The aim: To determine the pathogenetic expediency, efficiency and the place of therapeutic plasmapheresis in a complex treatment of patients with chronic hepatitis. Materials and methods: It was carried out the analysis of case histories of 77 patients. In the course of treatment, the patients were diagnosed with chronic toxic hepatitis (K.71). Diagnosis was exposed in accordance with the official documentation introduced by the Gastroenterological department of Sumy Regional Clinical Hospital CH”SRCH”, Sumy Regional Infectious Diseases Clinical Hospital named after Krasovytsky ZY and Sumy Regional Center of Blood Service. Results: It was found that total protein indicator is the normal range and albumin after plasmapheresis and during conservative treatment. Markers of cytolysis and cholestasis are have great value may. The most significant changes were observed in rates indicating lesion of the hepatic parenchyma, including ALT, AsAT and alkaline phosphatase. In conservative treatment, the percentage of the alkaline phosphatase level improved by 31%, after the course of plasmapheresis – by 58%. The obtained figures of cholestasis indexes indicate the effectiveness of both methods of treatment, but treatment with plasmapheresis has a more expressed effect on the decrease of alkaline phosphatase level. The level of bilirubin improve on 38,8% after plasmapheresis and 65% in the comparison group. Conclusion: Inclusion in the complex therapy of chronic hepatitis plasmapheresis reduces the severity of cytolysis and cholestasis, increases remission and significantly improves clinical manifestations.

Мета: обґрунтувати цілі, завдання, змістове наповнення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Матеріали і методи. Використано бібліографічний, інформаційно-аналітичний методи та контент-аналізу. Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість сучасної системи підготовки фахівців для служби громадського здоров’я, її недостатню відповідність сучасним стратегіям розвитку кадрових ресурсів охорони здоров’я. У результаті аналізу стратегічних та програмних документів глобального, регіонального та національного рівнів, положень Європейської програми ключових компетенцій фахівців громадського здоров’я ASPHER, досвіду підготовки фахівців громадського здоров’я в провідних університетах Європи і світу з урахуванням положень освітніх стандартів та на основі даних власних досліджень, виявлено пріоритетні напрями формування кадрових ресурсів громадського здоров’я, вимоги до теоретичної і практичної підготовки фахівців, обґрунтовано та розроблено освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Висновки. Освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я забезпечують засвоєння широкого переліку знань, набуття вмінь та компетентностей для реалізації основних оперативних функцій громадського здоров’я, надання відповідних послуг у рамках міждисциплінарної співпраці та міжгалузевої взаємодії.

No abstract

The aim: Was the comparative hygienic evaluation of the pesticide behavior in the soil after application on cereals. Material and methods: Methods of full-scale in-field hygienic experiment, high-performance liquid (HPLC), gas-liquid (GLC), thin-layer chromatography, statistical, bibliography were used in the research. Results: Data on the detailed conditions and land parcels treated with studied pesticide formulation and its a.i. are highlighted in the article. The actual levels of the different classes a.i. content in soil and its dynamics were determined, based on which the dissipation rate constants (K) were calculated, as well as quantitative parameters of stability (τ50, τ95, τ99). Conclusions: Azoxystrobin, benzovindiflupyr, epoxiconazole, propiconazole, prochloraz, cyproconazole can be classified as of low hazardous substances, and trinexapac-ethyl, kresoxim-methyl, picoxystrobin, and tebuconazole are considered to be moderately hazardous. Among all pesticides studied, tebuconazole is the longest persists in the soil; epoxiconazole and propiconazole are most likely to disappear from the soil. Calculated values of half-lives of the studied substances in the agro-climatic conditions of Ukraine are slightly different from the results of in-field experiments that were conducted in other countries, namely: azoxystrobin, epoxiconazole, propiconazole, and cyproconazole disappear from the soil more quickly; the kresoxim-methyl and pinoxaden disappear more slowly. Meanwhile, the persistence of benzovindiflupyr, picoxystrobin, prochloraz, trinexapac-ethyl, and tebuconazole does not differ from the persistence in soils of European countries.

No abstract