This paper focuses on central banks' verbal interventions and takes a closer look at their impact on the exchange rate. As the main research methods, we chose statistical and sentiment analysis. The meaning of central banks' verbal interventions is examined by clarifying the importance of transparency for monetary policy. In order to understand the extent of the research, we present a review of the most outstanding examples of central banks' communication policies. The article assesses the transparency of the monetary policy of the National Bank of Ukraine (NBU) and generalizes foreign exchange-related indicators. The problem of expectations referred to the central monetary body, which influences communication policy, is also under consideration. We substantiate the interrelationship between the exchange rate and monetary policy trust indicators. The current research reviews regular and occasional groups of NBU's verbal interventions and outlines that business entities are focused on the exchange rate as the main factor of consumer goods' prices. We analyse the tendencies and effects of NBU's announcements on the exchange rate and as a result, reflect communication strategy priorities for Ukrainian central bank.

Paper dwells upon approaches to understanding the concept and role of financial inclusion. It is established that financial inclusion is one of the factors for economic development; the study of the role of financial inclusion among the factors for socio-economic development is substantiated. The evolution of the term “inclusion” has been traced from the area of social processes analysis at the social groups’ level, including various social relations, to the macroeconomic level. It has been revealed that a consistent definition of “financial inclusion” by key standards-setting institutions has been extended by financial market experts: interpretations of the term “financial inclusion” include its definition as “process”, “stage” (of development) or “state” (of development). Authors define the concept of financial inclusion as a process of interaction between financial market entities and financial services’ consumers, which, by providing equal access to financial services, offers a level of participation of financial services’ consumers in the financial relations, which contributes to the sustainability of financial institutions and increase of social welfare. There is an alternative view of the financial inclusion definition through its opposite concept of financial exclusion, which is either voluntary or forced, and is determined by four groups of reasons. It has been found that the most crucial is the need to reduce the fourth group of reasons, which are subject to compulsory exclusion, since this category of users is excluded from the financial system because of regulatory deficiencies or market barriers. Authors analyses consensus offered in the scientific literature regarding the three main aspects of financial inclusion: coverage, use and quality of financial services. Positive factors and risks of financial inclusion development, as well as negative aspects of financial exclusion are highlighted.

УДК 339.5 К. В. А Н У Ф Р І Є В А, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу грошово кредитних відносин ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України",

Висвітлено роль транспарентності центрального банку як передумови підвищення довіри економічних агентів до його політики. З'ясовано сутність вербальних інтервенцій як інструменту досягнення визначених цілей грошово-кредитної політики регулятора в умовах "нової нормальності" та узагальнено їх класифікацію. Проаналізовано роль і ефективність застосування вербальних інтервенцій та їх вплив на досягнення бажаних орієнтирів на фінансових ринках, зокрема щодо валютного курсу. Досліджено загальні підходи до комунікаційної політики центральних органів монетарної влади розвинених країн: Європейського центрального банку (ЄЦБ), Федеральної резервної системи США (ФРС США), Банку Англії. Доведено, що застосування "нетрадиційного" інструментарію грошово-кредитної політики посилило роль вербальних інтервенцій центробанків. Встановлено, що на початку 2000-х років комунікації ЄЦБ та Банку Англії були малоефективними, а після фінансової кризи 2008 р. збільшилась інтенсивність застосування вербальних інтервенцій щодо фіскальної політики та програм кількісного пом'якшення. З'ясовано, що ФРС США у своїй комунікаційній політиці почергово змінює пріоритети між таргетуванням інфляції та стимулюванням економічної активності. Показано, що вербальні інтервенції центральних банків розвинених країн рідко стосуються зовнішньоекономічної діяльності та коливань валютного курсу. Акцентовано увагу на недостатній транспарентності грошово-кредитної політики Національного банку України (НБУ). Виокремлено тенденції у вітчизняній комунікаційній політиці та виявлено основні канали вербальних інтервенцій НБУ. Проілюстровано стан дотримання НБУ принципів МВФ щодо транспарентності грошово-кредитної та фінансової політик. За результатами дослідження показників довіри до грошово-кредитної політики НБУ, які корелюють з основним з індикаторів у фокусі очікувань учасників ринку-валютним курсом, аргументовано невпевненість економічних агентів щодо перспектив політики банківського регулятора. Запропоновано заходи підтримки довіри, впровадження яких посилить вплив вербальних інтервенцій НБУ і забезпечить передбачуваність поведінки економічних агентів. Обґрунтовано окремі рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної політики НБУ.

Розкрито поточний стан та динаміку валютного ринку України. Висвітлено основні тренди діяльності банків як ключових гравців на валютному ринку України. Проаналізовано політику регулятора (НБУ) в частині нарощення золотовалютних резервів. Акцентовано на відсутності підстав для широкої лібералізації валютного ринку. К л ю ч о в і с л о в а : валютний ринок, валютний курс, золотовалютні резерви, валютні інтервенції, заходи регулювання, лібералізація, адміністративне регулювання, "нова нормальність", деріскінг, кореспондентські відносини ринку.