No abstract

Побережная Л.Я. Ранжирование территории города Калуш по уровню потенциальных экологических рисков К наиболее опасным экзогенным процессам, с которыми связаны риски освоения территорий и функционирования природно-технических систем в рамках ликвидированных горно-химических предприятий Прикарпатья, относятся механическая суффозия, сульфатный карст, оползни, подтопления почв, набухание почвы, проседание почвы, засоление почв. Проведено ранжирование кластеров по проценту застроенности, плотности заселения и наличию объектов повышенной опасности. Выбраны характеристические показатели и проведен риск-анализ исследуемых территорий. Осуществлено ранжирование территории Калуша по уровню потенциальных рисков для населения. Ключевые слова: ранжирование территорий, кластеризация территорий, горно-химические предприятия, экологическая безопасность. Poberezhna L.Ya. Ranking of Kalush City Territory in Terms of Potential Environmental Risks The most dangerous exogenous processes, which are associated with the risks of land development and operation of natural-technical systems within the framework of the liquidated mining and chemical enterprises of Carpathian include mechanical suffusion, sulphate karst, landslides, flooding soils, swelling of soil, land subsidence, and salinization. Ranking of the clusters is based on the percentage of built-up, the settlement density and the presence of high-risk. Joined characteristic indicators and conducting risk analysis of study areas. Ranking the city of Kalush in the level of potential risks to the population is made.

Процес вирощування цукрового буряку та переробляння цукру спричиняє значний вплив на навколишнє природне середовище та призводить до виникнення цілої низки екологічних ризиків. Проаналізовано проблеми вирощування та переробляння цукрових буряків. Оцінено негативний вплив цукрового виробництва на довкілля. Проаналізовано фактори ризику цукрового виробництва на основі державного стандарту. Доведено, що головним ризиком процесу виробництва цукру є утворення великої кількості побічної продукції, біологічних відходів від технологічних процесів, тому визначення шляхів повного і раціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, а також розроблення мало- і безвідходних технологій та вжиття заходів із запобігання шкідливому впливові на навколишнє природне середовище є актуальним питанням на сьогодні. Як приклад впровадження методів нейтралізації негативного впливу відходів цукрової промисловості на довкілля вибрано підприємство ПАТ "Первухінський цукровий завод". Складено технологічну схему заводу. Показано, що основними відходами на підприємстві є: бадилля, буряковий жом, фільтраційний осад та меляса (патока). Охарактеризовано методи утилізації цих відходів. З'ясовано, що бадилля цукрового буряку – це найбільш простий для утилізації продукт, тому що його можна використовувати як корм для худоби. Охарактеризовано різноманітні можливості використання, перероблення та утилізації бурякового жому. З'ясовано, що комплексне використання бурякового жому може істотно вплинути на управління екологічними ризиками та підвищити ефективність функціонування цукрової галузі. Показано, що меляса завдяки її властивостям успішно використовується як сировина для виробництва етилового спирту, харчових кислот, хлібопекарських та кормових дріжджів і як добавка до корму сільськогосподарських тварин. Запропоновано процес управління ризиками на обраному цукровому підприємстві.

Проаналізовано проблеми утилізації лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, та медичних відходів в Україні. Показано, що медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Оцінено механізм надходження медичних відходів у навколишнє природне середовище та їхній вплив на організм людини. Показано, що медичні відходи є джерелом значного, зростаючого, екологічно небезпечного навантаження на довкілля. Проаналізовано етапи, закономірності та проблеми наявної практики поводження з медичними відходами в Україні. Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки. З'ясовано недопустимість їх потрапляння на полігони твердих побутових відходів. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами в найближчі роки.

В статті проаналізована проблема знезараження питної води методом хлорування в Україні (на прикладі м. Харкова). Доведено, що основний недолік хлорування полягає в утворені так званих тригалометанів та діоксинів. Запропонована технологічна схема знезараження водопровідної води гіпохлоритом натрію спільно з подальшою обробкою води УФ-опроміненням. Порівняно експлуатаційні витрати за двома методами знезараження.