Вивчали вплив пропаргілгліцину (ПГ) на кардіогемодинаміку при старінні у дорослих та старих щурів. Реєстрували значення тиску і об'єму лівого шлуночка з візуалізацією кривих їх залежності протягом серцевого циклу за допомогою ультрамініатюрного катетера 2F. Встановлено, що після введення ПГ (11,31 мг/кг) старим щурам артеріальна жорсткість зменшувалась у 1,5 раза, а кінцево-діастолічна жорсткість міокарда -в 2,1 раза. Також слід відмітити збільшення внутрішньомітохондріальних пулів H 2 S (на 112%), NO 2 -(на 162%), активність конститутивної NO-синтази (в 3 рази) та зниження вмісту маркера утворення супероксиду ( · О 2 -) і деградації АТФ -сечової кислоти. Це свідчить про те, що позитивні ефекти ПГ зумовленні збільшенням синтезу H 2 S і NO та, навпаки, пригніченням деградації АТФ і окисного стресу. Ключові слова: старіння; кардіогемодинаміка; сірководень; пропаргілгліцин; окисний стрес; сечова кислота.

No abstract

No abstract