No abstract

The use of automatic information systems for risk analysis from other countries in Ukraine is extremely difficult due to the lack of databases on factors affecting risk, not only at the regional but also at the state level. Therefore, it became necessary to create an economicmathematical model for information processing, including incomplete data, on factors affecting risks for use in the agricultural sector of Ukraine. Such a model was formalized, created and tested. The developed economic-mathematical model of the risk analysis system presupposes the necessity of preliminary statement of the task by an expert in the field of agriculture and further automatic work of the software complex adapted to the conditions of use by specialists in economic and mathematical modeling. Because of there are mostly no databases in Ukraine on factors affecting risks, it is needful to evaluate and use incomplete data or data for limited time intervals. One of the components of the algorithm is the method of simulation. The automatic information system for risk analysis generates so-called pseudo-random sequences and gradually verifies the reliability of their description of each of the risks named by the expert, specific to this particular task for the farms. Such a method has already been tested on tasks whose solution was faced with a lack of statistical information, and the impossibility of using analytical methods. Reducing the execution time of the task is facilitated by the formation of a library of working arrays, which accumulates during the operation of an automatic risk analysis system. Reducing the time of the task is facilitated by the formation of library tool working arrays, which accumulates during the operation of the automatic risk analysis system. To simplify the processing of incoming information and work out calculations, it is suggested to use a parametric model. This method was borrowed from the experience of using gert-networks. To test the effectiveness of the developed algorithm, a risk calculation has been made for farms that grow cereals, legumes and sunflowers. The results of the calculation showed reliable values of risk factors. It was determined which of the risks is more significant for the producers of these agricultural products.

The article considers the organization of self-government in higher education. This means voluntary and independent public activities of students to perform the functions of management of higher education, which is determined by its administration. Along with the main tasks of student self-government bodies to ensure and protect the rights and interests of students, it must ensure the performance of duties, influence the discipline and effectiveness of education. Democratic principles of election to these bodies, their effective functioning, and the provision of guarantees are a prerequisite for integration into the Bologna Agreement. The main problems in this are the need to improve the legal framework of the educational process, low financial resources, lack of democratic political culture, the mechanism of interaction with the administration and the passivity of students. Research on the issue shows a lack of awareness of the performance of student government and a low level of trust and authority of its leaders. Instead, the experience of European universities shows in favor of these bodies in solving university-wide cases. Strong material base and financial and legal independence from the administration of the educational institution allow to independently distribute part of the funds for financing grants from student societies and associations at the university. The influence of teachers on the process of formation of future specialists in terms of application of practical experience and modern management technologies is important. Thus there is a formation of the developed personality, stimulation of activity of the future citizen, education of the tolerant interlocutor. The conclusion is made about the importance of student self-government bodies whose activities are aimed at improving the educational process, organizing cooperation with students of higher education institutions and youth organizations, cooperation with managers and executors of projects of various levels, using the practical experience of teachers on the principles of collegiality in order to improve the quality of education.

No abstract

Мета. Мета дослідження – зважаючи на функціональне навантаження системи контролінгу, моніторингу та діагностики, визначити методичний підхід до контролю результативності в процесі моніторингу виробничих параметрів функціонування аграрних підприємств і діагностики проблемних аспектів забезпечення фінансово-економічного результату з метою обґрунтування управлінських рішень при плануванні перспективних виробничих програм. Методологія / методика / підхід. Дослідження проводили на основі використання загальнонаукових методів (при дослідженні теоретичного підґрунтя функцій контролінгу, моніторингу та діагностики управлінської діяльності в забезпеченні ефективності прийняття управлінських рішень при плануванні структури посівних площ), абстрактно-логічного (для узагальнення особливостей впливу ступеня використання інтенсивних культур на результативність зернового напряму аграрних підприємств), економіко-математичного (для ідентифікації оптимальної стратегії дії в умовах інформаційної невизначеності менеджменту аграрних підприємств, пов’язаною із наявністю слабоструктурованих проблем), статистичних методів (теорії статистичних рішень для моделювання механізму взаємовпливу сільськогосподарських культур у заданих умовах забезпечення природними ресурсами) та конструктивного (для визначення способу обґрунтування оптимальних потоків ресурсів і результатів діяльності з метою максимізації прибутковості діяльності за умови сталості ресурсної основи). Методологічним підґрунтям в опрацюванні матеріалу виступив діалектичний метод пізнання суспільно-економічних явищ. Результати. У ході проведення наукового дослідження проаналізовано умови формування обґрунтованої системи землеробства суб’єктами господарювання та діагностовано передумови вироблення вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Установлено, що в умовах Луганської області критичне підвищення частки соняшника в посівах є реактивною поведінкою управлінської практики менеджменту. Обґрунтовано за даними діагностичного аналізу відповідну залежність управлінських рішень щодо планування структури посівних площ від сприйняття сприятливості умов господарювання. Визначено основні параметри статистичного моделювання для реалізації діагностичних функцій з ідентифікації вірогідних управлінських дій у забезпеченні сталої прибутковості підприємств. Оригінальність / наукова новизна. Наукова новизна представленого дослідження полягає в удосконаленні методичного підходу до реалізації функцій контролінгу, моніторингу та діагностики в процесі обґрунтування перспективної виробничої програми аграрного підприємства в зазначених умовах господарювання, який, на відміну від наявних, ґрунтується на використанні методології теорії ігор і дозволяє виявляти певні закономірності підтримки високої фінансово-економічної результативності в дослідженні інформації (параметрів) про технологічну дисципліну, що не має чіткого математичного (регресійного) зв’язку. Практична цінність / значущість. У ролі перспективного завдання розвитку системи контролінгу, моніторингу та діагностики визначено формування механізмів програмування розвитку зернового господарства, як головного напряму спеціалізації в степових умовах господарювання Луганської області, на принципах галузевої конкурентоспроможності, що дозволить частково виключити реактивність системи менеджменту аграрних підприємств.