The study of the current state and habitats of rare and threatened species of plants is a relevant task of ecological research. The paper presents the results of the study of systematic position, habitats and modern state of populations of a rare species included in the Red DataBook of Ukraine Carlina cirsioides Klokov (=C. acaulis L.). Carlina cirsioides is well-known to European phytosozologists as an endemic and relic species of the Flora of Ukraine. At the same time, the species independence of this taxon is not recognized by the authors of monographs on the Carlina genus and by the authors of “Flora Europaea”. Comparative morphological, chorological and ecological-coenotic analyses do not give sufficient reasons to consider C. cirsioides described by Klokov as a separate species, endemic and relic species of the Flora of Ukraine. According to the morphological traits, the specimens from the lowland part of Ukraine belong to the C. acaulis caulescens subspecies, which is distributed mostly in the lowlaand regions of Europe. Ecological-coenotic conditions of habitats of C. acaulis in the plains of Ukraine are different from those in the mountain regions and are close to the plains habitats of this species in Central Europe. Steppe communities of class Festuco-Brometea, of which C. acaulis is component in the plains part of Ukraine, are close to xerothermic herbaceous communities of Central Europe; forest communities of Erico-Pinetea with C. cirsioides in Ukrainian Polissia and the North-East Poland are very сlose by floristic composition. The removal of separate species status of the plains populations of C. acaulis near the eastern border of the range does not at all downplay its sozological significance. Taking into account the low number of C. acaulis in the Volhynian-Podolian Upland and in the Polesian Lowland, all localities of this species in the lowland part of the range in Ukraine must be taken under protection in situ.

No abstract

ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО ПРОФЕ-СІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНТЕКСТНОГО ПІДХОДУУ статті висвітлено сутнісні характеристики контекстного підходу як основи організації практичної підготовки до майбутньої педагогічної діяльності здобувачів вищої освіти біологічних спеціальностей. Запропоновано інтерактивні форми організації освітнього процесу професійної підготовки майбутніх учителів біології: ігри-імітації (моделювання професійної діяльності) й інтервізії. З'ясовано, що впровадження у процес практичної підготовки студентів-біологів до професійної діяльності вказаних форм і методів взаємодії здобувачів вищої освіти й викладача, сприятиме ефективному розвитку в них власних педагогічних здібностей, набуттю досвіду майбутньої педагогічної діяльності, адаптації до неї, формуванню здатності до творчого саморозвитку й рефлексії.Ключові слова: контекстне навчання; контекстний підхід; квазіпрофесійна діяльність; інтерактивні форми організації освітнього процесу; ігри-імітації; моделювання; інтервізії; практична підготовка; майбутні вчителі біології.Постановка проблеми. На сьогоднішній день освітній процес закладу вищої педагогічної освіти (далі -ЗВО) переважно базується на провідній ролі в змісті навчання теоретичних знань, зорієнтовуючи здобувачів вищої освіти на засвоєння наукових засад. Як показує досвід підготовки фахівців це призводить до інтелектуалізму, відриву теорії від практики.Для забезпечення ефективного професійного становлення майбутнього вчителя, успішного входження його в освітнє середовище (адаптацію до педагогічної професії) необхідно впроваджувати у фахову підготовку здобувачів вищої освіти специфічні, активні форми і методи взаємодії студента й викладача, які забезпечуються у процесі практичної підготовки.Залучити студента-біолога до майбутньої професійної діяльності можливо лише за умови його активного включення до педагогічної діяльності, що зумовлює контекстний підхід. Він передбачає «подолання суперечностей між тим, що і як вивчав студент у ВНЗ, і тим, чим він буде займатися в освітньо-виховних інституціях» (Бондаренко, 2012, с. 178).Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема організації освітнього процесу на засадах контекстного підходу розглядається у наукових доробках А. Вербицького, М. Левківського (загальні аспекти контекстного підходу), В. Іщук, В. Майковської (професійна підготовка майбутніх фахівців на засадах контекстного навчання), Н. Лаврентьєвої, О. Ларіонової (реалізація компетентісного підходу в системі контекстного навчання майбутнього фахівця) та ін.Окремі питання професійної підготовки майбутніх учителів біології на основі контекстного підходу в своїх дослідженнях розглядають Т. Бондаренко -застосування методу конкретних ситуацій у квазіпрофесійній діяльності майбутніх учителів біології, Н. Грицай -сучасні підходи (зокрема контекстний) до методичної підготовки майбутніх учителів біології.Аналіз і узагальнення сучасної педагогічної літератури засвідчує, що питання практичної підготовки майбутніх учителів біології у руслі контекстного підходу залишаєть...

Анотація. Розглянуто наукові підходи науковців щодо моделювання педагогічного процесу в закладах вищої освіти. Доведено, що структурно-функціональні моделі як сукупність мети, принципів, структури, педагогічних умов, методів і засобів їх реалізації найбільш повно віддзеркалюють систему дій і етапів у процесі формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в умовах практичної підготовки. Запропоновано й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування готовності студентів-біологів до професійної діяльності у процесі практичної підготовки. Визначено та охарактеризовано чотири основні взаємопов'язані структурні блоки означеної моделі, а саме: цільовий, теоретико-методологічний, змістовоопераційний, результативний. Ключові слова: моделювання, педагогічна модель, блоки, практична підготовка, майбутні вчителі біології.

The article presents the results of the resource assessment and location of individual raw material species of medicinal plants of meadow and meadow-steppe phytocenoses of Pereyaslav region (Kyiv region, Boryspil district). It is established that the participation of wild medicinal plants of Pereyaslav region in meadow phytocenoses takes the second (145 species out of the total number – 582), and in meadow-steppe third (114 species) places. The meadow type of floristic complexes in the study area is represented by floodplain meadows of the Dnieper, Supa, Trubizh, Alta, Brovarka rivers, and a number of small rivers. They are presented in four types of formations: steppe, real, swampy and saline meadows.During the field research conducted in 2015-2020, the resources of wild raw medicinal plants of official medicine were taken into account: Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Hypericum perforatum L., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. and their raw material productivity (biological and operational reserves) in meadow and meadow-steppe ecotopes of Pereyaslav region was determined. The location of raw materials of the studied species of medicinal plants of the natural flora of the specified area is determined.As a result of resource surveys, it was found that the stocks of Achillea submillefolium are significant and fully sufficient to meet the needs of the pharmaceutical industry; stocks of Thymus serpyllum, Hypericum perforatum are sufficient for industrial procurement; reserves of Helichrysum arenarium are insufficient and need to be limited.