супроводжується різким зниженням вгодованості тварин, зменшенням молочної продуктивності, порушенням репродуктивних функцій та може бути причиною розвитку кетозу, ацидозу, жирового переродження печінки. Забезпечення корів у вказаний період необхідною кількістю метаболічної енергії, джерелом якої для жуйних є вуглеводи, часто неможливе. Тому потребу корів у енергії частково поповнюють за рахунок жировмісних кормів, що дає змогу підвищити його енергетичну цінність, не змінюючи при цьому співвідношення грубих і концентрованих кормів. Досліди проводили на коровах української чорно-рябої молочної породи першої фази лактації у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на дві групи за принципом аналогів. Тварини першої групи отримували типовий раціон. До раціону корів другої групи замість частини зернової суміші вводили подрібнене насіння безерукового і низькоглюкозинолатного сорту ріпаку. Раціони обох груп тварин були збалансовані за енергією та окремими речовинами. Використання у складі раціону корів насіння ріпаку збільшило надій молока, вміст білка і лактози в молоці та вихід молочного жиру, білка і молочного цукру за період досліду. Згодовування тваринам ріпакового насіння не позначилося негативно на органолептичних показниках молока та виготовлених із нього йогурту і сиру кисломолочного. Йогурт, виготовлений із молока корів, до складу раціону яких вводили насіння ріпаку, мав більш густу консистенцію та менше виділяв сироватку під час зберігання. Сир кисломолочний, виготовлений із молока корів, яким згодовували насіння ріпаку за фізико-хімічними показниками, відповідав вимогам Держстандарту.

The article presents the results of studies of the influence of mineral fertilizers on the yield of winter barley in the Western Forest-Steppe. It has been found that grain yield depends on providing plants with mineral nutrients throughout the growing season. The results of scientific research on the influence of mineral nutrition on seed germination, plant survival during the growing season, grain yield and structure of winter barley cultivated on gray podzolic soils in the Western Forest-Steppe are described. The authors of the research studied different doses of mineral fertilizers: 1) without fertilizers (control); 2) N30Р30К30; 3) N60Р60К60; 4) N90Р90К90. A decrease in field germination by 1.1–2.3 %, with an increase in the level of mineral nutrition was determined. The positive effect of mineral fertilization on the survival of winter barley has been proved. The lowest level of plant survival was in the areas without fertilizers, and the highest – under application of mineral fertilizers in the norm N90Р90К90. The positive effect of fertilization on the number of productive stems, the weight of grain from the ear and the number of grains in the ear was demonstrated. A positive correlation was established between fertilizer and the number of grains in the ear (r = 0.96) and fertilizer and grain weight from the ear (r = 0.77). It was found that the studied rates of fertilizers were effective for the nutritional regime of winter barley agrocenosis in the Western Forest-Steppe. The optimal dose of fertilizers which ensures maximum grain yield was determined. Application of phosphorus and potassium fertilizers (Р90К90) for plowing and nitrogen (N30+30+30) in three steps: during the restoration of spring vegetation, in the phase of tube emergence and earing provided a significant increase in yield as compared to control (without fertilizers) and options N30Р30К30 and N60Р60К60.

The global threat from the spread of invasive plant species leads to an imbalance of plant living conditions in the agrocenosis and depletion / destruction of biodiversity. Ukrainian scientists are conducting a research on the impact of alien species of flora in the context of environmental threats to phytoinvasions. Invasive plants are especially dangerous both for the integrity of natural ecosystems and for various areas of economic activity. Invasive plant species cause significant damage to agriculture, forestry and water management, nature reserve areas. Less common invasive plant species create one of the biggest environmental problems in the world. This is a scientifically proven fact, which is legally reflected both in international conventions and in the legislation of individual countries. The foundation of an ecosystem is made by its flora. Therefore, invasive plant species are a blow to its foundation. If climatic conditions are suitable for invasive plants, they have a huge competitive advantage over native species, as they have no or limited natural enemies/consumers and diseases in the local ecosystem that could deter their spread. Therefore, they simply squeeze out local species from the territories, dooming them to extinction. The extinction of native plant species leads to extinction of native species of animals, fungi and many microorganisms that have built ties with the aboriginal flora for thousands or millions of years. They are directly dependent on it and are organically interconnected. That is why the invasion of an alien species does not increase the number and activity of local biodiversity, but, on the contrary, leads to the death of a significant number of species of flora and fauna dominated by only one or more species of invasive plants. In Ukraine, the impact of non-native plants on the environment is growing every year. In terms of Adventist flora, Ukraine ranks first among other flora in the world. The spontaneous fraction of adventive flora of Ukraine has 830 species of vascular plants (including 18 % – archeophytes and 82 % – kenophytes), which is about 14 % of the total flora of the country, which has more than 6,000 species of vascular plants (including all aboriginal and adventitious species), as well as the main cultivated and wild plants.