One of the important tasks of the modern system of psychology in higher educational institutions is not only the development of student’s professional potential but also the comprehensive development of their personality. The purpose of the article is to systematize the process of increasing the creativity of psychology students with the help of mechanisms and elements of the functional model of IDEF0. The novelty of this study lies in the fact that in the field of education, in particular, increasing such a subjective indicator as creative abilities, there has not yet been a methodology that allows forming an understandable and simple, but at the same time flexible system of actions. The reason for choosing this model was that it is the most visual and easy to understand for representatives of higher educational institutions. Also, this model is universal in terms of adding separate sublevels and subtasks, if for a particular educational institution it turns out to be incomplete or insufficiently detailed. Thus, it is the IDEF0 model that can reveal to the greatest extent such a subjective process as an increase in creativity among psychology students. The steps for increasing the creativity of psychology students are presented, which are the result of scrupulous analysis and many years of research by the authors in this area. The scientific contribution of this article can be considered the formation of a mechanism for increasing the creativity of psychology students, not in the context of creating a clear methodology, but in the context of forming a universal algorithm with poly-levels for detailing the goal.

The authors state the transition of the modern materialistic worldview paradigm to the idealistic paradigm. The transition to a new view of the nature of reality essentially turns modern education to the defining meanings of Plato's Paideia. The authors reinterpret greek paideia taking into account the current knowledge in science and philosophy. The methods used by the authors have complex crossdisciplinary character. They combine the following basic strategies: the history of ideas, analytics, comparativistics, and phenomenology. The authors conclude that the role of the teacher is changing in the Mental Universe Model or the "Evolving Matter," which forms the basis of an idealistic paradigm. The teacher turns into an important actor of a student's brain neuroprogramming, who is directly responsible for the quality of his work. The authors proposed three basic higher-level cognitive strategies by means of which the teacher embodies the reinterpreted and modernized achievements of the greek paideia. The interrelationship between a teacher and a student gains harmony and provides a joint ascent to the image of a higher idea or to universal consciousness if: 1) a teacher does not provide knowledge, but sets tasks and solves them with a student. 2) the full value of a student's selfrealization depends directly on the usefulness of a teacher's self-realization. 3) choosing a teacher, a student chooses his way of life.

Стаття присвячена проблемі вивчення впливу освітнього процесу на психоемоцій нийстан студентів закладів вищої̈педагогічної̈освіти, зокрема під час навчання та залікової̈ й екзаменацій ної̈ сесії̈. Встановлено, що в період екзаменацій ної̈ сесії̈ кількісні та якісні показники розумової̈ працездатності достовірно знижуються, як порівняти з міжсесій ним періодом. З’ясовано, що психофізіологічні характеристики особистості і фізіологічні особливості організму впливають на ефективність процесу навчальної̈ діяльності у вищому навчальному закладі. Студентам із високим рівнем особистісної̈ тривожності був притаманний вищий рівень реактивної̈ тривожності й ней ротизму, най гірші показники САН і самооцінки емоцій них станів у порівнянні зі студентами із середнім і низьким рівнями особистісної̈ тривожності. Водночас ці показники різко збільшуються в період екзаменацій ної̈ сесії̈. Для дослідження особливостейі функціонального стану організму студентів у процесі навчання використовували комплекс методів. Так, для діагностики основних показників вищої̈нервової̈діяльності студентів застосовували метод дозування робіт у часі, послуговуючись «коректурною пробою» таблиці В.Я.Анфімова; для оцінки психоемоцій ного статусу й діагностики рівня тривожності в студентів використано такі методики: тест Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна, тестовий опитувальник Дж. Тейлора, опитувальник самооцінки емоційних станів А. Уесмана і Д. Рікса, особистісний опитувальник Г. Айзенка, колірний тест М. Люшера й тестовий опитувальник САН. У роботі вперше на базі педагогічного закладу вищої освіти, проводилися дослідження щодо стану вищої нервової діяльності, серцево-судинної та дихальної систем студентів, їхнього психоемоційного стану на етапі навчання та в заліково-екзаменаційний період. Розроблено рекомендації щодо практичного використання результатів дослідження під час організації навчального процесу, залікової та екзаменаційної сесії в закладах вищої освіти. Зокрема, під час планування навчально-екзаменаційних навантажень студентів із різним рівнем тривожності доцільно з’ясовувати адаптаційні можливості їхнього організму, що дасть змогу ефективніше будувати навчальний і екзаменаційний процеси, знизити ризик розвитку в них дезадаптаційних розладів.

