Positively affecting crop quality and yields, amino acids used as plant stimulants play a special role in ensuring global food security. L-tryptophan (L-Try) and L-glutamic acid (L-Glu) are important biostimulants that increase the yield of field crops and vegetables. Carrot is one of the most important vegetables due to its production volume in the world (sixth most consumed vegetable) and its nutritional value. The response of different plant species to amino acid application varies. The literature mainly deals with the effects of ready-made products containing a mixture of several amino acids, with no exhaustive studies on the effects of individual amino acids on carrot quality and yield. This paper is based on a two-year field experiment (2019–2020), in which the effect of two amino acids, L-Trp (7.5 g·ha−1) and L-Glu (60.0 g·ha−1), on carrot (Daucus carota L.) was investigated. They were applied to the leaves (FA) or both to the soil and to the leaves (S + FA), separately, (L-Trp or L-Glu) or as a mixture (L-Trp + L-Glu). The control plot was treated with mineral fertilizers only. The research was conducted as a field experiment in a split-block design. The yield of carrot storage roots and their content of dry matter, protein, sugars, total soluble solids (TSS), and ascorbic acid were determined. The amino acids positively affected the yield of carrots compared to the control, but only the synergistic action of L-tryptophan and L-glutamic acid increased it significantly. On average, for both amino acids the S + FA application increased the protein content and the marketable yield of storage roots significantly more than in response to FA treatment. A significant increase in marketable yield compared to the control was found after the combined soil and foliar application (S + FA) of all amino acid combinations, but the L-Trp + L-Glu mixture worked best. The storage roots of carrots grown on the plot with L-Trp + L-Glu contained significantly more protein and TSS than those on the control plot. The content of TSS was also positively affected by L-Trp used on its own, while L-Glu increased the content of ascorbic acid. Amino acids applied to the leaves (FA) increased the content of total sugars in the carrot roots more than when applied both to the soil and to the leaves (S + FA). Of all treatment combinations, the synergistic action of L-Trp and L-Glu made it possible to obtain the highest yields of carrot storage roots, containing the most protein and total soluble solids.

This paper deals with lagged effects of winter catch crops on the growth, yield, and quality of onion. Each autumn for two consecutive years (2009 and 2010), hairy vetch (VV), white clover (TR), winter rye (SC), Italian ryegrass (LM), and winter turnip rape (BRT) were sown as winter catch crops. In the next two springs (2010 and 2011) they were ploughed into the soil, and after them sweet corn was grown. Similarly, in the spring of 2010 and 2011, the farmyard manure (FYM) was applied at a dose of 30 t•ha-1 to plots with no incorporated crops, and afterwards sweet corn was planted. Finally, sweet corn was followed by the 'Sochaczewska' and 'Stuttgarter Riesen' varieties of onion, grown in 2011 and in 2012. The effect of catch crops on onion was compared with the effect of the farmyard manure and with control plants (without organic fertilizer). The highest onion yield was recorded on the plots with incorporated FYM and hairy vetch catch crop (VV). Moreover, a statistically similar marketable yield was also recorded on the plots with the incorporated catch crops of SC, LM, BRT, and TR. Incorporated catch crops affected nutrient content in onion. The most dry matter was obtained in the onion grown on plots with incorporated LM and FYM and on control. The onion grown the second year after the incorporation of SC, BRT, VV catch crops and farmyard manure was richer in protein than that grown on control. The content of sugars was the highest in the onion grown after BRT and the lowest after VV. Further research on the effectiveness of the catch crops used as green manure to grow vegetables is needed, in order to choose the best one in the following sequence: winter catch crops-sweet corn-onion.

Виробничі ефекти використання бору при вирощуванні цибулі звичайноїЦибуля (Allium cepa L.), що належить до сімейства Alliaceae, є однією з найважливіших і найпопулярніших овочевих та пряних культур, вирощуваних у всьому світі. Правильне забезпечення рослин бором може сприятливо впливати на ріст і врожай цибулі, що надзвичайно важливо на ґрунтах, бідних на цей елемент. Брак бору спричинює багато анатомічних, фізіологічних та біологічних порушень у рослин. Це може призвести, серед іншого, до зупинки поділу клітин і, отже, пригнічення подовження коренів. Це дуже погано для цибулі, кореневої системи якої в будь-якому разі дуже багато, і водночас ця рослина потребує хорошого водопостачання.Польовий експеримент був проведений у Центрально-Східній Польщі, за 85 км на схід від Варшави, на ґрунті лувісолу. Метою дослідження було визначити вплив різних доз бору, що надходять у вигляді позакореневої аплікації нітрату кальцію з бором (8,5 N-NO3, 17 CaO, 0,05 B), на вихід та вміст сухої речовини і цукор у цибулі. Бор застосовували один, два або три рази на стадіях розвитку цибулі BBCH 16, BBCH 17 та BBCH 41-45. Застосовувані дози бору становили 2,2, 4,5 та 6,7 г • га -1 .Застосування бору сприяло збільшенню врожаю цибулі. Ефект урожайності був особливо помітний у 2019 році, він характеризувався гіршими умовами вологості з 2020 року. Застосування бору сприяло збільшенню врожаю цибулі. Найкращий урожайний ефект отримали після трьох застосувань бору в загальній дозі 6,7 г • га -1 . Комерційний урожай цибулі на цьому об'єкті становив 72,5 т • га -1 (у середньому за роки досліджень) і був значно вищим, ніж у контролі, а також після одноразового внесення бору. Разом із збільшенням дози бору пропорційно зросла частка товарного врожаю цибулі в загальному врожаї, але вміст сухої речовини в цибулі зменшувався. Однак позакореневе підживлення бором не змінило загального вмісту цукру.

