Аналіз даних поширеності каріозної патології (до 94,8 %) серед дитячого населення, що існують на сьогодні, дозволяє стверджувати, що рівень лікувально-профілактичних заходів не забезпечує відповідної профілактики карієсу, а потреба модифікації та удосконалення прогностичних та діагностичних методів залишається актуальною в практиці сучасної стоматології, особливо у випадках прихованих форм патології, які тяжко ідентифікувати при первинних стоматологічних оглядах дитячого контингенту.Мета дослідження – визначити ефективність ранньої діагностики прихованих форм карієсу з використанням різних діагностичних підходів та обґрунтувати потребу моніторингу стоматологічного статусу дітей різних вікових груп.Матеріали і методи. У ході проведеного дослідження було проаналізовано 54 ортопантомограми (апарат Veraviewepocs 3D, Morita) дітей віком 6–12 років, що зробили попередньо за ортодонтичними чи загальностоматологічними показаннями у продовж жовтня–листопада 2016 р. Аналіз цифрових рентгенограм здійснювали за допомогою прикладного програмного забезпечення Logicon Caries Detector версії 5.2. Дослідження ділянок можливого каріозного ураження, які виявлені після цифрового аналізу ортопантомограм, проводили з використання лазерно-флюоресцентного методу та апарату DIAGNO dent Pen (KaVo).Результати досліджень та їх обговорення. При підтвердженні наявності каріозних змін за допомогою DIAGNO dent Pen, результати котрого були вибрані в якості еталону, було встановлено, що якісні показники верифікації нових форм карієсу в пацієнтів шляхом клінічного огляду сягають 45 %, з використанням рентгенологічного методу – 92,8 %. Застосування додаткового програмного забезпечення провокує виникнення похибки у 12 % випадків, у яких в перспективі не було зареєстровано подальших змін щільності емалі чи прогресування каріозного процесу.Висновки. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що використання комбінації рентгенологічного та лазерно-флюоресцентного методів діагностики каріозної патології забезпечує найбільш комплексний підхід для ідентифікації раніше неверифікованих уражень твердих тканин зубів різної локалізації, що можуть бути класифіковані як приховані.

Summary. Operation on removing odontogenic jaw cysts is one of the most common surgical interventions. Patients with radicular cysts of the maxillary bones make up about 6 % in the overall structure of dental morbidity. After the removal of cysts the bone cavities are formed, the healing of which is accompanied by frequent suppuration and is long-lasting. To speed up the healing of bone cavity using various grafts made of native or synthetic bone.The aim of the study – to improve the efficacy of treatment for odontogenic cysts, we decided to combine autologous bone marrow with an artificial bone substitute, creating a mixture that, by replacing bone defects with it, would optimize reparative processes and thus restore the anatomical and functional properties of the dento-facial system.Materials and Methods. 60 patients aged 18–65 years who were operated on the basis of radicular jaw cysts were examined. The patients were on inpatient treatment at the Department of Maxillofacial Surgery of Ivano-Frankivsk Regional Clinical Hospital. The diagnosis of the disease was verified on the basis of the data of the X-ray examination. The radiographic dimensions of the cysts were within 1.5–3.5 cm. Depending on the type of material used to substitute postoperative bone cavities, patients were divided into III groups: I – in 20 patients restoration was made a blood clot; II – in 20 patients postoperative bone defects were replaced with bioactive glass, and ІІІ – in 20 patients postoperative bone defects were replaced with a mixture of autologous bone marrow and bioactive glass.Conclusions. The developed composite material of bioactive glass with the addition of an autologous bone marrow is an inductor and a source of osteogenesis, which allows to recommend it as a method of choice in the treatment of patients with bone defects of the jaws that are formed after the removal of odontogenic cysts. Thus, the prospectivity and importance of the use of bioplastic material in the clinical practice of marrow bioactive mixture in clinical practice will significantly expand the possibilities of modern reconstructive and restorative maxillofacial surgery.

Background. The physiological changes of tooth are the criteria used in evaluation of regressive formula by Kvaal et al. age