No abstract

The aim: Developing integration training (educational) programs for medical and legal students, interns, masters, doctors Material and methods: When performing the work, on a set of search and analytical methods: analytical, bibliographic, systemic, informational, statistical; interdisciplinary interactive teaching methods for students of Sumy State University. Results: The results of the integrated training course are the formation of a new style of interdisciplinary relations between participants of the educational process and practical medicine and jurisprudence; new educational environment; classes with multi – and transdisciplinary experts-consultants; development of personal attitudes, future professional contacts, and practical skills. Conclusions: The introduction of new teaching methods using an interdisciplinary integrated approach increases the level of education quality (35.8% higher than the initial result) and conduct applied research in the field of public health, jurisprudence.

The objective of the article is a review of the state anti-corruption institutions' effectiveness in Ukraine. An important part of anti-corruption reform in Ukraine has been the complete transformation of anti-corruption institutions. That is why the authors try to use the most optimal methodology that would be able to ensure the comprehensiveness and completeness of the study: phenomenological; the descriptive; the hypothetic-deductive; the statistical; and the method of case law analysis. It is proposed to analyze the anti-corruption powers of general competence authorities in the sphere of anti-corruption. The authors analyzed the powers of specialized anti-corruption authorities' functioning: the National Agency on Corruption Prevention; the National Anti-Corruption Bureau; the National Agency for finding, tracing, and management of assets derived from corruption and other crimes; the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office and the High Anti-Corruption Court. The conclusion is drawn that, realizing the need of the anti-corruption task, the state has developed an extensive and relatively closed system of specialized anti-corruption authorities. Almost all bodies of state power and local self-government have acquired certain anti-corruption competencies. The authors made conclusion that such dispersion of powers, and in some cases their duplication, does not simplify, but rather complicates the effectiveness of combating corruption.

No abstract

В умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним i повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій у цілому та ок-ремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і за кордоном були предметом наукового інтересу багатьох учених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Зроблено висновок, що обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу в структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як у межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій у цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.