The use of automatic information systems for risk analysis from other countries in Ukraine is extremely difficult due to the lack of databases on factors affecting risk, not only at the regional but also at the state level. Therefore, it became necessary to create an economicmathematical model for information processing, including incomplete data, on factors affecting risks for use in the agricultural sector of Ukraine. Such a model was formalized, created and tested. The developed economic-mathematical model of the risk analysis system presupposes the necessity of preliminary statement of the task by an expert in the field of agriculture and further automatic work of the software complex adapted to the conditions of use by specialists in economic and mathematical modeling. Because of there are mostly no databases in Ukraine on factors affecting risks, it is needful to evaluate and use incomplete data or data for limited time intervals. One of the components of the algorithm is the method of simulation. The automatic information system for risk analysis generates so-called pseudo-random sequences and gradually verifies the reliability of their description of each of the risks named by the expert, specific to this particular task for the farms. Such a method has already been tested on tasks whose solution was faced with a lack of statistical information, and the impossibility of using analytical methods. Reducing the execution time of the task is facilitated by the formation of a library of working arrays, which accumulates during the operation of an automatic risk analysis system. Reducing the time of the task is facilitated by the formation of library tool working arrays, which accumulates during the operation of the automatic risk analysis system. To simplify the processing of incoming information and work out calculations, it is suggested to use a parametric model. This method was borrowed from the experience of using gert-networks. To test the effectiveness of the developed algorithm, a risk calculation has been made for farms that grow cereals, legumes and sunflowers. The results of the calculation showed reliable values of risk factors. It was determined which of the risks is more significant for the producers of these agricultural products.

JEL: Q14Кравчук І. І., Логвиненко С. Л. Управління фінансовим забезпеченням сільськогосподарських підприємств Мета статті полягає в обґрунтуванні детермінант формування ефективних механізмів управління фінансовим забезпеченням сільськогосподарських підприємств. Розгляд фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств як об'єкта управління розширює межі методологічного обґрунтування його сутності -від організації фінансових потоків підприємства за певними правилами і напрямами -до дій апарату управління зі створення системи координації руху фінансових ресурсів з метою здійснення впливу на економічний стан підприємства. Виявлено особливості використання сучасних інструментів фінансового менеджменту в управлінні розвитком сільськогосподарських підприємств. Визначено, що основними детермінантами формування ефективних механізмів управління фінансовим забезпеченням сільськогосподарських підприємств є групування фінансових потоків інтеграційних аграрних формувань, кооперація, фінансова логістика та локальна територіальна фінансова інтеграція. Роль координаційної складової в управлінні фінансовим забезпеченням підприємств полягає у формуванні та використанні управлінського механізму. Подальші наукові дослідження доцільно здійснювати в контексті обґрунтування формування та використання управлінського механізму, адаптованого до ймовірних коливань координації та тактичних планів фінансової стратегії. Ключові слова: управління фінансовим забезпеченням, сільськогосподарські підприємства, формування фінансових потоків, розробка фінансової стратегії.

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСОБИ СПРИЯННЯ ЗЕЛЕНОМУ ТУРИЗМУ Анотація. Визначено, що сільський зелений туризм в Україні впевнено займає вагому частку на туристичному ринку. Але його поширенню скоріше сприяють не державні інституції, а зусилля громадських організацій і суб'єктів ринку зеленого туризму. Водночас розвиток зеленого туризму може розв'язати комплекс проблем у депресивних сільських районах. Інструментом поширення зеленого туризму в Україні могли б стати сучасні програмні засоби реклами, маркетингу, вивчення потреб туристів, стимулювання до підвищення якості послуг. Мета нашого дослідження-розроблення нового підходу до створення інформаційних інструментів організації, маркетингу, реклами зеленого туризму, підвищення якості послуг цього виду діяльності сільського населення та розробка програмного продукту, який реалізує цей підхід. Для досягнення мети і вирішення завдань запропоновано використання зустрічної рейтингової системи і сучасних хмарних технологій, на базі яких розроблено пілотний зразок програмного продукту. Оцінка суб'єктів зеленого туризму і пакет типових потреб туристів будуть формуватися при аналізі запитів споживачів. Також проведено огляд наукової літератури і проаналізовано, як виявлені вимоги споживачів до надавачів послуг зеленого туризму, так і можливий спектр невиявлених вимог, основні групи критеріїв оцінки діяльності суб'єктів ринку зеленого туризму та інші показники, за атрибутами яких сформовано бази даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні оригінального підходу до створення універсального програмного комплексу для зеленого туризму, впровадження цифрових технологій у галузь, маркетинг, реклама якої досі провадилися аматорськими методами. Розроблений пілотний зразок програмного комплексу довів, що він є максимально адаптованим для користування, оновлення та поповнення баз даних, а також надає можливість зменшення витрат як на комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, так і на його супроводження. Його створено як універсальний інструмент, у тому числі для маркетингу і реклами, стимулювання до підвищення якості послуг зеленого туризму. Ключові слова: сільський зелений туризм, критерії оцінки діяльності, програмний комплекс, рейтингова система, хмарні технології.

Мета. Мета дослідження – обґрунтування перспектив теоретико-методологічного й прикладного забезпечення підприємницького потенціалу сільських територій з урахуванням сучасних тенденцій розвитку соціо-економіко-територіальних систем. Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження є абстрактно-логічний метод, прийоми аналізу та синтезу, за допомогою яких здійснено теоретичні узагальнення концепцій підприємницького потенціалу територій, класифікацію періодів їхнього розвитку й трансформацій. Результати. Необхідність дослідження проблем підприємницького потенціалу сільських територій зумовлена браком досвіду та знань у керівників різних організацій, голів особистих селянських господарств щодо його формування й відтворення, здійснення бізнес-комунікацій, недостатнім методичним і прикладним забезпечення його адаптації до наявних умов територіального розвитку. У статті проаналізовано змістовне наповнення економічної категорії «підприємницький потенціал сільських територій», виявлено передумови формування теоретичного базису підприємницького потенціалу сільських територій, виділено етапи його еволюції та накреслено перспективи його теоретико-методологічного та прикладного забезпечення. Оригінальність / наукова новизна. Оригінальність дослідження зумовлюється класифікацією еволюції поняття підприємницького потенціалу сільських територій із виділенням шістьох етапів, у яких мають прояв причинно-наслідкові зв’язки економічного розвитку територій з підприємницькою активністю, орієнтованою на економічне зростання соціо-економіко-територіальних систем. Практична цінність / значущість. Значущість дослідження зумовлена перспективами теоретико-методологічного та прикладного забезпечення підприємницького потенціалу сільських територій зокрема, розглядом його інтеграційних (сукупних) ознак, ресурсного складника, середовища його відтворення, ефективного використання інституційного, управлінського, ендогенного потенціалів.

No abstract