The aim of the article is to discuss the specifics of a multimodal pun functioning in the English source text of popular science discourse and its translation into Ukrainian. Multimodal pun is considered as a combination of two inhomogeneous elements -verbal and visual, -that is a variety of intersemiotic game/play intended for producing a humorous effect. While the leading role in a multimodal pun belongs to its verbal component, the visual one performs either a creative or an amplifying function. As a result of a case study, four strategies of reproducing multimodal pun in interlinguistic translation are outlined.

У статті піднімаються питання неподільності навчання культурі іноземної мови та іноземної мови як комплексу необхідних знань по успішному оволодінню мовою. Особлива увага приділяється дослідженню низки проблем, з якими зустрічаються викладачі в процесі викладання англійської мови майбутнім офіцерам, а також та розглядаються необхідність включення у вивчення мови культурологічних аспектів цієї мови, що допомагає кращому її засвоєнню. Увага дослідження звертається на те, що при викладанні іноземної мови необхідно навчити студентів і системі культурних традицій, цінностей, способів мислення, почуттів та дій, що є характерними для цієї мови. Також підкреслюється, що засвоєння лінгвістичної системи тої чи іншої мови не є гарантом вдалої міжкультурної комунікації. Таким чином, перед викладачем постає завдання довести своїм студентам розуміння культурних аспектів мови, що вивчається, які забезпечують вдалу міжкультурну комунікацію.В процесі аналізу підручників, які використовуються у навчанні курсантів іноземній мові, а також у результаті спостереження за процесом вивчення курсантами іноземної мови, автори даного дослідження звернули увагу на необхідність системного підходу у залученні бікультурної спрямованості на заняттях з іноземної мови. Застосування бікультурної спрямованості повинно мати системність, в якій потрібно поєднувати, з одного боку, діалог культур, культурознавчу спрямованість вивчення іноземної мови, а з іншого, застосовувати такі форми та методи навчання як проблемно-пошукові, дискусійні, дослідницькі та творчі, які під час практичних занять можуть використовуватися у роботі в парах, малих групах та рольових іграх. Також, слід звернути увагу, що важливими засобами навчання при впровадженні бікультурної спрямованості стають автентичні художні та публіцистичні тексти; різноманітні відео та інші наочні матеріали.Слід також зазначити, що в процесі вивчення іноземної мови відбувається національна самоідентифікація майбутнього офіцера та усвідомлення ним впливу іншої культури на його світогляд. Одночасно відбувається усвідомлення культурних відмінностей у побуті, системі соціальних норм та цінностей. Таким чином, бікультурна спрямованість є важливим мотиваційним аспектом вивчення іноземної мови майбутніми офіцерами, особливо у контексті сучасної співпраці з країнами НАТО.

The research is dedicated to the problem of translating artlangs as a means of the alternative worldview embodiment. The object of research is twofold: the worldview in its linguistic manifestation and artlangs – artistic languages created within literary discourse mainly for expressive purposes. The aim of the research is equally dual: to determine what (kind of) worldview is reflected in artlangs and how it can be reproduced in translation. Our first hypothesis outlines three instances of worldview clashes connected with the perception, interpretation and translation of a piece of fiction depicting an alternative reality via an artlang. The first occurs when the reader decodes the text and recreates in their mind the author’s artistic worldview, because the resulting ‘picture’ is never identical to the original one due to the uniqueness of information processing. The second occurs in translation, because the image of an alternative world in the translator’s mind is indeed the projection of that of the author, but formed under the influence of their own (target) worldview and incarnated through the available target linguistic resources. The third occurs when the target reader retrieves the information from the target text and once again forms their own view of the alternative reality. According to our second hypothesis, artlangs’ principal translatability is determined by their inextricable ties with natural donor language(s), though their reproduction is a highly demanding creative act whose outcome depends on a number of concomitant circumstances. Here belong: the relation between an artlang’s donor language(s) and a piece of fiction’s source language; the relation between a piece of fiction’s source language and its target language; and, finally, the method of artlang’s manufacturing.

No abstract