Aim. The paper’s aim is to present some current specific online studying instructional measures at the International Relations Department of the National University of Ostroh Academy in Ukraine.Methods. The study is devoted to the observation of some theoretical and methodological aspects of the peculiarities of online studying measures at the International Relations Department. The theoretical and comparative methods of analysing the peculiarities of online studying have been taken into account. In order to summarise the currentonline studying experiences at the International Relations Department, some specific instructional measures for both students and teachers are presented, for example: how to handle the lack of interaction, master self-learning, promote self-regulation strategies and become more strategic thinkers.. The necessity of studying the above-mentionedaspects has been caused by their impact on students’ learning activity, especially in the times of COVID-19 pandemic.Results and conclusions. The focal point of this research is to provide an insight into the background of online studying peculiarities through the prism of Ukrainian teachers and students. The analysis is focused on online studying of foreign languages, as well as the possible online teaching methods of professional disciplines (History of International Relations; Foreign Policy of the Countries of Asia, Africa, and Latin America; International Conflicts; Current Problems of International Relations in the Middle East) at the International Relations Department. What is more, the authors outline how to help students deal with the lack of interaction, master self-learning, promote self-regulation strategies and become more strategic thinkers. The authors also highlight possible challenges for the faculty and suggest ways to overcome those difficulties. Moreover, some major prerequisites of students’ self-regulatory online learning are described. Contribution. The results of the study are instrumental in mastering the peculiarities of online studying through the prism of learning at the International Relations Department of the National University of Ostroh Academy (Ukraine). The findings of this study may be considered important and contribute to future research.

The article examines the Eastern Partnership (EaP) as the initiative of the European Union (EU) through the prism of the constructivist concepts of soft power, normative power and transformative power. The research focuses on the assessment of the EU’s transformative strength in Eastern Europe and the South Caucasus, based on the analysis of declared EU policy goals and instruments and the real results of political reforms in partner countries. The results of the study show that the EaP has little transformative impact and needs further revision. The analysis of empirical indicators in the field of political transformation of the EaP countries shows that since its inception, as well as after the signing of Association Agreements with three countries and the renewal of the European Neighborhood Policy in 2015, no radical changes have been made, and the EU’s influence on the course of reforms has been insignificant. Institutional and geopolitical constraints and challenges that complicate the EU’s ability to influence its eastern neighbours are addressed. The article analyses prospects for strengthening the effectiveness of the EaP in the context of its latest update after 2020.

Since 2008, a negative image of China has prevailed in Europe, leading to the country’s image crisis in the region. The state has implemented several policies to improve such a perception. This paper aims to examine the major tools of China’s attempts at influence in Europe, targeting the media and public opinion. Applying the concept of soft power and public diplomacy, we analyse the tools China uses to modify and shape public opinion about itself in Europe. The research framework comprises secondary resources on China’s foreign policy, soft power, public diplomacy and media strategy in Europe. We distinguish four primary influence tools: China buys European media outlets to prevent negative information about itself; it pays for inserts in leading European newspapers; it signs cooperation agreements with media organisations and holds media forums; and it limits access to its market to affect media, film and academic content.

У статті проаналізовано нові тенденції в зовнішній політиці США після приходу в Білий дім Дональда Трампа, а також їх вплив на розвиток сучасної системи міжнародних відносин. Співпраця України зі США є ключовим пріоритетом у реалізації національних інтересів нашої держави, тому розуміння нинішніх підходів США до міжнародних відносин є принципово важливим із погляду продовження плідної співпраці з ними. На основі аналізу Стратегії національної безпеки США 2017 р. та інших документів автори доводять, що зовнішня політика США набуває рис ізоляціонізму та унілатералізму. Контент-аналіз публікацій на офіційному сайті адміністрації Дональда Трампа демонструє пріоритетні регіони з погляду Білого  дому: Східна Азія, країни-члени НАТО, Близький Схід, Латинська Америка й зростання уваги до питань Арктики. Проаналізовано тенденції розвитку відносин США з Китаєм, Росією, Північною Кореєю, Іраном. Розглянуто ймовірні сценарії подальшої поведінки США на міжнародній арені, які потрібно враховувати офіційному Києву в контексті розбудови українсько-американських відносин. Стверджується, що головне завдання на сьогодні для Києва – зберегти й розширити двопартійну підтримку України в Конгресі США. Серед іншого слід активно розширювати взаємовигідне співробітництво зі США та їхніми країнами-партерами в енергетичній сфері, де увагу Вашингтона сконцентровано на питаннях енергетичної безпеки Європи взагалі й Східної, зокрема. На тлі останніх резонансних подій в українсько-американських відносинах нагальним є створення модерного національного центру з питань американістики, адже допущені прорахунки є наслідком недостатнього розуміння багатьох важливих питань.