The article is devoted to the study of the role and significance of innovations for the formation of a strategy of sustainable rural development, in the regulation of the process of greening based on the improvement of the mechanism of the introduction of ecological innovations, which will contribute to increasing the economic efficiency of the agricultural sector as a key factor of positive changes in the socio-economic development of the village. The priority of ecological innovations in the development of rural areas and agricultural production is shown. The main models of managing the development of rural areas are considered, as well as certain areas of implementation of eco-innovations and their impact on the development of rural areas are proposed. The possibility of introducing a new management system on the basis of greening and synergism of state programs of agrarian development and innovation policy is considered. The ways and mechanisms of improvement of ecologically innovative activity are described and the methods of its implementation are proposed. It has been studied that the improvement of the management system of eco-innovative development of rural areas involves changes occurring in the field of planning, employment of the population of the territories, promotion of products, interaction between the authorities, business and the population, and knowledge management. Innovations in the field of rural development management will provide specific rural areas with long-term competitive advantages and stimulate their development under the conditions of combining and taking into account both scientific and technological and administrative and management innovative solutions.

The article highlights the essence of the concept of agricultural land use, its formation and development as a result of the transformation processes in land relations during land reform. The concept of land use has been substantiated, which in the scientific interpretation is used in a double sense, namely: as a system of land use, regulated by law for different categories of land, landowners and land users; as a territory, land owned or used. Considerable attention has been paid to the analysis and interpretation of the concepts of transformation, land use, reform and their derivatives, which led to the search for the optimal definition of the concept of transformation of agricultural land use. It has been found that in market conditions, based on the implementation of transformation processes, there was a significant reduction in the area of arable land and an increase in ecologically stabilizing lands (hayfields, pastures) and wooded areas. This has a positive effect on solving environmental problems in the field of agriculture. However, practical experience confirms that such positive changes in land use will occur only if the structure of the land fund is improved. That is, degraded unproductive lands must be removed from active cultivation.

Мета. Мета цієї роботи – удосконалити систему впливу енергоефективності лісогосподарських підприємств на забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Методологія / методика / підхід. Використано такі методи: діалектичний метод пізнання; метод аналогій; статистичний; графічний; абстрактно-логічний. Інформаційною базою дослідження є дані Глобальної оцінки лісових ресурсів ФАО 2020, Державної служби статистики України, звітність Держлісагенства України, дані Forest Stewardship Council®. Розглянуто показники звітності Держлісагентства України, у відомчому підпорядкуванні якого перебуває 73 % лісових земель України, за 2016–2021 рр. Звітність деталізовано за 24-ма обласними управліннями лісового та мисливського господарства, які підпорядковуються Держлісагентству України та є його територіальними органами. Методологія забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування базується на впровадженні стратегічних імперативів енергоефективності лісогосподарського землекористування, що передбачає удосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Результати. Досліджено вплив енергоефективності лісогосподарських підприємств на забезпечення збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення та сформовано пропозиції щодо шляхів підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств. За даними 2016–2021 рр. визначено динаміку споживання лісогосподарськими підприємствами відомчого підпорядкування Державного агентства лісових ресурсів України паливно-енергетичних ресурсів; здійснено економічне вимірювання енергоефективності лісогосподарської діяльності; проведено оцінку впливу енергоефективності на результативність показників використання земель лісогосподарського призначення. Установлено, що показники енергоємності реалізованої продукції держлісгоспів сфери управління Держлісагентства України за 2016–2021 рр. мають позитивну тенденцію щодо зниження у 21-му регіоні, але  у трьох регіонах зросли. Діапазон зниження енергоємності реалізованої продукції за 2016–2021 рр. за регіонами становив від 2,7 до 55,7 %. Проведено оцінку впливу енергоємності на рентабельність діяльності держлісгоспів Держлісагентства України у середньому за 2016–2021 рр., яка показала обернену залежність з коефіцієнтом кореляції r = -0,7128. Доведено, що підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств є сприятливим чинником збалансування екологічних та економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано обґрунтовані стратегічні імперативи підвищення енергоефективності лісогосподарської діяльності для забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано вдосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року щодо стратегічних імперативів забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування. Усе це сприятиме підвищенню енергоефективності лісогосподарських підприємств для забезпечення збалансованості еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення. Оригінальність / наукова новизна. Доведено необхідність підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств для забезпечення збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення в сучасних умовах. Обґрунтовано аспекти забезпечення енергоефективності лісогосподарського землекористування, яка базується на впровадженні стратегічних імперативів енергоефективності лісогосподарського землекористування, що передбачає удосконалення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, зокрема: заохочення інвестицій, націлених на технологічне переоснащення і технічну модернізацію лісогосподарського землекористування; зниження енергоємності валового внутрішнього продукту лісової галузі; диверсифікацію споживання енергетичних ресурсів, зростання частки споживання екологічно чистої енергії. Практична цінність / значущість. Наукові результати дослідження мають важливе практичне значення для вдосконалення управління лісами України, що забезпечить досягнення на національному рівні Цілей сталого розвитку, визначених стратегією державної екологічної політики України. Національні стратегічні імперативи підвищення енергоефективності лісогосподарських підприємств сприятимуть збалансованості показників використання земель лісогосподарського призначення в сучасних умовах.

The article has highlighted the experience of the United States in crediting land based on productivity. In Ukraine soil classification was carried out in the section of soil groups according to their main natural properties, which have a stable nature and significantly affect the yield of agricultural crops grown in specific soil and climatic conditions. Complete work on soil grading on agricultural lands in Ukraine was carried out in 1993 within the boundaries of natural-agricultural districts and regions. Integral natural properties of soils reflect the credit score. These properties are divided into basic and modified. The main ones include the following: humus content, capacity of the humus horizon, the content of physical clay (particles up to 0.01 mm). The modified are mainly salinity, erosion, etc. Credit assessment of soil quality is presented in relative values — points on a closed 100-point scale. In contrast to Ukraine, in the United States land credit rating is carried out according to their productivity. Quantitative characterization of land productivity was carried out using two methodological approaches: inductive and deductive. The inductive assessment of productivity is given solely based on the estimated impact of different lands and soil properties on the potential yield. Deductive assessment, on the contrary, is based only on yield data on different soils. Most land valuations combine both approaches. It should be noted that thanks to the improvement of modern computer technology, it became possible to collect and process a large amount of information about land resources, which makes it possible to create mathematical simulation models, search programs, and computerized data banks. This is greatly facilitated by the development of remote sensing, new measuring devices, and map printing systems. This experience will contribute to the improvement of land resource assessment methods in Ukraine as well, despite the serious challenges that exist in the country.

The Recreation and tourism industry today is one of the priority and conducive to the formation of a high-quality national economy. Rural tourism as one of the components of tourism plays an important role in shaping effective and regional development and, as a result, national development and diversifica­ tion of the national economy through appropriate, structural, and systematic planning, identifying the benefits and limitations of rural recreation and tourism. The peculiarities of rural tourism are revealed and the factors hindering its development in Ukraine are determined. Analyzed potential problems and prospects of development of rural tourism and recreation complex in terms of its impact on sustainable rural development. The problems of domestic agro-tou­rism are outlined, the solution of which will improve the level of the economic and social life of the rural population, which will contribute to the growth of the potential for the development of the tourist and recreational complex of rural areas in Ukraine.