The aim of the article is to present the main peculiarities of the process of intercultural tolerance formation at higher education institution and the results of implementation of the pedagogical technology of future masters intercultural tolerance formation developed by the authors. A new approach to solving the scientific problem of increasing the level of intercultural tolerance of future masters is based on organizing the process of intercultural tolerance formation as an integral pedagogical process, based on strengthening interdisciplinary links, introduction of adequate sequential pedagogical technology as well as during extracurricular activities that will contribute to the personal development of future masters. The results of the survey conducted before the implementation of a new pedagogical technology showed that the majority of future masters had mostly low and average level of intercultural tolerance that did not allow them to work efficiently with the representatives of foreign cultures. The pedagogical experiment, the goal of which was to check the efficiency of the implementation of the developed pedagogical technology of the formation of future masters intercultural tolerance, proved the effectiveness of the proposed technology and confirmed the formulated hypothesis of the study. The majority of future masters in the experimental group reached the average and the high levels of intercultural tolerance, while the results of intercultural tolerance formation in the control group, where students were taught in the traditional way, showed a slight dynamics at the average level.

Статтю присвячено розгляду міжкультурного аспекту формування медіативної компетентності як одного з інструментів управління проблемами, які виникають під час професійної діяльності, а також як засобу запобігання та вирішення міжкультурних конфліктів.Проаналізовано понятійний зміст терміна «медіація», який на сучасному етапі розвитку науки розглядається як вербальна діяльність, що передбачає письмові або усні дії медіатора, а також соціокультурні вміння і вміння інтерпретування та інтеракції, що забезпечують комунікацію між людьми, не здатними з будь-яких причин спілкуватися безпосередньо один з одним. Надано характеристику ролі медіатора в мультикультурному середовищі, основною місією якого є налагодження міжкультурної комунікації, особистісної комунікації та взаєморозуміння. Медіатор розглядається як фахівець, що пов'язаний із процесом передачі концептуальної та культурологічної інформації, релевантної для даної ситуації спілкування. Зазначено необхідність і важливість толерантності як професійно значущої якості медіатора, що дозволяє налагодити особистісну та міжкультурну комунікацію, а також взаєморозуміння.Підкреслюється важливість володіння фахівцями знаннями про національні професійні реалії, вміння визначати їх місце та значущість в ієрархії цінностей у глобальному співтоваристві, що передбачає розгляд терміна «глокалізація», який трактується як трансформація глобалізаційних процесів з урахуванням локальної специфіки та охоплює не тільки інтернаціональне і транснаціональне, але й також транскультурне та транслокальне. Зазначається необхідність використання на заняттях з професійно-орієнтованої іноземної мови етнорегіонального матеріалу, сталих елементів культури, що сприяють розкриттю змісту етнокультурних традицій, уведення актуального соціокультурного матеріалу.Представлено низку дидактичних засобів, які, на думку авторів, сприяють ефективному формуванню міжкультурної медіативної компетентності.

No abstract