No abstract

В останні роки в Україні, як і у всьому світі, зростає кількість надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру. Особливе місце серед надзвичайних ситуацій займають терористичні акти, навмисне та ненавмисне використання вибухових пристроїв у побуті. Особливістю таких ситуацій є виникнення високоенергетичних пошкоджень, які супроводжуються масивною кровотечею, пошкодженням значного масиву м’яких тканин. Такі випадки потребують особливої уваги клініцистів, оскільки до несприятливих факторів у таких постраждалих додається ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок унаслідок накладання кровоспинних джгутів. Його дія при поєднаній травмі фактично не вивчена. Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на показники цитолітичного синдрому при травмі органів черевної порожнини, ускладненій гіповолемічним шоком у ранньому післятравматичному періоді. Матеріал і методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190–220 г, які перебували на стандартному раціоні віварію. Тварин поділили на контрольну і 3 дослідних групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи під тіопенталонатрієвим знеболюванням (40 мг·кг-1) проксимально на нижні лапки накладали кровоспинний джгут терміном на 120 хв., що викликало розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі, моделювали закриту травму органів черевної порожнини за допомогою нанесення двох дозованих ударів у область черевної порожнини; шляхом пересічення стегнових судин та кровопускання від 20 до 22 % об’єму циркулюючої крові в групі моделювали гіповолемічний шок. В третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм. З метою визначення змін цитолітичного синдрому визначали активність ферментів – маркерів цитолітичного синдрому АлАТ і АсАТ уніфікованим методом. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопенталонатрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця. Результати. Наші дослідження виявили, що за умов змодельованих травм, незважаючи на їх тип, розвиваються цитолітичні процеси, які мають системний характер. Так, уже через 1 добу посттравматичного періоду зростає активність АлАТ та АсАТ, яке чітко відмічається не лише в ГД – 2 і ГД – 3, а і в ГД – 1. У подальшому, до 3 доби, процес деструкції клітинних мембран поглиблюється, що проявляється істотним збільшенням активності АлАТ і АсАТ сироватки крові, і продовжує поглиблення до 7 доби. Тенденція до зниження рівнів АсАТ і АлАТ спостерігається лише на 7 добу у ГД – 1. Порівняння у часовому інтервалі ГД – 2 і ГД – 3 дає розуміння того, що накладання джгутів на дві кінцівки у тварин з закритою травмою живота і масивною кровотечею поглиблює цитолітичні процеси, що відображається на активності АлАт і АсАТ. Висновки. 1. В групах дослідження модельовані травми супроводжувались розвитком цитолітичних процесів, що мали тенденцію до розвитку в період ранніх проявів травматичної хвороби. 2.Ішемічно-реперфузійний синдром кінцівок значно потенціює розвиток системних змін при травмі органів черевної порожнини та гіповолемічному шоку, що відображалось значним зростанням показників АлАт та АсАТ в ГД – 3, які через 7 днів спостереження перевищували контрольні відповідно на 118,2 % (р<0,001) та на 150,6 % (р<0,001).

