Aim. The research was conducted for the purpose of improving treatment outcomes, reducing time on treatment, declining in disability, improving life quality of patient with diabetic ulcers. Methods. In this research two groups of patients with diabetic leg ulcers were used: I group (51 patients) – treated with a standard procedure (control group) and second group (52 patients) – whether treatment was supplemented cytostazol (100 mg twice a day). For the evaluation the life quality of patients a questionnaire «SF - 36 Health Status Survey» was used during the treatment, the rate of the wound healing was calculated by the formula and 120 histological preparations were analyzed (20 patients of each group). Results. After analysing the questionnaire results, significant differences were observed between groups of patients, manifested by de-emphasized role of physical problems, improved viability and psycho-emotional state with less manifestation of the differences in the control group. The reliable increase in the rate of wound healing was found in patients who took cilostazol. It was observed appearance of carbohydrate determinants in the endothelium of newly formed blood vessels after two weeks of treatment while in the most of the patients’ drugs of the control group there were no such obvious manifestations of regeneration. Discussion. Regarding the results of the research, cilostazol is worth to be examined as perspective means for treatment of patients with diabetic ulcers. In turn, the results of lectinohistochemicals researches can be one of the objective tests of violation of balance of restorative-reparatory and destructively-necrotizing processes for patients with leg ulcers.

No abstract

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львівська обласна клінічна лікарня Вплив цилостазолу на перебіг репаративних процесів у пацієнтів із діабетичними трофічними виразками нижніх кінцівок Мета роботи: аналіз перебігу репаративних процесів у пацієнтів із діабетичними виразками нижніх кінцівок при застосуванні стандартної схеми лікування та при доповненні її цилостазолом. Матеріали і методи. Для дослідження відібрано 60 хворих із діабетичними трофічними виразками і розділено їх на дві групи, пацієнти однієї з яких приймали цилостазол у дозі 100 мг 2 р./добу. Виконано лектиногістохімічні дослідження, для проведення яких здійснювали забір тканин із ран до та після двох і чотирьох тижнів лікування. Набір лектинів включав: Con A -специфічний до DMan, HPA -до NAcDGal, PNA -до βDGal, LABA -до αLFuc, SBA -до NAcDGal, WGA -до NAcDGlc. Результати досліджень та їх обговорення. Активацію регенераційних процесів у групі із застосуванням цилостазолу відстежено вже на 14-ту добу лікування. Це підтверджує поява вуглеводних детермінант у ендотелії новоутворених судин, тоді як у більшості препаратів пацієнтів із контрольної групи таких виражених проявів регенерації не було. Після 28 днів лікування у тканинах із ран пацієнтів ІІ групи спостерігали наростання експресії вуглеводних детермінант у гермінативному шарі епідермісу, локальне посилення рівня експонування специфічних мембранних глікопротеїнів на колагенових волокнах, що ми розцінюємо як свідчення відновлення пучків колагенових волокон.Ключові слова: діабетичні трофічні виразки; лектини; цилостазол.

No abstract

Научная новизна статьиВпервые исследована бактериальная нагрузка ран при применении вакуум-ассистированной терапии у пациентов с сахарным диабетом и хроническими поверхностными ранами стопы с проявлениями легкойThe articles published under CC BY NC-ND license Цель. Определить бактериальную нагрузку ран при использовании вакуум-ассистированной терапии у пациентов с сахарным диабетом и хроническими ранами стопы.Материал и методы. Объектом исследования были пациенты с сахарным диабетом, у которых имелись хронические поверхностные (кожа, подкожная клетчатка) раны стопы с проявлениями легкой инфекции согласно классификации для определения наличия и тяжести инфекции IWGDF/IDSA. Критериями исключения были следующие: онкопатология, тяжелая сопутствующая патология, поражения костно-суставного аппарата. Пациенты лечились амбулаторно и не получали системную антибиотикотерапию. Проводилась терапия ран отрицательным давлением -125 mm Hg в постоянном режиме. Первый этап работы выполнялся для определения уровня бактериальной нагрузки ран до и после 3 суток вакуум-ассистированной терапии (группа из 10 пациентов). Вторая группа (10 пациентов) была отобрана для определения динамики изменений бактериальной нагрузки ран после каждых 24 часов вакуум-ассистированной терапии, наблюдение проводилось на протяжении 96 часов экспозиции повязки. Уровень бактериальной нагрузки контролировали по изменениям показателя колониеобразующих единиц в грамме ткани (КОЕ/г) биопсийного материала из ран.Результаты. Средняя бактериальная нагрузка ран у пациентов первой группы после 3 суток терапии составляла 8,11±1,27 lg КОЕ/г, что на 31,9% превышало исходный уровень (р<0,05). При исследовании материала из ран пациентов второй группы установлено увеличение средней бактериальной нагрузки ран через 24, 48, 72 и 96 часов после начала терапии, на 10,8%, 16,4%, 38,9% и 58,6% соответственно (р<0,05).Заключение. Использование вакуум-ассистированной терапии у пациентов с сахарным диабетом и хроническими ранами стопы с проявлениями инфекции не обеспечивает необходимого контроля уровня бактериальной нагрузки, поэтому метод необходимо применять в комплексе с системной антибиотикотерапией.Ключевые слова: вакуум-ассистированная терапия, диабет, рана, бактериальная нагрузка, инфекция Objective. To determine the bacterial load of wounds at the application of vacuum-assisted therapy for patients with diabetes mellitus and chronic foot ulcers.Methods. The object of the research was patients with diabetes mellitus with chronic superficial (skin, subcutaneous tissues) wounds of the foot with the signs of mild infection according to the classification for determination of presence and severity of infection of IWGDF/IDSA. Oncopathology, heavy concomitant pathology and lesions of the osteoarticular apparatus were the criteria of exception. Patients were treated as out-patients and did not get system antibiotic therapy. Therapy of wounds was conducted by negative pressure -125 mm Hg in the continuous mode. The first stage of work was conducted to find out the level of the bact...