Подано результати досліджень впливу згодовування коровам у першу фазу лактації подрібненого насіння ріпаку на молочну продуктивність, органолептичні та фізико-хімічні показники молока, йогурту та сиру кисломолочного. У першу фазу лактації у корів спостерігали негативний енергетичний баланс. Це призводить до інтенсивного використання поживних речовин організму для синтезу молока, що супроводжується різким зниженням вгодованості тварин, зменшенням молочної продуктивності, порушенням репродуктивних функцій та може бути причиною розвитку кетозу, ацидозу, жирового переродження печінки. Забезпечення корів у вказаний період необхідною кількістю метаболічної енергії, джерелом якої для жуйних є вуглеводи, часто неможливе. Тому потребу корів у енергії частково поповнюють за рахунок жировмісних кормів, що дає змогу підвищити його енергетичну цінність, не змінюючи при цьому співвідношення грубих і концентрованих кормів. Досліди проводили на коровах української чорно-рябої молочної породи першої фази лактації у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на дві групи за принципом аналогів. Тварини першої групи отримували типовий раціон. До раціону корів другої групи замість частини зернової суміші вводили подрібнене насіння безерукового і низькоглюкозинолатного сорту ріпаку. Раціони обох груп тварин були збалансовані за енергією та окремими речовинами. Використання у складі раціону корів насіння ріпаку збільшило надій молока, вміст білка і лактози в молоці та вихід молочного жиру, білка і молочного цукру за період досліду. Згодовування тваринам ріпакового насіння не позначилося негативно на органолептичних показниках молока та виготовлених із нього йогурту і сиру кисломолочного. Йогурт, виготовлений із молока корів, до складу раціону яких вводили насіння ріпаку, мав більш густу консистенцію та менше виділяв сироватку під час зберігання. Сир кисломолочний, виготовлений із молока корів, яким згодовували насіння ріпаку за фізико-хімічними показниками, відповідав вимогам Держстандарту.

The article presents the results of studies of the influence of mineral fertilizers on the yield of winter barley in the Western Forest-Steppe. It has been found that grain yield depends on providing plants with mineral nutrients throughout the growing season. The results of scientific research on the influence of mineral nutrition on seed germination, plant survival during the growing season, grain yield and structure of winter barley cultivated on gray podzolic soils in the Western Forest-Steppe are described. The authors of the research studied different doses of mineral fertilizers: 1) without fertilizers (control); 2) N30Р30К30; 3) N60Р60К60; 4) N90Р90К90. A decrease in field germination by 1.1–2.3 %, with an increase in the level of mineral nutrition was determined. The positive effect of mineral fertilization on the survival of winter barley has been proved. The lowest level of plant survival was in the areas without fertilizers, and the highest – under application of mineral fertilizers in the norm N90Р90К90. The positive effect of fertilization on the number of productive stems, the weight of grain from the ear and the number of grains in the ear was demonstrated. A positive correlation was established between fertilizer and the number of grains in the ear (r = 0.96) and fertilizer and grain weight from the ear (r = 0.77). It was found that the studied rates of fertilizers were effective for the nutritional regime of winter barley agrocenosis in the Western Forest-Steppe. The optimal dose of fertilizers which ensures maximum grain yield was determined. Application of phosphorus and potassium fertilizers (Р90К90) for plowing and nitrogen (N30+30+30) in three steps: during the restoration of spring vegetation, in the phase of tube emergence and earing provided a significant increase in yield as compared to control (without fertilizers) and options N30Р30К30 and N60Р60К60.

Львівський національний аграрний університет 2 Інститут сільського господарства Карпатського регіону України 3 Інститут агроекології і природокористування НААН України

