One of the important tasks of the modern system of psychology in higher educational institutions is not only the development of student’s professional potential but also the comprehensive development of their personality. The purpose of the article is to systematize the process of increasing the creativity of psychology students with the help of mechanisms and elements of the functional model of IDEF0. The novelty of this study lies in the fact that in the field of education, in particular, increasing such a subjective indicator as creative abilities, there has not yet been a methodology that allows forming an understandable and simple, but at the same time flexible system of actions. The reason for choosing this model was that it is the most visual and easy to understand for representatives of higher educational institutions. Also, this model is universal in terms of adding separate sublevels and subtasks, if for a particular educational institution it turns out to be incomplete or insufficiently detailed. Thus, it is the IDEF0 model that can reveal to the greatest extent such a subjective process as an increase in creativity among psychology students. The steps for increasing the creativity of psychology students are presented, which are the result of scrupulous analysis and many years of research by the authors in this area. The scientific contribution of this article can be considered the formation of a mechanism for increasing the creativity of psychology students, not in the context of creating a clear methodology, but in the context of forming a universal algorithm with poly-levels for detailing the goal.

In conditions of post-pandemic reality, the creation of optimal psychological and pedagogical conditions for the formation of future specialists, raising the level of their professional training, socialization and adaptation to work in the work collective requires appropriate psychological support, the development of cognitive and psychological support technologies for the constructive implementation of practical social psychological assistance in the pedagogical process, as well as the use of modern cognitive-psychological approaches by teachers, the development of psychological recommendations on the style of pedagogical impact and the like.The article highlights the important socio-psychological conditions for preparing a future teacher for socio-pedagogical activity in the context of post-pandemic realities. The necessity of using cognitive psychology technologies in the process of forming professionally speaking competencies of future psychologists and their speech culture in the process of professional speech training is substantiated. The technologies and conditions for the organization of the pedagogical process for the preparation of future practical psychologists who have undergone changes as a result of recent events related to the implementation of the educational process in a remote mode are described. The structure of the seminar on the basics of speech competence of a psychologist is presented as a result of using a dialogical approach in the system of professional training at a university.In our opinion, the materials in this article will be of interest to educators, practical psychologists, and social educators of the vocational education system, since they will help not only better understand the psychological characteristics of the professional and personal development of future specialists, but also constructively solve the urgent problems of their professional training.

Стаття присвячена проблемі вивчення впливу освітнього процесу на психоемоцій нийстан студентів закладів вищої̈педагогічної̈освіти, зокрема під час навчання та залікової̈ й екзаменацій ної̈ сесії̈. Встановлено, що в період екзаменацій ної̈ сесії̈ кількісні та якісні показники розумової̈ працездатності достовірно знижуються, як порівняти з міжсесій ним періодом. З’ясовано, що психофізіологічні характеристики особистості і фізіологічні особливості організму впливають на ефективність процесу навчальної̈ діяльності у вищому навчальному закладі. Студентам із високим рівнем особистісної̈ тривожності був притаманний вищий рівень реактивної̈ тривожності й ней ротизму, най гірші показники САН і самооцінки емоцій них станів у порівнянні зі студентами із середнім і низьким рівнями особистісної̈ тривожності. Водночас ці показники різко збільшуються в період екзаменацій ної̈ сесії̈. Для дослідження особливостейі функціонального стану організму студентів у процесі навчання використовували комплекс методів. Так, для діагностики основних показників вищої̈нервової̈діяльності студентів застосовували метод дозування робіт у часі, послуговуючись «коректурною пробою» таблиці В.Я.Анфімова; для оцінки психоемоцій ного статусу й діагностики рівня тривожності в студентів використано такі методики: тест Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна, тестовий опитувальник Дж. Тейлора, опитувальник самооцінки емоційних станів А. Уесмана і Д. Рікса, особистісний опитувальник Г. Айзенка, колірний тест М. Люшера й тестовий опитувальник САН. У роботі вперше на базі педагогічного закладу вищої освіти, проводилися дослідження щодо стану вищої нервової діяльності, серцево-судинної та дихальної систем студентів, їхнього психоемоційного стану на етапі навчання та в заліково-екзаменаційний період. Розроблено рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження під час організації навчального процесу, залікової та екзаменаційної сесії в закладах вищої освіти. Зокрема, під час планування навчально-екзаменаційних навантажень студентів із різним рівнем тривожності доцільно з’ясовувати адаптаційні можливості їхнього організму, що дасть змогу ефективніше будувати навчальний і екзаменаційний процеси, знизити ризик розвитку в них дезадаптаційних розладів.

The article examines the program principles and subject content of natural science training of future psychologists in Central Europe (Poland, Hungary and the Czech Republic). The choice of these countries for the study is due to the fact that despite short period of membership in the European Union, the countries achieved a significant progress in developing national education systems. The purpose of the article is to identify the main trends in natural science training of future psychologists and their correlation with the latest ideas of neurobiology, which is gradually becoming complementary to psychological, pedagogical and other humanities. Using methods of analysis (content analysis of educational programs; analysis of educational content for accordance with the latest advances in neurobiology), comparative method, statistical methods and extrapolation method, it was found that natural science training in universities in Poland, Hungary and the Czech Republic partially corresponds to practical application of neurobiology in the professional practice of psychologists. We present specific aspects of qualitative differences in the conclusions. We also calculated that the quantitative ratio of major subjects differs: the volume of credits for natural science training of future psychologists in the curricula of the analysed higher education institutions in Poland is about 6%, in the Czech Republic - 9-10%, and in Hungary - 11-12%. The international significance of the article lies in identification of positive practical and formal approaches to neurobiological training, which requires organizational and methodological reforms of psychological education in Eastern Europe.

No abstract