Endometrial state in women with uterine factor of infertility at the stage of preconceptional care according to sonography and doplerometry data. Makarchuk O.M., Ostrovska O.M., Okolokh Onieka Gibson, Orishchak I.K., Cheredarchuk A.R.In recent years, the number of cases of uterine factors infertility is constantly growing. Unfortunately, the analysis of scientific works is characterized by the lack of data on the improvement of the diagnostic algorithm and the expediency of accentuating the significance of the preconceptional stage. The purpose of this study was to develop sonographic criteria for endometrial readiness for implantation at the stage of preconceptional care in women with uterine factor infertility. The first group included 80 women with uterine factor infertility, the second group (40 women) consisted of patients who entered the IVF program for the first time. The control group consisted of 30 women with normal fertility. Studies of the structure of the endometrium, myometrium and ovarian tissue were performed on a Voluson 760, on the 4 th -6 th days of the menstrual cycle (according to the

Endometrial pathology, including hyperplastic processes in the structure of reproductive disorders, occupies one of the leading places along with inflammatory diseases of the pelvic organs, contributing to infertility in 80% of cases and irregular menstrual cycle in 40–43%. This study aims to optimize the diagnostic algorithm in patients with endometrial hyperplasia combined with chronic endometritis and determine qualitative indicators of compression sonoelastography in patients with endometrial pathology and infertility. A comprehensive clinical and laboratory examination of 90 infertile patients aged 25 to 45 years with endometrial hyperplasia combined with chronic inflammation, retention cysts, and benign ovarian tumors was carried out. The results of clinical-laboratory and complex ultrasound examination with compression sonoelastography were compared with the data of pathomorphological and immunohistochemical studies. A high percentage of pelvic inflammatory disease (55.0%), benign lesions of the cervix (67.5%), hyperplastic processes of the myometrium (37.5%), an increasing number of polyps by 2.9 times, leiomyomas and adenomyosis – by 2.3 times (p<0.05) was established. In the case of a combination of endometrial hyperplasia and ovarian cysts, a high percentage of comorbidity of gynecological pathology is verified (37.8%), and the use of compression sonoelastography allows to establish class II and class III elastograms in 91.1% of cases which characterize benign endometrial lesions, reduce the number of false-positive results in 95.6% of cases, correctly interpret the nature of pathological changes and increase the sensitivity of ultrasound techniques.

Hyperplastic processes of the endometrium, in the structure of gynecological pathology, occupy from 15.0% to 50.0% in women of reproductive age, disrupting the reproductive function, manifested by infertility, miscarriage, long, irregular, painful menstruation, high frequency of chronic adnexitis (73.9 %), uterine leiomyomas (45.8%), genital endometriosis (17.7%), cervical erosion (26.0-34%). The development of the disease is associated both with inadequate treatment of the acute altering process and with the primary chronicity of inflammation with a violation of local mechanisms of anti-infective protection. We cannot ignore the important role of inflammatory diseases of the pelvic organs, which causes the increase in the fate of chronic endometritis to 70.0%, and the chronicity of the process, inadequate therapeutic options and resistance to medical measures cause a change in women's field, which, undoubtedly affects the implantation processes. The question of the role of an infectious factor in endometrial hyperplasia remains incompletely elucidated and understudied, which preserves the expediency of detailing the pathogenetic mechanisms of endometrial hyperplastic processes. The aim of the study: to evaluate the microbiocenosis of the vaginal mucosa in patients with hyperplastic processes of endometrium. Materials and methods. A comprehensive clinical and laboratory examination of 80 patients of reproductive age with endometrial hyperplastic processes was performed: 40 patients with endometrial hyperplasia without atypia (group 1), 40 patients with endometrial polyps (group 2). The control group consisted of 30 healthy women without gynecological pathology. All patients underwent diagnostic and therapeutic hysteroscopy followed by morphological and immunohistochemical examination. Bacterioscopic and investigation of biomaterial of the reproductive tract was carried out using the "Femoflor" test system in real time. The TORСH-group pathogens were verified by the DNA-PCR method. Research results. A significant proportion of menstrual cycle disorders (AUB - 55.0 %, algodismenorrhea - 41.3 %), generative function (infertility - 36.9 %, spontaneous abortions - 18.8 %, missed abortion- 8.8%) and also transferred inflammatory processes of the genitals (dysbiosis, PID, exo-endocervicitis - 75.0%). Based on the results of DNA-PCR data evaluation, the following were found: Chlamydia trachomatis — in 24 (30.0%) cases, Mycoplasma genitalium — in 21 (26.3%), Ureaplasma urealyticum — in 17 (21.3%), Candida albicans — in 18 (22.5%), in 37 (46.3%) cases – genital herpes (HSV) types 1 and 2, cytomegalovirus (CMV) and human papillomavirus type 16.18 (HPV) in 23 (28.8%) ), as well as viral (32.5%) and viral-bacterial associations (51.3%). According to the results of the evaluation of the microbiocenosis of the vagina in the examined women with impaired reproductive function against the background of endometrial hyperplasia and endometrial polyps, pronounced dysbiosis prevailed (47.5% and 62.5%, respectively). Conclusions. The obtained results confirm the scientific position regarding the important role of an infectious factor in the development of hyperplastic processes of endometrium, and the normalization of the microbiocenosis of the genital tract contributes to the effectiveness of treatment and the prevention of possible relapses.

