Мета дослідження: визначити вікові характеристики та динаміку змін темпів розвитку основних гормонзалежних форм раку населення України. Матеріали та методи. Аналіз динамічних характеристик вікових змін розвитку онкологічних хвороб ендокринних органів (рак молочної, щитоподібної та передміхурової залоз, яєчників та тіла матки) серед населення здійснювали за офіційними матеріалами Канцер-реєстру України з охопленням періоду 2000-2018 рр. До розрахунку брались стандартизовані показники захворюваності на 100 тисяч населення, визначені за українським стандартом. Вплив факторів навколишнього середовища та умов життєдіяльності визначали опосередковано шляхом поділу території України на зони спостереження за критерієм показників пріоритетних форм господарської діяльності. Обробку статистичної інформації здійснювали із використанням загальноприйнятих у медико-біологічних дослідженнях статистичних методів та t-критерію Стьюдента. Результати. Виявлено залежність якісних та кількісних характеристик формування злоякісних новоутворень ендокринних органів від території та екологічних умов проживання населення. Динамічні повікові зміни свідчать, що кожний наступний період спостереження характеризується більш високим рівнем захворюваності та вираженою тенденцією до більш ранньої появи першого новоутворення. Висновки. За результатами динамічних досліджень, що охоплюють 20-річний період, установлено стабільне зростання захворюваності населення на онкопатологію ендокринних органів. Показано, що кожний наступний період спостережень характеризується більш високим рівнем захворюваності та вираженою тенденцією до більш раннього прояву першого новоутворення. Отримані результати рекомендовано враховувати при організації та проведенні медичних оглядів, в лікувальній роботі та сфері профілактичної медицини.

Objective: We assessed a probable role of pesticides as generalized products of plant protection means in the formation of the hormone-dependent oncological incidence in the population. Materials and methods: In the work we analyzed the territorial features of plant protection chemicals use and the population endocrine cancer incidence data (breast and thyroid cancer in men and women, prostate cancer in men, ovarian and uterine cancer in women, calculated according to the Ukrainian standard) based on the materials from National Cancer Registry of Ukraine. Results: Territorial dependences between gross indicators of the used chemical protection means, rates of their increase in the agriculture and indicators of the population endocrine cancer incidence were revealed. The most intensive growth was shown to be observed in the regions with a predominantly agricultural mode of production. The performed linear regression analysis confirmed a direct strong correlation between the volume of pesticide at the household use and the incidence of ovarian cancer (r = 0.89; p>0.01) and prostate cancer (r = 0.87; p>0.01). Conclusion: Although the results of the analytical consideration of the problem and the data of linear-regression analysis indicate a possible role of pesticides in the induction of endocrine cancer, further research is needed in this field. In the future, it is important to consider the problem by classes and groups of pesticides with the possibility of the approach to the definition of the effect mechanisms.

No abstract

The purpose of the current study is to systematize the established causative factors of cancer based on the analysis of literary and scientific sources that highlight epidemiological findings about the influence of environmental factors on the incidence of malignant neoplasms. Research materials and methods: bibliosematic, bibliographic, hygienic, data from own research and materials from literary sources. The results. By systematizing the established causative factors of cancer based on the analysis of literary data and scientific observations in the historical aspect, the main epidemiological findings regarding the influence of environmental factors on the incidence of malignant neoplasms were determined. Special emphasis is placed on the problem of tobacco smoking. The criterion scale of the role of individual factors of the environment, production, natural and household factors to the social conditions of life in the development of cancer pathology is given. The role of epidemiological researches in the study of malignant neoplasms and the identification of causal factors is illustrated by the materials of observations of thyroid cancer in a number of regions of Ukraine 30 years after the accident at the Chernobyl nuclear power plant. Conclusion: Epidemiological research of malignant tumors is a promising scientific direction and, above all, in the process of studying the role of environmental pollution, climatic, geographical, professional and other factors of human life and needs wider use within Ukraine.

No abstract