The article reveals the system of socio-economic training (SET) of officers in the process of continuing education. The structure of socio-economic competence of border guard officers studying to get Bachelor and Master degrees was determined, including motivational-ideological, informational-content, conative-deontological, personal-reflexive components. Formation of the socio-economic competence was diagnosed according to the following criteria: motivational, cognitive, activity-based, developing. To implement the SET for cadets and students at the academy was created an optimal educational environment built in compliance with specific pedagogical conditions of SET. The substantiation of these pedagogical conditions was carried out on the basis of expert evaluation, and reliability of results of the experts' work was proven by using dispersion factor analysis. The developed system of SET demonstrates its dynamism, integral properties and is characterized by stable, repeated cause-and-effect relationships. A structural-functional model of the process was designed. Generalization of the results made it possible to prepare methodological recommendations for the teaching staff on the development of socio-economic competence of cadets and students. Verification of the reliability of the results of the formation of socio-economic competence of cadets and students of the Bachelor and Master degrees was carried out by calculating and comparing the Fischer F-criterion. It was found that optimal level of socio-economic competence of the border guard officers can be achieved if the SET of cadets and Master degree students in the process of continuous education at the Academy is organized in accordance with proposed structural-functional model and pedagogical conditions.

The article highlights the range of problems concerning the level of physical training of future officers of the Border Guard Service of Ukraine. The purpose of the article was to analyze the peculiarities of physical training of border guard cadets before and after the full-scale invasion. Methods: The methods used in the research were both theoretical and practical. The results of the research were processed due to the comparative analysis. Results: The recorded changes were taken into account in the content of the Draft Military Doctrine of Ukraine and in the developed Instructions for the Physical Training of Border Guard Officers; in the work educational programs devoted to physical training, personnel policy of the law enforcement agency and the quality of the relevant training sessions, improving the level of physical training of future border guard officers. Conclusions: The connection between the quality and the content of physical training of future border guard officers in terms of the effectiveness of defensive as well as dynamics and potential of offensive operations during the war was proved subsequent to the results of the research.

Логістичне забезпечення виступає фундаментом та передумовою перемоги у війні. Ефективність розгортання будь-яких бойових дій є залежною від результативної діяльності військової логістики. За відсутності належного логістичного забезпечення та рівня розвитку інфраструктури неможливе ведення війни. Організація логістичної системи у секторі безпеки та оборони України передбачає застосування широкого спектру економічних ресурсів української держави. Тобто, зазначена система не функціонує автономно. Війну, що розпочала росія, насамперед, спрямували на руйнування цивільної інфраструктури, що має негативний вплив на логічне забезпечення Збройних Сил України, Національної гвардії України та прикордонної служби України. Ураховуючи подане вище, на особливу увагу заслуговує питання реалізації в українському оборонному секторі натівського зразку логістичного забезпечення армії, зокрема якісна підготовка військовослужбовців до ведення військового господарства. Особливостями професійної діяльності офіцерів Державної прикордонної служби України є розподіл функціональних обов’язків, регламентованість, авторитарність в управлінській ланці, неухильне виконання вимог статуту, обмеженість у прийнятті і реалізації певних рішень. Зазначені особливості, а також специфіка військового господарства прикордонного відомства залежать в основі формування в майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до ведення такого господарства. Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства слід визначати як цілісне утворення, що покликане забезпечити високий рівень їх діяльності та охоплює професійні погляди та переконання, спрямованість професійних процесів, уміння оцінити власну діяльність та її наслідки, а також до саморозвитку та самовдосконалення. Зважаючи на це, структуру готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до ведення військового господарства можна розглядати з урахуванням таких компонентів: пізнавального, операційного, мотиваційного, особистісного.

Стаття присвячена проблемам модернізації соціальних фундаментальних структур суспільства України. З-поміж низки проблем українського суспільства виокремлено труднощі реформування освітньої системи Державної прикордонної служби України. Задля розкриття мети статті проаналізовано відповідну наукову педагогічну літературу, як вітчизняного, так і зарубіжного авторства. Більшість наукових джерел належать зарубіжним вченим, оскільки західна наукова сфера вважається основоположною для методу аналізу ризиків. Наголошено на тому, що українські викладачі не володіють методикою викладання навчальних дисциплін, мета яких оволодіння методом аналізу ризиків. В основному змісті представленої статті подано матеріал щодо сутності методу аналізу ризиків, частково – історичних аспектів його виникнення. Проаналізовано значення та особливості застосування методу аналізу ризиків у професійній підготовці фахівців в арміях США, Великобританії, Швейцарії, Німеччини. Автор здійснив спробу розкрити значення методу аналізу ризиків закордоном, з метою розробки педагогічних засад щодо подальшого його активного використання в Україні, у навчальних закладах, як військових, так і  правоохоронних структур. Проведене наукове дослідження є основою для викладання такої навчальної дисципліни, як «Аналіз та оцінка ризиків» для курсантів третього курсу спеціальності «Безпека державного кордону». Автор виокремив ті напрями педагогічних наукових пошуків, що можуть бути актуальними у запропонованій проблемі. Аналіз змісту та генези методу аналізу ризиків дасть змогу представникам науково-педагогічного складу академії прикордонної служби створити відповідні навчальні плани та програми для дисципліни «Аналіз та оцінка ризиків».

У статті розглядається питання рецепції міфологічних образів у творчості Лесі Українки на основі драматичної поеми «Кассандра». Висвітлено формування образу Кассандри в античній літературі, а пізніше давньогрецькими і римськими трагіками. Але у жодному творі Кассандра не є центральним персонажем, цей образ не грає основної ролі в розвитку сюжетної дії. Антична Кассандра покірна долі, пасивна, вона не в силах змінити ні свою долю, ні долю оточуючих. Звернута увагу на своєрідність інтерпретації цього образу у європейському літературному просторі. Акцентується увага на психологічних аспектах образу Кассандри в драматичній поемі Лесі Українки. За допомогою глибокого психологічного аналізу здійснюється чіткий зв’язок архетипового образу із суспільно-політичними змінами сучасної автору епохи. Описано семантику античного міфу про Кассандру, яка в п’єсі Лесі Українки набуває нового звучання і трансформується в масштабну тему долі і ролі пророка в трагічній сучасній ситуації. У статті виділено важливу екзистенційну проблему епохи – проблему пророка і натовпу, розвиваючи її до проблеми влади над натовпом. Проаналізовано соціально-філософський зміст правди, який трансформується в проблему правди, і її імітації на образах Кассандри і Гелена. У статті зазначається, що в контексті рецепції міфологічного сюжету про Кассандру в драматичній поемі Лесі Українки прослідковується істотне ускладнення образу героїні, яке досягає авторка завдяки актуалізації психологічних і соціально-філософських проблем. Поглиблення і розвиток аксіологічних домінант образу Кассандри на рівні асоціативно-символічного підтексту дозволило авторці розкрити й осмислити екзистенційні суперечності тогочасного життя. Як представник нового модерного мистецтва Леся Українка в драматичній поемі звертається до інтуїтивного, ірраціонального пізнання навколишньої дійсності, до внутрішнього світу людини. У статті зазначено культурний контекст початку ХХ століття, у якому вдало вказується тема античної Трої, що інтерпретована Лесею Українкою. Загибла цивілізація особливо цікава сучасній людині, яка опиняється у ситуації відчуття краху сучасного світу.