Higher education in Ukraine, as one of the prerequisites for national security and competitiveness of the country, needs to be reformed, first of all in the context of improving the quality of educational services. Educational quality studies have confirmed that the educational system does not adequately address the needs of customers and those who receive education. In this regard, the purpose of the article is to study the theoretical aspects of the institutional provision of the quality management process of higher education. Methods of dialectical cognition, comparative analysis, content analysis and a comprehensive approach to the analysis of transformations in the field of higher education are used in this work. A prerequisite for ensuring the quality of higher education is the definition of the hypostasis of the relevant procedures, among which process, functional and evaluation are identified. It is established in the article that the institutional environment in the field of education is an ordered set of legally established norms and informal rules that determine the conditions for the functioning of institutions of higher education, structure the relationship between the subjects of the educational process and are formed within the educational system. The article deals with a wide network of organizations that form the institutional environment of the national higher education, which, according to the levels of government, are divided into international, national, regional and local. It is noted that state agencies for ensuring the quality of education have the largest share in the formation of the institutional environment of the educational sphere. This often leads to a conflict of interest of stakeholders, which can be solved by the introduction of the Institute of Independent Educational Auditors.

The paper considers the theoretical and practical aspects of the behaviour of economic agents in the market for educational services. The aim of the study is to improve the behavioural aspects of the interaction of market agents. The main objectives of the study are: (1) to determine the features of behaviour of economic agents; (2) to determine the behaviour model of every economic agent in the market for educational services in Ukraine; (3) to identify problems of development of the market for educational services; (4) to improve the mechanism of interaction of economic agents in the market for educational services. Thus, in the light of the statistical analysis, the behaviour models of economic agents have been defined. Each of them has been described in terms of the efficiency of their influence on development of the market for educational services. The identified problems made it possible to improve the mechanism of their relationship, which, in contrast to the existing ones, takes into account the transformational processes in the labour market, and is based on the interaction of resource, information, and organizational components. The operation of the mechanism is aimed at satisfying the interests of economic agents and improving the quality of educational services.

In conditions of instability of economic, environmental, social and other processes that affect human development, the need to prevent their negative impact actualizes the issue of measuring the security of human development. The aim of the study is to highlight the importance of security phenomenon in the context of human development and improve a Human Development Index. In this paper the method of analysis and generalization was used to identify the existing approaches to the human development measuring; also expert evaluations and correlation analysis were used to improve the composite index.Thus, a method has been proposed for measuring the level of human development security. The peculiarity of this method is phased, three-tier integral measurement of the human development security in terms of the following dimensions: long and healthy life, education, decent standard of living, adjusted to the correction coefficients of prevailing threats for each of the dimensions. The formation of correction coefficients was carried out by identifying the prevailing threats. To illustrate these ideas, data on regions of Ukraine were used and the research period was 2012–2017. The implementation of the proposed method of measurement allows determining the objective level of human development security in the regions of Ukraine and identifying the percentage of lost opportunities. Thus, the study empirically confirms and theoretically proves that human development is a process of enlarging the human opportunities and freedoms, but the dominant threats hinder the expansion of such opportunities and freedoms, that leads to loss of human opportunities.

Дибач І. Л. Корпоративно-підприємницький університет у контексті розвитку ринку вищої освіти У статті розглянуто необхідність трансформацій українських закладів вищої освіти в контексті розбудови економіки знань і формування ринку освітніх послуг. Зазначено, що з огляду на проблеми, що існують у вищій школі, такі як нестача фінансування, зменшення попиту на вітчизняні освітні послуги тощо, менеджменту вищих навчальних закладів доцільно перебудовувати структуру управління таким чином, щоб бути спроможними адекватно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури та фінансово незалежними. Визначено, що за цих умов закладу вищої освіти доцільно розглядати свою роботу як підприємницьку діяльність, яка має реалізовуватися на засадах корпоративного управління. Визначено мету публікації-опрацювання науково-методичного підходу до визначення сутності терміна «корпоративно-підприємницький університет» у контексті удосконалення управління закладом вищої освіти в умовах загострення конкуренції на ринку освітніх послуг. Запропоновано розглядати дві іпостасі терміна: підприємницьку та корпоративну. В роботі виконано аналіз підходів до з'ясування сутності терміна «підприємницький університет» і виявлено неодностайність науковців у його тлумаченні. З'ясовано, що переважна більшість авторів ототожнює підприємницьку діяльність університетів із інноваційною. Виявлено, що в науковій площині широко використовується термін «академічне підприємництво», у визначенні якого виявлено подібність до терміна «підприємницький університет». Запропоновано розглядати академічне підприємництво як комплекс дій, який орієнтований на отримання прибутку, а підприємницький університет визначати як освітню організацію, що функціонує на засадах академічного підприємництва, ефективність якої забезпечується взаємодією таких елементів, як освіта, наука, бізнес та інновації. Визначено, що корпоративно-підприємницький університет-це заклад вищої освіти, який виконує комплексну діяльність з формування та розвитку освітнього та підприємницького потенціалу суспільства на засадах корпоративного менеджменту з метою отримання прибутку та соціального ефекту із забезпеченням академічної свободи викладачів і студентів.

Формування та розвиток корпоративного управління Трансформації у веденні підприємницької діяльності обумовлюють метаморфози у корпоративному управлінні. З огляду на це, аксіоматичним є твердження, що ефективність корпоративного управління значною мірою залежить від чіткого розуміння його сутності менеджерами підприємства. Метою статті є систематизація питань, пов'язаних із становленням та розвитком корпоративного управляння загалом, та в Україні зокрема. Наукове дослідження ґрунтується на вивченні системи історико-емпіричних подій, економічних закономірностей, особливостей розвитку та теоретичних аспектів корпоративного управління. Уточнено онтогенез форм підприємницьких об'єднань у розрізі етапів формування корпоративного управління. Результати опрацювання наукових підходів в теорії корпоративного управління свідчать, що на початковому етапі розвитку корпоративне управління характеризувалося суто виробничими процесами, процесами організації виробництва, формуванням ресурсної бази підприємницьких об'єднань. Виявлено, що згодом в зарубіжній науці та практиці управління сформувались п'ять основних теорій (теорія агентських відносин, теорія стейкхолдерів, теорія управління, теорія трансакційних витрат, теорія залежностей від ресурсів), які внесли в сучасну концепцію управління корпорацією свою специфіку, методи аналізу механізму управління. У цих теоріях увагу зосереджено переважно на внутрішньому середовищі організації як об'єкті управління. Спільним ядром цих теорій є відносини між основними групами: акціонерами, Радою директорів, менеджерами, іншими зацікавленими особами. Визначено, що розвиток корпоративних відносин в Україні з моменту здобуття незалежності пройшов декілька етапів. Їх можна розподілити на чотири основних блоки, які включають: процеси реформування власності та масову приватизацію, формування законодавства в області корпоративних відносин, реалізація корпоративного управління. Ключові слова: корпорація, корпоративне управління, підприємницькі об'єднання, теорії корпоративного управління, розвиток корпоративного управління в Україні.