Ця стаття презентує комплекс таких сучасних методологічних принципів, як антропоцентризм, антропокосмізм, епістемічність, експансіонізм, експланаторність, функціоналізм та колострукціонізм. Їх використання у нашому лінгвістичному дослідженні довело доцільність отримання та інтерпретації результатів систематизованого та функціонального вивчення каузального комплексу як ментально-логічної конструкту з усіма його складовими (каузальною домінантою ЕФЕКТ включно) з позицій оновленого когнітивно семантичного підходу. Апробація запропонованої методологічної процедури зіставлення характеристик каузальної домінанти ЕФЕКТ в англійській та українській мовах відкриває можливості її застосування до інших об’єктів ментально-логічного плану.

The paper deals with describing a variety of interpretations of causality in different branches of modern science focusing on its multidisciplinary aspects. Moreover, historical and genetically reasoned aspects of causality in different areas are highlighted in this work. The authors take for granted that everything observable and calculable is commonly beyond dispute, and a deep understanding of causal reasoning creates an opportunity to govern different processes in various areas of human activity. Hence, interpretation of causality can be related to formal, natural, and social sciences, among which are physics, medicine, logic, philosophy, jurisprudence, psychology, and linguistics. To achieve the purpose of the paper, the authors employed such methods as observation, analysis, deduction, induction, synthesis, and description. The study proves that application of ideas obtained from physics (the hypothetical theory of a multiverse existence), logic (the implicative connection between actions), philosophy (generation of one phenomenon by another in both objective and subjective reality), psycholinguistics (the notion of mental causation), and linguistics (variety of linguistic means to express causality in different languages) shapes views of people on the interpretation of the phenomenon of causality and contributes to further comprehensive study of the causality using different approaches, linguistic inclusive. The paper also provides evidence for the causal reasoning being one of the most important mechanisms of categorization of the real world, thus making causality multidimensional. In conclusion, it is worth mentioning that modern global processes in all areas of human life demand a higher level of cross-cultural communication. The abovementioned signifies that one should be cautious in choosing language means to reflect the nuances of causal fragment of his/her worldview in order to be properly understood by speakers not only of other languages/cultures, but also by their own, for different speakers can perceive and interpret reality differently.

У статті обстоюється думка про доцільність вивчення актуалізації об'єктів реальної дійсності в різних типах дискурсу (зокрема, інституційного) через використання синтаксичних концептів. Відповідно для каузальної домінанти «ефект» запропоновано застосувати синтаксичний концепт КАУЗАЛЬНОСТІ, що як двопланова одиниця когнітивно-семантичного синтаксису має план змісту (каузальні семеми -типові пропозиції) та план вираження (структурні схеми). На матеріалі англомовного й україномовного економічного дискурсу виявлено пропозиційно-змістову наповненість для каузальної домінанти «ефект», тобто ідентифіковано типові пропозиції її змісту. За результатами дослідження встановлено 312 диференційних типів каузальних семем, актуалізованих в англомовному економічному дискурсі, та 108 -в україномовному. Визначення структурних схем реалізації встановлених семем становитиме перспективу нашого подальшого дослідження, що дасть змогу ідентифікувати специфіку об'єктивації каузальної домінанти «ефект» не лише в різних мовах, а також у різних типах дискурсу.Ключові слова: когнітивно-семантичний складник, каузальна домінанта, синтаксичний концепт КАУЗАЛЬНОСТІ, каузальна семема, типова пропозиція, диференційний тип, економічний дискурс.Постановка проблеми. Глобалізація світового простору вимагає вищого рівня володіння навичками міжкультурної комунікації (Ф. Бацевич, Н. Леміш, О. Селіванова, L. Chodzkiene, E. Hall та інші). У цьому зв'язку вивчення типів дискурсу (і власне лінгвальних засобів їх реалізації), у яких безпосередньо відображено досягнення окремих етносів у різних професійних сферах (зокрема, економічній), стає актуальним, набуваючи практичного значення. Від володіння даними в галузі національних економік залежить успішність міжнародної співпраці, що, звісно, є важливим для підтримки мирного співіснування.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Економічний дискурс як цілісне утворення включає цілу низку глобальних понять, як-от: економіка, ринок, інвестування, бізнес, виробництво, праця, торгівля, вартість, фінанси, гроші, багатство тощо. Зміна сутності цих понять неодмінно відображається й в їх лінгвальній реалі-

No abstract

No abstract