No abstract

Мета дослідження – вивчити особливості формування гіперпластичних процесів у жінок репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями та визначити взаємозвʼязок між гістологічним статусом та гормональними і метаболічними параметрами організму в указаного контингенту пацієнток. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток із безпліддям віком від 25 до 45 років із гіперплазією ендометрія та сформовано досліджувані групи: першу групу склали 35 пацієнток з гіперплазією ендометрія на тлі гіпотиреозу, другу групу – 25 осіб із гіперплазією, поєднаною із аутоімунним тиреоїдитом. Основою для включення у групу порівняння стала діагностика виключно гіперплазії ендометрія без верифікації екстрагенітальної патології – 30 пацієнток. До контрольної групи увійшли 20 жінок із контингенту умовно здорових осіб без гінекологічної патології. Результати дослідження та їх обговорення. У двох основних групах вагомою була частка поєднання гіперплазії ендометрія з міомою матки (20,0 та 10,0 % відповідно) та аденоміозом (28,3 та 13,3 % відповідно, р<0,05), тоді як гіперплазію ендометрія та поліпоз частіше (у 1,5 раза) відмічали у групі порівняння (51,7 та 76,6 % відповідно). За наявності дисфункції щитоподібної залози у пацієнток із патологією ендометрія характерним є збільшення рівня ТТГ, зниження рівня Т4в, а також більш високий титр АТ-ТПО, АТ до тиреоглобуліну та низькі показники Т4в, що вказує на десинхронізацію тиреоїдного синтезу у випадку гіпотиреозу і вимагає медикаментозної корекції. Представлені усереднені дані рівнів гонадотропних і стероїдних статевих гормонів у сироватці крові демонструють порушення нормального ритму секреції ФСГ, ЛГ та пролактину зі зростанням даного параметра у 2,7 раза проти даних контролю (p<0,05), тестостерону – в 1,8 раза, ДГЕА – у 1,7 раза, без достовірних відхилень у двох основних групах. Висновки. Дані комплексного обстеження стану щитоподібної залози дозволили встановити частоту тиреоїдної патології у 67,8 %. Поєднання гіперплазії ендометрія та гіпотиреозу асоціюється із коморбідністю проліферативних процесів (міома, аденоміоз), із більш вираженою андрогенізацією, що більшою мірою сприяє зростанню частки інсулінорезистентності, метаболічних порушень та дисліпідемії. При дефіциті тиреоїдних гормонів у пацієнток виявлено дисбаланс гонадотропної функції гіпофіза із зниженням стероїдогенезу та розвитком недостатності лютеїнової фази та функціональної гіперпролактинемії.