El objetivo del artículo fue estudiar las peculiaridades de la arquitectura del texto dialectal en inglés y ucraniano, a fin de comparar sus peculiaridades para una buena comprensión de un idioma extranjero. Como método se utilize el análisis comparative, método de correlación y análisis de contexto; asi como la distribución cuantitativa de variantes de las variables. Las formas del verbo to be en tiempo futuro en inglés y ucraniano se consideran marcadores de tiempos verbales para el estudio paramétrico. Es obvio que el tiempo futuro en ucraniano debe considerarse primario en términos de origen. Para los verbos activos, el número de ejemplos fuera de las combinaciones con el pronombre personal es relativamente pequeño, entonces para las formas verbales completas será el número de tales ejemplos es mucho más significativo.  En conclusion, el tema de las diferencias dialectales entre lenguas, comportamientos, tradiciones y mentalidad cobra cada vez más relevancia en el mundo actual, que busca resistir la globalización. La investigación futura debería abordar los aspectos fonéticos y léxicos del habla dialectal, pues la cobertura integral de las características fonéticas y léxicas de los dialectos del idioma permitirá a los futuros especialistas adquirir competencias comunicativas.

No abstract

Сучасному станові розвитку українського соціуму властиві різноманітні зіткнення суспільних шарів: матеріальних, духовних, виробничих, міжособистісних відносин. Тому важливу роль в архітектоніці професійної компетентності майбутнього соціального працівника відіграє конфліктологічна компетентність, яка вимагає не лише ґрунтовних конфліктологічних знань, а й навичок конструктивного вирішення професійних конфліктологічних ситуацій, попередження розгортання конфліктів, їхньої вчасної діагностики. Актуальним розвиток конфліктологічної компетентності в сучасних реаліях воєнних подій пояснюємо високою конфліктогенністю соціальної сфери. Адже об’єктивні протиріччя в процесі професійної діяльності, здобуваючи майбутній фах надають конфліктам шлейф неминучості, а конфліктологічну компетентність ‒ надважливою складовою професіоналізму соціального працівника. Саме тому пріоритетною вважаємо цілеспрямовану організацію роботи з формування конфліктологічної компетентності під час підготовки здобувача освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» закладу вищої освіти до професійної діяльності на соціальній ниві. Конфліктологічна компетентність тлумачимо як важливий рівень обізнаності фахівця соціальної сфери про діапазон правильних стратегій сторін конфлікту та вміння конструктивно діяти в ситуаціях конфлікту. Представлено аналіз підходів формування конфліктологічної компетентності особистості, маємо наголосити, що відповідно до підходів її потрактовують як підсистему професіоналізму, у віковому аспекті, у системі професійної компетентності студентів. Нами унаочнено структуру конфліктологічної компетенції, з детальними коментарями щодо кожного з її елементів. Подано модель формування окресленого явища у майбутніх соціальних працівників, яка передбачає мету, завдання, умови та основні напрями. Маємо наголосити, що умовами формування конструктивної конфліктності здобувачів освіти під час навчання є такі: розвиток інтелектуальної активності, формування критичного мислення, орієнтація на суб’єктність, діалогізація навчального процесу, міжпредметні зв’язки.

У статті розглянуто особливості функціювання окличних речень у романі Наталки Доляк «Шикарне життя у Вупперталі». Встановлено, що основними репрезентантами окличних речень є найпоширенішими ти, які є окличними реченнями за виконуваними функціями Водночас найпоширенішою функцією, яку виконують окличні речення в ідіостилі письменниці є питально-окличні речення. Маємо наголосити, що будь-яке висловлювання зумовлене певними комунікативними інтенціями мовця вплинути на співрозмовника, тобто має прагматичну настанову, у якій варіюються сила та інтенсивність, кількість і якість впливових засобів мови. Метою дослідження є встановлення особливостей реалізації функційно-семантичних особливостей конотації окличних речень у романі Наталки Доляк «Шикарне життя у Вупперталі». Хочемо наголосити, щоб посилити ефект впливу на мовця -зміну його емоційного стану, мовець вдається до інтенсифікації висловлювання. У процесі теоретичного осмислення вказаних феноменів стало очевидним, що вираження емоції здійснюється завдяки емотивній функції окличних речень. Адже окличне речення репрезентує емоційне ставлення мовця до позначеного. Проте це не є їхньою єдиною характеристикою тому, що прагматичні компоненти вказують також на настанови та суб'єкта мовлення. Прагматика окличного речення охоплює експресивність, емотивність та оцінність. Важливого значення набувають деякі комунікативно-прагматичні стратегії окличних речень. Наталка Доляк за допомогою їх створює необхідну емоційну установок у свідомості читача, до них зараховуємо співставлення себе з героєм роману, пошук подібного емоційного досвіду у своєму житті, олюднення вигаданих героїв і співпереживання їм. Деякі стратегії спонукають читача до більш емоційного сприйняття інформації та впливають на емоційно-вольовий бік його психіки. Окличні речення пов'язані з попередніми думками автора і спрямовані на очевидну констатацію стверджувального чи заперечувального факту. Речення цього типу характерні тим, що прагнуть привернути увагу слухача/читача, що дозволяє повніше інтерпретувати емоційну мовленнєву поведінку героїв твору.

Formation and provision of high-quality inclusion in institutions of higher education is an important condition for the sustainable development of our country. After all, the activation of awareness of the essence of an individual in society, its significance, self-realization, and social benefit are so important for persons with special educational needs. It is at the stage of the formation of a person that the satisfaction of his/her educational needs is the basis that will determine the entire future life of the individual. Barrier-free access to education as well as the acquisition of a profession today are very important for the formation of an inclusive educational space of higher education. Important conditions for ensuring equal rights of students to quality higher education are defined as the primary ones; they are the following: architectural, informational and social accessibility of the educational environment, creation of a material and technical base adapted to the needs of students, availability of qualified scientific and pedagogical personnel prepared to work in an inclusive environment. The main task of inclusion is that students do not feel special, so that they participate in educational, vocational and other processes together with other students. The most important task is to provide an opportunity to reach one's success in accordance with abilities, needs and interests. Acquiring higher education by persons with special needs or disabilities should take into account and anticipate requests that will contribute to the knowledge and skills to obtain a profession and be a competitive specialist for market jobs. We have proposed the following steps for implementing the mission of inclusive education in the architecture of the educational process in higher education institutions: training teachers, creating a network of inclusive clubs and groups, creating a barrier-free environment in an educational institution, designing a tutoring network, conducting courses in intercultural communication and communication ethics, using multimedia technologies and cloud corporate technologies of the university, promoting the creation of a comfortable environment, supporting research and programs, developing an inclusive network in higher education institutions, supporting student initiatives (involvement in cultural events, initiatives in the higher education institution), ensuring a greater level of representation of various management groups and administration, expansion of the range of programs for student support, implementation of acquiring knowledge in various projects, grants, startups