У статті висвітлено досвід та сучасний стан використання дистанційних навчальних курсів з дисциплін природничо-­наукового циклу платформи Moodle на прикладі професійної підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.Мета роботи – описати особливості викладання дисциплін циклу природничо-­наукової підготовки з використанням платформи Moodle.Для окреслення особливостей викладання дисциплін природничо-­наукового циклу із застосуванням дистанційних навчальних курсів платформи Moodle у підготовці студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) застосовано комплекс методів: теоретичні – загальнонаукові (для обґрунтування вихідних теоретичних позицій), спеціальні: структурний метод (для виокремлення й окреслення особливостей дистанційної освіти для студентів вищезгаданої спеціальності) і проблемно-­тематичний метод (для виокремлення реальних та перспективних можливостей використання дистанційних навчальних курсів платформи Moodle), метод узагальнення (для формулювання висновків дослідження); емпіричні методи – контент-­аналіз, опитування та анкетування студентів.Дослідження полягає в представленні практичного досвіду авторів, аналіз можливостей та викликів, сильних і слабких сторін організації викладання дисциплін природничо-­наукового циклу за допомогою дистанційних технологій, у тому числі й платформи Moodle як засобу підготовки майбутніх фахівців спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини). Обґрунтовано рекомендації щодо удосконалення, впровадження та оформлення дистанційних навчальних курсів платформи Moodle в освітній процес фахової підготовки студентів спеціальності 014 Середня освіта (Здоров’я людини) у закладах вищої освіти (на прикладі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова) з наведенням конкретних прикладів.Серед основних переваг використання платформи Moodle для викладання дисциплін природничо-­науково циклу виділяємо вільний доступ до навчання, широту охоплення, зручність, мобільність, індивідуальний підхід. Основними недоліками є проблеми мотивації, ідентифікації та розвитку комунікативних навичок студентів. Вважаємо, що матеріали дослідження стануть у нагоді викладачам ЗВО, які розробляють дистанційні навчальні курси та тести для платформи Moodle, а також студентам, які використовують цю систему в дистанційному чи змішаному освітньому процесі. Хоча дослідження проводилося на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, його результати можуть бути корисними для організації навчальної діяльності у освітніх закладах будь-якого рівня акредитації.

The educational process is a dynamic phenomenon that changes and develops under the influence of various factors of a social, economic, political, regulatory, material, technical and technological nature, which, in our opinion, determines the need for constant updating of its content in accordance with the requirements of the time. The impetus for the transformation of the content of the natural scientific training of future psychologists, taking into account current trends in the present and current state of development of the neurobiological sciences, was the conceptual basis of the study. Let us characterize the modern practice of natural-science training of future psychologists in higher educational institutions of Ukraine and the peculiarities of creating an integrative course "Fundamentals of modern neurobiology" as a factor that will contribute to the transformation of the content of natural-science training of future psychologists, taking into account current trends in the present and current state of development of neurobiological sciences. The study confirms the feasibility and necessity of transforming the content of modern science education of future psychologists, carried out in higher educational institutions, and factors identified by students-psychologists (the relevance of science education, the lack of the results of modern scientific research in the educational material, the lack of the necessary educational and methodical literature, outdated teaching methods, little free time) that prevent them from improving their quality.