Павкович С., Вовк С., Бальковський В., Огородник Н., Іванків М., Сірко Я. Вплив структури раціону на жирнокислотний склад молочного жиру корів Відомо, що молоко корів є одним із найбільш здорових продуктів харчування, оскільки воно багате на життєво необхідні речовини, такі як мінерали, вітаміни, жири, вуглеводи, легкозасвоювані білки зі збалансованим амінокислотним профілем. Останнім часом збільшився попит на молочні продукти з високою харчовою цінністю. До них належать молокопродукти, котрі містять такі незамінні жирні кислоти, як лінолева і ліноленова, які не можуть бути синтезовані організмом людини. З огляду на особливості будови та функціонування травного тракту процеси травлення в організмі жуйних тварин, порівняно з моногастричними, характеризуються низкою суттєвих відмінностей. Зокрема специфічним є перетравлення ліпідів у раціонах великої рогатої худоби внаслідок наявності передшлунків та важливої ролі симбіотичних мікроорганізмів рубця у травних процесах. Встановлено, що внаслідок гідрогенізації полієнових жирних кислот у передшлунках великої рогатої худоби ферментними системами мікроорганізмів деградується значна кількість незамінних жирних кислот, що знижує харчову й біологічну якість молока. Існує багато внутрішніх чинників, які впливають на склад жирних кислот молока корів, зокрема стадія лактації, період тільності, порода, а також зовнішні чинники, такі як годівля, сезон та ін. На сьогодні для зміни жирнокислотного складу продукції жуйних використовують у їхньому раціоні захищені різними методами жирові добавки. Проте на жирнокислотний склад молока можна вплинути й зміною структури раціону корів. Наведено результати досліджень щодо впливу згодовування дійним коровам різної структури раціону на жирнокислотний склад молока. Зокрема, встановлено, що підвищення у структурі раціону лактуючих корів кількості грубих і соковитих кормів та зменшення концентрованих збільшує у складі молочного жиру вміст ненасичених жирних кислот та знижує рівень насичених кислот. Результати досліджень доводять можливість впливати на жирнокислотний склад молока лактуючих корів зміною структури раціону. Ключові слова: лактуючі корови, структура раціону, молоко, жирнокислотний склад. Pavkovych S., Vovk S., Balkovskyi V., Ohorodnyk N., Ivankiv M., Sirko Ya. Impact of the structure of cows' diet on fatty acid content of milk fat It is a fact that cow milk is one of the healthiest food products, because it is rich of essential substances, such as minerals, vitamins, fats, hydrocarbons, digestible proteins with a balanced amino-acid profile.

Наголошено, що важливим завданням захисту довкілля сьогодні є попередження загрози екоризиків на першому етапі мінімізації можливих негативних наслідків. Доведено актуальність завдання щодо антропогенного забруднення токсикантами територій, прилеглих до складів агрохімікатів, спричиненого локалізацією і транслокацією залишків пестицидів у компонентах агробіогеоценозів. Проаналізовано екологічні аспекти оцінювання ризику небезпеки на наукових засадах, що дозволить виявити наслідки антропогенного навантаження на навколишнє середовище на локальному рівні. Залишки пестицидів – стійкі екотоксиканти у природних середовищах, здатні мігрувати у харчових ланцюгах набагато швидше, ніж важкі метали. Тому наслідки їх потрапляння в біогеоценози небезпечні, оскільки багато з них є стійкими і лабільними. Зауважено, що, незважаючи на отримані невисокі значення коефіцієнтів транслокації, багаторічні рослини здатні рости в умовах фітотоксичності ґрунту і накопичувати ДДТ та його метаболіти у значних кількостях у тканинах коренів. Отримані результати підтверджують наявність певного фізіологічного бар’єру щодо накопичення рослинами екотоксикантів з ґрунту та залежність такого накопичення від видових особливостей рослин. Найнижчі показники вмісту пестицидів отримано для деревію звичайного, де мінімальні концентрації ДДТ знайдено в надземних органах – 18,1 мкг/кг, а у кореневій системі – 404,6 мкг/кг, а високі кількості досліджено у полині звичайному, який при вмісті ДДТ у ґрунті ризосфери становив 1642,8 мкг/кг (16,4 ГДК), накопичував пестицид у надземних органах рослин у концентрації 1898,4 мкг/кг у перерахунку на суху масу рослин, а його коренева система – 1846,2 мкг/кг. Досліджено процеси транслокації і трансформації хлорорганічних пестицидів та встановлено закономірності розподілу пестицидів у вегетативних органах ячменю ярого. Дослідженнями на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України визначено, що біотичне накопичення залишків ДДТ у вегетативній масі рослин ячменю ярого залежить не тільки від біологічних особливостей культури, а й від вихідної концентрації у ризосферному ґрунті.