і маса післяжнивних решток сортів бобу великонасiнного Біб овочевий є прекрасним джерелом білка, вуглеводів, основних мінералів, вітамінів та антиоксидантів, харчових волокон та інших корисних сполук для здоров'я людини. Біб радять вживати при хворобах системи кровообігу. Регулює також діяльність травної системи-завдяки клітковині він значно прискорює процес метаболізму, тому його охоче застосовують у дієтах. Вегетативні рештки після збирання врожаю використовують у тваринництві, оскільки це чудовий корм для збільшення надоїв і ваги. Для домашньої птиці бобову надземну масу висушують, перетирають і додають у мішанки. У Польщі цей овоч набирає все більшої популярності. Врожайність насіння овочевих бобів, вирощених для раннього врожаю, залежить від багатьох чинників, включаючи вибір правильного сорту. Польовий дослід був проведений у Центрально-Східній Польщі на сільськогосподарській дослідній станції в Завадах на ґрунті Лувісол. Метою експериментальних досліджень було порівняння врожаю, поживної цінності й кількості післяжнивних решток трьох сортів бобу великонасiнного-Windsor Biały, Bizon та Bacchus. Дослід закладено у трьох повтореннях блоками. Бобові рослини збирали у фазі молочної стиглості. Після збору визначали врожайність бобів та насіння. На основі співвідношення ваги насіння до ваги бобів було обчислено біологічні показники врожаю. Вимірювали довжину та ширину насіння, їхню товщину біля зародка. У насінні визначали суху речовину, L-аскорбінову кислоту, загальний цукор, кальцій та фосфор. Після збирання бобів визначали кількість післяжнивних решток бобу великонасiнного. Дослідження показали, що сорт Bizon доцільно рекомендувати для вирощування в кліматичних умовах Східно-Центральної Європи, оскільки врожайність його була найвища. Сорт Bizon також характеризувався найбільшим вмістом цукру та фосфору. Серед сортів Windsor Biały дав найбільшу кількість післяжнивних решток, що ϵ багатим джерелом азоту для рослин, котрі вирощуватимуть після бобів. Ключові слова: Vicia faba L. Var. Major, сорт, харчова цінність, післяжнивні рештки.

Дидів І., Дидів О., Дидів А., Юзьків М., Гайко Л. Вплив нового комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М на урожайність і якість пастернаку Рослинам пастернаку для їхнього повноцінного росту й розвитку необхідний комплекс елементів. Одним із добрив, яке у своєму складі поєднує макро-та мікроелементи, є нове вітчизняне комплексне мінеральне добриво пролонгованої дії Нітроамофоска-М. Добриво Нітроамофоска-М використовували у формі водорозчинних гранул. Отримані результати досліджень підтверджують, що за вирощування пастернаку на гребенях використання комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М у нормі N 54 P 108 K 132 забезпечило найвищий врожай-50,1 т/га, що перевищує контроль (без добрив) на 14,8 т/га, або 41,9%. Встановлено, що за внесення Нітроамофоски-М у нормі N 36 P 72 K 88 врожайність становила 46,9 т/га, що на 1,5 т/га менше, ніж за норми N 72 P 144 K 176. Підвищені норми Нітроамофоски-М сприяють зниженню врожайності. Найвищий вихід товарних коренеплодів (91 і 92 %) відзначено на варіантах, коли міндобрива вносили в нормах N 36 P 72 K 88 та N 54 P 108 K 132 кг д. р./га. Комплексне мінеральне добриво Нітроамофоска-М підвищує якість коренеплодів пастернаку, зокрема, найвищий вміст сухої речовини (20,8 %) одержали за внесення N 54 P 108 K 132. Найвищий вміст загального цукру (12,1 %) одержали за внесення комплексного мінерального добрива в нормі N 54 P 108 K 132.. Зазначимо, що за використання Нітроамофоски-М вміст аскорбінової кислоти змінювався від 21,5 мг/100 г (N 54 P 108 K 132) до 18,6 мг/100 г (N 72 P 144 K 176), залишаючись на контролі (без добрив) на рівні 17,6 мг/100 г. Вміст нітратного азоту в усіх варіантах досліду не перевищував гранично допустиму концентрацію. Найменшим вміст нітратів був на варіанті за внесення Нітроамофоски-М у нормі N 18 P 36 K 44. Ключові слова: пастернак, Нітроамофоска-М, урожайність, товарність, якість, нітрати. Dydiv I., Dydiv O., Dydiv A., Yuzkiv M., Hajko L. Influence of the new complex mineral fertilizer Nitroammopphoska-M on the yield and quality of parsnip Parsnip plants need a set complex of elements for their full-fledged growth and development. One of such fertilizers, which combines macro-and microelements, is a new domestic complex mineral fertilizer of prolonged action called Nitroammophoska-M. The Nitroammophoska-M fertilizer was used in the form of water-soluble granules. The research results confirmed, that at growing parsnips on the crests, the use of complex mineral fertilizers Nitroammopphoska M at norm N 54 P 108 K 132 secured the highest yield-50.1 t/ha, that exceeded control (without fertilizer) by 14.8 t/ha or 41.9%. The studies have shown that, the application of Nitroammophoska-M at norm N 36 P 72 K 88 result in the yield of parsnip roots at the level of 46.9 t/ha, which was by 1.5 t/ha less than the norm N 72 P 144 K 176. Applying high norms of fertilizer Nitroammophoska-M, the researchers note a tendency to reduction of the yield of parsnips. The highest yield of marketable roots parsnip (91 and 92 %) was obtained in the variants when...