No abstract

The function of the organs responsible for detoxification processes, in particular the liver, deserves a special role in the conditions of combined trauma. It is proved that ischemia-reperfusion of the limb caused by the imposition of a tourniquet, is the cause of significant toxemia. Under such conditions, it becomes clear that the detoxification function may be impaired, especially against the background of blunt combined trauma to the abdominal organs complicated by massive bleeding. Changes in the detoxification function of the liver are indicated by markers of the cytolytic syndrome. However, there is no clear understanding of how ischemia - limb reperfusion affects the development of cytolytic syndrome.Objective of research: to study the effect of massive blood loss associated with ischemia-reperfusion of the limb on the cytolytic syndrome indicators in case of injury of the abdominal organs.  Materials and methods. 100 mature albino male Wistar rats with the body weight of 190-220 grams kept on standard vivarium forage were used in the experiment. The animals were divided into the control and 3 research groups (containing 10 animals each). Arresting bleeding tourniquet was applied proximally on the lower limbs of rats from the first research group for 120 minutes under thiopental-sodium anesthesia (40 mg/kg-1), which caused development of ischemic-reperfusion.  Closed abdominal injury was simulated by means of delivering two dosed blows in the region of the abdominal cavity in the second research group; massive blood loss was simulated by means of cutting the femoral vessels and bloodletting from 25 to 30 % of the circulating blood volume in the group. Injuries from the first two groups were combined in the third group. The control group of animals received anesthesia without formation of any injuries. With the aim to determine alterations of cytolytic syndrome the activity of enzymes – markers of cytolytic syndrome ALT and AST were determined by means of a unified method.  The animals of the research groups were removed from the experiment under thiopental-sodium anesthesia by means of the total bloodletting from the heart.Results. Analysis of the results of the study found that cytolytic syndrome develops irrespective of the kind of injuries simulated. Thus, even during a day of post-traumatic period ALT and AST activity increases which is clearly registered in all the three research groups. Further destruction of cellular membranes increases till the 3rd day, which is manifested by a considerable increase of ALT and AST activity in the blood serum. This process continues till the 7th day. A tendency to ALT and AST decrease is observed only in the 1st group on the 7th day. Comparison of the 2nd and 3rd research groups within the time interval enables to understand that application of tourniquets on the limbs of animals with closed abdominal injury and massive bleeding deteriorates cytolytic processes.Conclusions: Simulated injuries in the research groups were associated with the occurrence of cytolytic processes possessing a tendency to develop in the period of early signs of traumatic disease.  Ischemic-reperfusion syndrome of the limbs accelerates considerably the development of systemic changes with abdominal injuries and hypovolemic shock, which was manifested by a considerable increase of ALT and AST parameters in the group with abdominal trauma and massive blood loss and becoming higher than that of the control in end of the experiment.

It is known that ischemia-reperfusion has a significant negative impact on combined trauma. It is clear that there is an impression and dysfunction of internal organs against the background of activation of systemic pathological processes, especially those responsible for detoxification processes. However, these processes are little studied in detail, in particular regarding the violation of bile secretion. There is no clear data, and evidence of exactly how ischemia-reperfusion affects liver function in the case of blunt combined trauma to the abdominal organs and how much bile production deteriorates. This is what has become the subject of research.Objective of research: to study dynamic peculiarities of the liver bile secreting function in response to abdominal injury complicated by hypovolemic shock and ischemic-reperfusion syndrome.   Materials and methods. 80 mature albino male Wistar rats with the body weight of 190-220 grams kept on standard vivarium forage were used in the experiment.      The animals were divided into the control and 3 research groups (containing 8 animals each). Arresting bleeding tourniquet was applied proximally on the lower limbs of rats from the first research group for 120 minutes under thiopental-sodium anesthesia (40 mg/kg-1), which caused development of ischemic-reperfusion syndrome. Closed abdominal injury was simulated by means of delivering two dosed blows in the region of the abdominal cavity in the second research group; hypovolemic shock was simulated by means of cutting the femoral vessels and bloodletting from 20 to 22 % of the circulating blood volume in the group. Injuries from the first two groups were combined in the third group. The control group of animals received anesthesia without formation of any injuries.  Bile secreting function of the liver was studied on the basis of identification of the content of total, conjugated/direct and unconjugated/indirect bilirubin in bile, and the volume of bilirubin conjugation degree in bile.  The animals of the research groups were removed from the experiment under thiopental-sodium anesthesia by means of the total bloodletting from the heart.Results. A considerable disorder of the bile secreting function of the liver was found in response to simulated injuries: bile secretion rate in the first research group in comparison with the control one achieves minimal values in 3 days and remains on the same level till the seventh day of the post-traumatic period. In the second group the parameter does not change during 1-3 days, though it decreases sharply in seven days. Unidirectional decrease was found in the third group till the seventh day of the experiment.The data obtained are clearly indicative of a negative effect of ischemic-reperfusion syndrome on the bile-forming and bile secreting functions of the liver. Effect of the liver function was found both with isolated action and with multiple injuries of the abdominal organs, when bilateral compromised syndrome is observed.    Conclusions: The study proved that the combined blunt trauma of the abdominal organs negatively affects the process of bile formation. Also, in the presence of ischemia-reperfusion of the limb, pathological processes are characterized by a tendency to increase significantly.