Метою публікації є аналізування деяких механізмів та засобів російської пропаганди як технологіїінформаційно-психологічного впливу та особливостей її реалізації в умовах російсько-українськоївійни. Методом дослідження є теоретичне аналізування, що уможливило розуміння деяких механізмів зміни смислових конструктів особистості, щозастосовуються російською пропагандою в інформаційно-смисловій війні. Результати. Описано станрозвитку проблеми інформаційно-психологічноговпливу представниками соціології, психологіїта журналістики. Висвітлено особливості пропаганди як інструменту інформаційно-смислової війни, виокремлено чинники її успіху в російськомовному середовищі. Розкрито деякі механізмизміни смислових конструктів особистості засобамипропаганди. Запропоновано можливі шляхи протидії пропаганді в українському суспільстві. Висновки. Інформаційно-смислова війна спрямована на зміну інтерпретацій фактів, на деструкцію реальності, вплив на свідомість реципієнтів задля формування необхідної суспільної думки. Ефективність пропаганди залежить від готовності людейсприймати відповідні наративи. Інструментомсмислової війни є пропаганда, що прагне забезпечити людині відчуття “онтологічної безпеки”.Нестійке почуття онтологічної безпеки у громадян пропаганда прагне “стабілізувати” власниминаративами, що “допомагає” їм повернутися дозвичної рутинності, а відтак віднайти готові кліше,які створюють відчуття захищеності. Механізмомзміни смислових конструктів в російській пропаганді є апелювання до етнічності. Домінуючи надособистістю вона породжує колективну безвідповідальність та є підґрунтям для розвитку властивоїросії нацистської суспільної свідомості. Протидієюпропаганді є подача правдивої інформації, інтелектуальні дискусії, розвинене автономне критичнемислення тощо.

У статті представлені результати дослідження динаміки ціннісних переваг молодих людей в Україні упродовж останнього десятиліття. Констатовано, що ситуація невизначеності корегує пріоритетність цінностей молодих людей, проте не змінює їх стратегічного спрямування. Вказано на необхідність дослідження впливу змісту інформаційного контенту як ресурсу, що формує смисложиттєві орієнтири молодих людей.

Метою публікації є аналіз змісту суперечностей в системі цінностей особистості на початкових етапах її професійного становлення. Методи. Ціннісні переваги, як і ціннісні суперечності особистості, вивчалися за допомогою методики О. Фанталової “Рівень співвідношення “цінності” і “доступності” в різних життєвих сферах”, модифікованої (із збереженням змісту базових цінностей) для нашого дослідження. Результати. У дослідженні взяли участь 110 осіб, що вступили на перший курс закладів вищої освіти різної спеціалізації. Методологічною основою дослідження стало уявлення про особистість як відкриту, динамічну систему, що самоорганізовується та саморозвивається. Її функціональними характеристиками є смисли і цінності як системотвірні компоненти особистості. Досліджено ціннісні переваги молодих людей за медіальними показниками важливості цінності, її переживання та прагнення до реалізації. Виявлено суперечності в системах ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти. Засадничою для глибини переживання ціннісних суперечностей є рівень самоактуалізації особистості. Висновки. Система цінностей здобувачів вищої освіти спрямована на реалізацію ними власних цілей та самореалізацію. Суперечності в аксіосистемі особистості є наслідком неструктурованості її підсистем. Критеріями структурування є значущість цінності, ступінь її переживання особистістю та готовність до реалізації. Вважаємо, що глибина ціннісних суперечностей пов’язана із самоактуалізацією особистості. Припускаємо, що чим вищий рівень самоактуалізації, тим менша глибина переживання ціннісних суперечностей і, навпаки. Вивчаючи особливості суперечностей в аксіосистемі, можна з’ясувати підґрунтя особистісного розвитку людини, спрямованого на досягнення оптимального рівня її самоактуалізації. Перспективним видається дослідження внутрішнього ціннісного ядра в молодих людей на початковому етапі професійного становлення, в ситуації складності та невизначеності.

The purpose of this research is to investigate the correlation between emotional stability and the following mental health parameters: personal anxiety, self-regulation, neuroticism, and life purpose in athletes of various levels of qualification. Research methods: the study used standardized valid methods including standard questionnaires, r-Pearson correlation analysis, and Student’s t-test to determine significant differences. Results. The research was based on the idea of athletes as self-organization and self-development subjects. As athletes’ sports qualifications increased, there was a statistically significant decrease in personal anxiety, neuroticism, and an improvement in self-regulation as predictors of emotional stability (р<.05; р<.01). Diverse life goals (.233; р<.05) and belief in their implementation (.437; р<.01) were vital for athletes’ dischargers. athletes of the highest level were well aware (.501; р<.01) of the need for diversity (.382; р<.05) and harmony (.434; р<.05) of life purposes. Conclusions. The connection between respondents’ emotional stability and mental health was experimentally proven. Emotional stability has been demonstrated to have a positive impact on the development of respondents’ sports qualifications. The level of awareness of athletes’ life purposes – complex dynamic formations that reflect the nature of knowing their own life situation determined their psychological well-being.

El estudio fue realizado para fundamentar teóricamente y empíricamente los factores de la estabilidad emocional como cualidad sistémica del individuo, que ayuda a futuros profesionales en la autodeterminación profesional a adaptarse efectivamente al espacio educativo y contribuye al desarrollo de la sensación de bienestar psicológico. En el estudio participaron los estudiantes (n = 277) de diferentes años de estudios (nI=112; nIII=97; nV=68), que recibían la educación superior en especialidades socionómicas. Se utilizó las técnicas de psicodiagnóstico, que son válidas y fiables. Se estudió la conexión entre la estabilidad emocional y la autorrealización durante los siguientes años de estudios: 1 año (rs=.216; p<.05); III (rs=.346; p<.001); V (rs=.411; p<.001). Se registró el crecimiento de estabilidad emocional (C) (t = -3.301; p <.0021), ansiedad (O) (t = -2.682; p <.0015) y expresividad (F) (t = -2.916; p <.0034). Se estableció la correlación entre la adaptación sociopsicológica y la estabilidad emocional de los encuestados: I (rs = .432; p <.001); III (rs = .331; p < .001); V (rs = .422; p < .001). Está fundamentado y aprobado empíricamente que el bienestar psicológico se basa en la idea de necesidad constante y la capacidad del hombre al autodesarrollo y la autorrealización.