Studying the significance of the immune response to damage and adipokine levels is urgent regarding the development of both chronic pancreatitis and type 2 diabetes mellitus. Our objective was to study the indices of tumor necrosis factor-α (TNF-α), C-reactive protein (CRP), adiponectin, leptin, and resistin as links for triggering the mechanisms of development and progression of the low-grade chronic systemic inflammatory response in chronic pancreatitis (CP) patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM). The study groups consisted of 87 patients: 47 patients with isolated CP (group I), 40 with CP combined with T2DM (group II), and 41 practically healthy persons. It has been established that in patients with isolated CP, the TNF-α concentration showed a reliable 1.57-fold (p <0.05) increase compared to practically healthy persons (PHP) and a 1.32-fold increase in patients who also had T2DM (p<0.05). CP patients with type 2 diabetes mellitus had the highest CRP indices (5.5-fold, p <0.05. TNF-α and C-reactive protein indices were higher in patients with chronic pancreatitis and T2DM than those with isolated chronic pancreatitis, characterizing the persistence of chronic systemic inflammation in case of the combined clinical course of these diseases.

No abstract

РЕЗЮМЕ. Алергію раніше вважали станом, що супроводжує хронічний панкреатит, але не має загальних механізмів розвитку. Згодом було з’ясовано, що такий механізм полягає у порушенні цитокінової ланки імунного захисту та мікроциркуляції. Було показано, що довготривале порушення кровообігу може зменшувати секрецію ферментів підшлункової залози, а порушення процесів травлення, у свою чергу, підтримує поступлення алергенів у організм, тим самим вказуючи на існування певного зв’язку між алергічними процесами та патогенезом хронічного панкреатиту. Проникнення алергенів може відбуватися інгаляційним, парентеральним шляхами або через шлунково-кишковий тракт. Одним із суттєвих факторів є реактивні дискінетичні та ферментативні порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів. Підкреслюється, що алергічний синдром при ХП реєструється у 30 % випадків проявами харчової, медикаментозної алергії (кропив’янкою, екземою, алергічними синуситами). Найчастіше ХП проявляється «еозинофільним» панкреатитом зі збільшенням еозинофілів до 30–40 %. Є симптоми, на які повинен звертати увагу лікар і пояснювати їх значення для пацієнтів. Увагу слід акцентувати на тому, що будь-які червоні плями на шкірі, свербіж після споживання певного продукту, є алергічною реакцією. Зниження артеріального тиску і тахікардію при цьому слід розцінювати як прояви алергічної реакції. Свербіж у носоротоглотці та сухий кашель, бронхоспазм є прогностично негативними ознаками алергічної реакції. Пацієнтам із ХП (особливо із зовнішньосекреторною недостатністю) слід проводити діагностику стану клітинного та гуморального імунітету, визначення продуктів, які можуть викликати харчову алергію, та обов’язково – консультації з дерматологами й алергологами з метою вирішення питання тактики та стратегії терапії.

A bibliographical review deals with modern concepts of the pathogenesis of chronic pancreatitis combined with the metabolic syndrome whose knowledge and generalization is an indispensable component for etiopathogenetic treatment of this particular pathology.

No abstract